22.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/8294/20
22 березня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040690003953 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Минівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно працюючого на посаді водія ТОВ «Локарус Україна», неодруженого, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 20.12.2019 року близько 13.00 години перебував на території АТ «Дніпроважмаш», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, де виконував свої обов'язки, пов'язані з перевезенням між складами на службовому автомобілі «Краз», д/н НОМЕР_1 брухт чорних металів, який належить АТ «Дніпроважмаш». У цей час, при перевезенні вказаного вантажу у ОСОБА_3 , раптово виник кримінально - протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить АТ «Дніпроважмаш», а саме, брухту чорних металів, який він визначив для себе як об'єкт свого посягання. Після завантаження кузова службового автомобіля Краз», д/н НОМЕР_1 , брухтом чорних металів в цеху, ОСОБА_3 , об'їхавши пункт зважування, почав рухатись по території АТ «Дніпроважмаш». Після чого, близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_3 під'їхав до бетонного паркану на території гаражу, розташованого на території АТ «Дніпроважмаш», зупинив вказаний службовий автомобіль та перебравшись до його кузова, де знаходився брухт чорних металів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжуючи свій кримінально - протиправний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу почав перекидати своїми руками брухт чорних металів через бетонний паркан за територію АТ «Дніпроважмаш». Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , перекинув через бетонний паркан за територію АТ «Дніпроважмаш», 440 кг. брухту чорних металів, вартість якого становить 2780 гривень 80 копійок. Після того, як ОСОБА_3 довів свій кримінально-протиправний умисел до кінця, знаходячись в кузові вищезазначеного службового автомобіля, він був помічений співробітниками охорони АТ «Дніпроважмаш». Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, одночасно погодившись на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження обставин, викладених у обвинувальному акті щодо його обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час, таємно викрав майно, а саме, 440 кг. брухту чорних металів, що належить АТ «Дніпроважмаш».
Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме, позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим всіх обставин кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думки прокурора та відсутності заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, що у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно працевлаштований, неодружений, за місцем мешкання та місцем роботи характеризується позитивно.
Із урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, що пом'якшує його покарання, відсутності обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що міру покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді штрафу у розмірі, передбаченого санкцією статті обвинувачення з урахуванням редакції санкції за ч.1 ст.185 КК України на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме, на 20.12.2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 1165-20 від 17.03.2020 року, витрати на яку складають 326,88 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 326,88 грн. (триста двадцять шість гривень 88 коп.), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 1165-20 від 17.03.2020 року.
Речові докази, якими було визнано: фрагменти металобрухту, загальною вагою 440 кг., що передані під зберігальну розписку ОСОБА_6 - повернути АТ «Дніпроважмаш» за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: ОСОБА_1