26 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/669/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802)
провизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області за № 935040172534 від 19.03.2020 року про відмову мені, ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату мені, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-45 вих-20 від 10.03.2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 31.05.2007 року йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції чинній на момент призначенні пенсії). Рішенням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано, що питання перерахунку пенсій прокурорам має визначати Верховна Рада України та визнано неконституційними відповідні положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ. Зазначає, що із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури розмір заробітної плати за посадою, яку обіймав позивач до виходу на пенсію, підвищився, внаслідок чого, як вважає позивач, виникли підстави для перерахунку його пенсії та зумовило його звернення до відповідача з відповідною заявою щодо перерахунку раніше призначеної пенсії. Проте, у перерахунку пенсії було безпідставно відмовлено.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначивши, що право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно з довідкою про заробітну плату від №18-45 вих-20 від 10.03.2020 ( розмір заробітної плати визначено на 06,09.2017 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 ), позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунку.
На думку, відповідача право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять з 13грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 20119 року, тобто мас бути проведений у відповідності до норм постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати прані прокурорів" від 11.12.2019 №1155 яка набрала чинності з 01.01.2020, тоді як позивач просить зробити перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати прані працівників прокуратури".
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати прані прокурорів" від 11.12.2019 №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020, затверджено схеми посадових окладні прокурорів Офісу Генеральною прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.
При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не і підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.03.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяв (а.с.32).
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
18.03.2020 року позивач звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки від 12.03.2020 року №18-645 виданої прокуратурою Кіровоградської області (а.с.12).
Зазначена обставина не заперечується сторонами справи.
Рішенням №935040172534 від 19.03.2020 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Відмова мотивована тим, що Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам органів прокуратури не визначено, Кабінетом Міністрів України 11.12.2019р. прийнято постанову №1155 "Про умови оплати праці прокурорів", якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому наголошує, що пунктом 7 цієї ж постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Також, у своєму рішенні Пенсійний фонд зазначає, що права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", згідно з довідкою про заробітну плату від 10.03.2020 року №18-45 (розмір заробітної плати визначено на 06.03.2020 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657) позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років (а.с.17).
Не погоджуючись з рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише своїх владних повноважень.
Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії та її нарахування умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон № 1789-XII).
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII (тут і надалі у редакції на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно з Законом № 1789-XII, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
В подальшому у статтю 50-1 Закону № 1789-XII вносились зміни, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 2003 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом № 1789-ХІІ, з розрахунку 90 % складових заробітної плати.
Як уже зазначалось, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України у постанові від 10.2.2013 у справі № 21-348а/13, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VI зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Відтак, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеному у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, в якій висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у наступній редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, при цьому на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було.
З 15.07.2015 набрав чинності Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та втратив чинність Закон України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15 грудня 2015 року.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 1 пункту 13 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону № 1697-VII Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
У встановлений строк відповідних нормативно-правових актів щодо порядку та умов перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України прийнято не було.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури зокрема викладено в новій редакції Схеми посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур.
Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідає Конституції України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні установив, що: - частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно зі статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.01.2019 (справа № 820/2462/17), від 19.11.2018 (справа № 755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15.05.2019 (справа № 640/20317/16а).
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з 13.12.2019, як це визначено статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), що, також, визначено вказаним рішенням.
Відтак, з 13.12.2019 Закон № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Суд зазначає, що Постановою № 657, яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
А отже, вказана постанова, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача.
Із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років позивач звернувся до відповідача 18.03.2020, до якої долучив довідку прокуратури Кіровоградської області від 10.03.2020 року №18-45 про розмір і складові місячного заробітку на посаді прокурора області у розмірі 38714,67 грн. (а.с.11).
Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019.
Як вже зазначалось судом, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови № 657 позивач набув право на перерахунок пенсії відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII починаючи з 13.12.2019.
З урахуванням п. 3 регулятивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 перерахунок призначеної пенсії позивачу повинен проводитись з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2020.
Слід зазначити, що посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів Про умови оплати праці прокурорів від 11.12.2019 № 1155, яка набрала чинності з 16.01.2020, не може бути взято до уваги оскільки, як зазначено вище, підставою для проведення оспорюваного перерахунку пенсії є постанова Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури яка фактично діяла до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів № 1155.
Більше того, 26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення № 6-р/2020 у справі у справі № 1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.
Таким чином, рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд також відхиляє аргументи відповідача про неналежність поданої позивачем довідки від 10.03.2020 року №18-45 про розмір і складові місячного заробітку на посаді прокурора області, що враховується для перерахунку пенсії, оскільки зі змісту самої довідки вбачається, що така видана у відповідності до Постанови № 657, у якій затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Суд враховує, що згідно з приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на те, що відмовляючи у перерахунку пенсії відповідач у оскаржуваному рішенні не обґрунтовував підстави для відмови у відповідному перерахунку невідповідністю змісту або форми доданої довідки для перерахунку пенсії від 10.03.2020 року №18-45, такі доводи відповідача суд до уваги не бере.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від №935040172534 від 19.03.2020 року, про відмову в перерахунку пенсії позивачу на підставі заяви від 18.03.2020 та довідки про заробітну плату від 10.03.2020 року №18-45 на посаді керівника місцевої прокурати оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні.
Отже, враховуючи право позивача на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, а також те, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, враховуючи положення КАС України та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), суд дійшов висновку, що для належного захисту права позивача за встановлених обставин справи слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII в первинній редакції, на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 10.03.2020 року №18-45, з урахуванням раніше проведених виплат.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач обмежує виплату пенсії позивачу максимальним розміром та на момент розгляду даної адміністративної справи між сторонами є спір щодо розміру такої пенсії.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваної рішення про відмову з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
VI. Судові витрати.
Відповідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн., а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області за № 935040172534 від 19.03.2020 року про відмову мені, ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-45 вих-20 від 10.03.2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код 20632802).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук