Справа № 183/5455/17
№ 1-в/183/79/21
01 квітня 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньотехнічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 13.11.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 3 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
04 березня 2021 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17.02.2021 року надійшло подання начальника Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судимого 13.11.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 3 роки.
Подання обґрунтоване тим, що за період іспитового строку ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувався. Іспитовий строк закінчився 13.11.2020 року. Однак, за період іспитового строку відносно ОСОБА_3 Новомосковським СВ ВП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження №12019040000000017 від 09.01.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України та обвинувальний акт направлено до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні подання, оскільки відносно засудженого ОСОБА_3 в суді перебуває кримінальне провадження, що свідчить про порушення ОСОБА_3 обов'язків, згідно зі ст. 75 КК України.
Представник Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 підтримала своє подання та просила задовольнити його з підстав зазначених у поданні.
Засуджений ОСОБА_3 просив подання задовольнити та звільнити його від покарання.
Суд, вивчивши подання та характеризуючи матеріали, вислухавши думку учасників провадження, вважає, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Частиною 2 ст. 165 КВК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст. 78 КК України.
Такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2 ст. 76 КК України, та крім того не вчинення нового злочину.
При цьому констатувати вчинення такого нового злочину цією особою та, відповідно, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України вважається невинуватою.
Принцип презумпції невинуватості закріплений у міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України.
Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини, що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав.
Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
З огляду на зазначене, суд вважає, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки засуджений ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, обов'язки, покладені на нього судом виконував, порядок відбуття покарання не порушував, а інформація про вчинення нового злочину і перебування матеріалів кримінального провадження на розгляді в суді, є такою, що не ґрунтується на вказаних вимогах закону, та порушує засадничий принцип презумпції невинуватості, тому засуджений повинен бути звільнений від покарання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 75, 78 КК України, статтями 537, 539 КПК України, статтею 165 КВК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 року - звільнити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1