Справа180/535/21
1-кп/180/115/21
23 березня 2021 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 05.03.2021 за № 12021046330000003, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20.08.2020 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ст. 389-2 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/4588/16-ц, провадження № 2/0182/3453/2016, від 07.11.2016 року ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на його користь в особі матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 23.08.2016 і до повноліття дитини.
На виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/4588/16-ц провадження № 2/0182/3453/2016, 11.11.2016 року видано виконавчий лист по справі № 182/4588/16-ц, провадження № 2/0182/3453/2016, від 07.11.2016 року. На підставі виконавчого листа Марганецьким міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 22.11.2016 відкрито виконавче провадження № 52951504, відносно боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_5 про стягнення аліментів.
ОСОБА_3 надав заяву до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області про розгляд справи за його відсутності та знав про наявність рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №182/4588/16-ц, провадження № 2/0182/3453/2016, від 07.11.2016 року згідно якого, його зобов'язано сплачувати аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , починаючи з 23.08.2016 року.
У період часу з 23.08.2016 року по 19.01.2018 року ОСОБА_3 виконував рішення суду, шляхом відрахування з його заробітної плати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 .
19.01.2018 року ОСОБА_3 звільнено з роботи та після цього з 19.01.2018 року та по 01.03.2021 року ОСОБА_3 жодних виплат аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання свого сина не здійснював, заходів щодо працевлаштування та отримання доходу з метою сплати аліментів на утримання сина не вживав, взагалі не спілкувався з ним, участі у вихованні не приймав, жодним чином не допомагав йому.
Крім цього, 14 березня 2019 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин. Однак, ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та продовжив не сплачувати аліменти користь ОСОБА_5 на утримання свого сина ОСОБА_4 , що говорить про злісність ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до довідки-розрахунку, наданої державним виконавцем Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції, загальна сума заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до виконавчого листа по справі 182/4588/16-ц від 07.11.2016 у період з 19.01.2018 по березень 2021 року становить 75 988 гривень 15 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 у період часу з 19.01.2018 року по березень 2021 року, перебуваючи на території міста Марганця Дніпропетровської області, умисно, злісно ухиляється від сплати коштів, встановлених рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/4588/16-ц провадження № 2/0182/3453/2016 від 07.11.2016 на користь ОСОБА_5 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , внаслідок чого станом на 12.03.2021 виникла заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 75 988 гривень 15 коп.
В обвинувальному акті прокурором зазначено клопотання про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Потерпілою - ОСОБА_5 , подано заяву про її згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, з кваліфікацією кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні в її відсутність, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставинами.
Обвинувачений - ОСОБА_3 , подав письмову заяву, складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , в якій зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), згідний із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, а також згідний на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні у його відсутність.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
При цьому, у відповідність частині 4 ст.107 КПК України в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його та клопотання потерпілого, прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, повністю доведена.
Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України - рецидив злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що він вчинив кримінальний проступок в період іспитового строку, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює та вважає за можливе призначити йому покарання у виді арешту, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Остаточне покарання слід призначити за правилами ст.71 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальних витрат у справі, пов'язаних із залученням експерта, не понесено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, - суд
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч.1 ст.164 КК України у виді трьох місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати покарання, не відбуте обвинуваченим за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 року, і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати затримання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.
На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у відсутність учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1