23 березня 2021 року Справа № 915/1374/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 21685166)
до відповідачів:
1) Приватне підприємство «Д.І.М.» (57116, Миколаївська обл., Миколаївський район, село Михайлівка, вул. Садова, буд. 16; ідентифікаційний код 37969635)
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про: стягнення 3 072 489,78 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Мхітарян О.С., адвокат за довіреністю,
від відповідачів: Труба К. Б., адвокат за ордерами,
Суть спору:
13.11.2020 Акціонерне товариство «ОТП БАНК» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 12.11.2020 (вх. № 14429/20) (з додатками) в якій просить суд:
1. Солідарно стягнути з Приватного підприємства «Д.І.М.» (вул. Садова, 16, село Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57116, код ЄДРПОУ 37969635), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за Договором про надання банківських послуг № CR 18-179/403-2 від 25.04.2018 у розмірі 3072489,78 грн, яка складається з:
- 2257786,30грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту;
- 294391,10 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;
- 520884,98 грн - сума пені за прострочення виконання зобов'язання.
2. Солідарно стягнути з Приватного підприємства «Д.І.М.» (вул. Садова, 16, село Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57116, код ЄДРПОУ 37969635), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) витрати по сплаті судового збору.
Положеннями ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
У зв'язку з викладеним, судом 16.11.2020 було направлено стосовно відповідача - фізичної особи запит щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи до Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
03.12.2020 до господарського суду від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надійшла відповідь на вищевказаний запит, з якої вбачається, що станом на 23.11.2020 за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 09.12.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1374/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12 січня 2021 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
30.12.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 28.12.2020 (вх. № 16808/20) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 11.01.2021.
Ухвалою суду від 12.01.2021 підготовче засідання було відкладено на 02 лютого 2021 року о 09:30.
13.01.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 13.01.2021 (вх. № 402/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 14.01.2021.
04.02.2021 на офіційну електронну адресу суду від представників позивача надійшла заява б/н від 03.02.2021 (вх. № 1672/21) про забезпечення участі в судовому засіданні іншого представника позивача.
Ухвалою суду від 04.02.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1374/20, з призначенням її до судового розгляду по суті на 04 березня 2021 року о 10:15.
05.02.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла така кореспонденція:
- заява б/н від 05.02.2021 (вх. № 1761/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 08.02.2021;
- додаткові пояснення б/н від 05.02.2021 (вх. № 1763/21) щодо питань, які виникли в підготовчому засіданні та на які представник позивача надав усні пояснення у засіданні 04.02.2021.
В судовому засіданні 04.03.2021 було розпочато розгляд справи № 915/1374/20 по суті. При цьому, враховуючи, що 04.03.2021 до суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 04.03.2021 (вх. № 3347/21) відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, суд за результатами його розгляду, враховуючи характер спірних правовідносин, першу неявку відповідачів в судове засідання з розгляду справи по суті, з метою сприяння забезпечення процесуальних прав учасників справи, дійшов висновку про відкладення судового засідання перед вступними словами сторін, в межах строку, що є необхідним для належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення наступного судового засідання.
Ухвалою суду від 04.03.2021 було повідомлено, що розгляд справи № 915/1374/20 по суті буде продовжено 23 березня 2021 року о 10:45.
05.03.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 04.03.2021 (вх. № 3444/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 09.03.2021.
15.03.2021 представник відповідачів адвокат Труба К.Б. ознайомилась з матеріалам господарської справи № 915/1374/20.
23.03.2021 до суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 23.03.2021 (вх. № 4267/21) про призначення судово-економічної експертизи.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися.
Так, ухвалою суду від 09.12.2020 відповідачам було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копія вказаної ухвали, направлена на адресу відповідача-1, 13.01.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «адресат відсутній» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142287770);
Судом перевірено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача-1 - юридичної особи та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеному учаснику справи в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.
Копія відповідної ухвали, направлена на адресу відповідача-2, 16.12.2020 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142287761).
Судом перевірено відомості щодо адреси реєстрації місцезнаходження відповідача-2, надані Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на судовий запит, та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеному учаснику справи в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням наведеного, слід вважати, що копія ухвали суду від 09.12.2020 була вручена відповідачу-1 - 13.01.2021, а відповідачу-2 - 16.12.2020.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача-1 тривав до 29.01.2021 включно, а для відповідача-2 - до 31.12.2020 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.
23.03.2021 в судове засідання з'явилися представники позивача та обох відповідачів, яких суд заслухав.
В судовому засіданні 23.03.2021 судом було розглянуто клопотання представника відповідача-1 б/н від 23.03.2021 (вх. № 4267/21) про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої заявник пропонує поставити такі питання: чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми заборгованості по договору про надання Банківських послуг СR 18-179/403-2 від 25.04.2018 року станом на 23.10.2020 року приватного підприємства «Д.І.М.» перед Акціонерним товариством «ОТП БАНК» за вказаним договором з урахуванням Договору про зміну від 06.12.2018 року до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2018 року? чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми прострочення заборгованості по процентам за користування кредитом -294 391,10 гривень та штрафним санкціям - 520 997,99 грн Приватного підприємства «Д.І.М.» перед Акціонерним товариством «ОТП БАНК» по Договору про надання Банківських послуг СR 18-179/403-2 від 25.04.2018 року станом на 23.10.2020 року з урахуванням Договору про зміну від 06.12.2018 року до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2018 року? у разі, якщо суми не підтверджуються або підтверджуються частково, то надати окремий розрахунок розміру заборгованості приватного підприємства «Д.І.М.» перед Акціонерним товариством «ОТП БАНК» по договору про надання Банківських послуг СR 18-179/403-2 від 25.04.2018 року станом на 23.10.2020 року з урахуванням Договору про зміну від 06.12.2018 року до Договору про надання банківських послуг від 25.04.2018 року? якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовій установі не були поставлені питання, у висновку судової економічної експертизи викласти міркування щодо цих обставин.
За змістом вказаного клопотання представник відповідача-1 також просив суд: доручити проведення вказаної експертизи судовим експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.
В обґрунтування підстав вказаного клопотання заявником зазначено, зокрема, таке:
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував, сума заборгованості за основною сумою кредиту за підрахунками представника відповідача становить 2 257 786,30 грн. Отже, відповідач виконував свої зобов'язання за кредитом та сплачував кошти.
В розрахунку заборгованості неможливо встановити за який період нараховується кожна частина (транш) кредиту та за який період відсотки. Які суми на погашення кредиту, сплачені відповідачем були зараховані на які рахунки та на погашення яких платежів.
Зважаючи на те що сума боргу є великою, розрахунок містить значну кількість періодів заборгованості та розрахунок є незрозумілим, то заявник вважає, що аналіз даних в розрахунку потребує спеціальних знань в сфері фінансово-кредитних операцій.
На підставі викладеного, представник відповідача-1 зазначає, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно встановити фактичну суму стягнення, у зв'язку з чим існує необхідність проведення судово-економічної експертизи для встановлення правильності розрахунків позивача.
Присутній в судовому засіданні представник відповідачів підтримав актуальність заявленого клопотання, просив суд його задовольнити.
Представник позивача, зауваживши, що копії наведеного клопотання не отримував та дізнався про його існування в судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечував, зокрема, зазначивши, що наведені у позовній заяві розрахунки є простими та зрозумілими і розраховуються за допомогою відповідної банківської програми, а їх перевірка не потребує спеціальних знань.
Розглянувши клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-економічної експертизи, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 98, 99 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Таким чином, викладене дає підстави суду дійти висновку, що клопотання представника відповідача-1 про призначення судової економічної експертизи у даній справі задоволенню не підлягає, оскільки у суду відсутні підстави для здійснення відповідних процесуальних дій, та, окрім іншого, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
В даному випадку предметом спору у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів, як боржника та поручителя. При цьому відповідач-1 не заперечує сам факт укладення спірного договору, отримання коштів за ним та існування заборгованості, а лише вказує на складність проведених позивачем розрахунків відсотків та пені.
Суд, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшов висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні судової економічної експертизи у даній справі, оскільки перевірка наведених позивачем розрахунків не потребує спеціальних знань, та може бути здійснена судом самостійно.
Також, щодо клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд зауважує, що право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи передбачено п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України. При цьому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «Д.І.М.» б/н від 23.03.2021 (вх. № 4267/21) про призначення судово-економічної експертизи, про що судом було постановлено відповідну ухвалу, з занесенням її до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 23.03.2021 представник позивача доповів суду обставини, на підставі яких були заявлені позовні вимоги у даній справі, підтвердив актуальність заявленого позову, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні зазначив, що проти позову заперечує в частині стягнення відсотків та пені, щодо суми заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2257786,30 грн представником заперечень не висловлено, зазначено, що заборгованість у вказаній сумі дійсно наявна та визнається відповідачем. Водночас, з розрахунком відсотків та пені, проведеним позивачем відповідач не погоджується.
В засіданні 23.03.2021, заслухавши вступні слова сторін, суд закінчив з'ясування обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
Після наведеного, суд заслухав заключні слова представників учасників справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
При цьому, беручи до уваги відсутність відзивів по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 23.03.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, після виходу з нарадчої кімнати за відсутності представників сторін, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд -
25 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк»), як Банком, та Приватним підприємством «Д.І.М.», як Клієнтом, був укладений Договір про надання банківських послуг № CR18-179/403-2 (далі - Договір про надання банківських послуг), відповідно до предмету якого Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку (п. 2).
За умовами наведеного Кредитного договору:
- Генеральний ліміт дорівнює UAH 7 500 000,00. Генеральний строк становить період з дати укладення Договору до 12.04.2021 (абз. 2-3 п. 1, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- вид Банківської послуги: Кредитна лінія (п. 1.1.1 п. 1.1 «Умови надання Кредиту», в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- ліміт Банківської послуги: UAH 3 000 000,00 з Періодом строку дії Договору та Лімітом Банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії Договору: з дати укладання Договору по 28.10.2018 - UAH 3 000 000,00; з 29.10.2018 по 28.11.2018 - UAH 2 000 000,00; з 29.11.2018 до Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги - UAH 1 000 000,00 (п. 1.1.2 п. 1.1 «Умови надання Кредиту»);
- ліміт Банківської послуги: UAH 5 000 000,00 з Періодом строку дії Договору та Лімітом Банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії Договору: з дати укладання Договору про зміну № 1 по 28.10.2019 - UAH 5 000 000,00; з 29.10.2019 по 28.11.2019 - UAH 3 000 000,00; з 29.11.2019 до Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги - UAH 1 500 000,00 (п. 1.1.2 п. 1.1 «Умови надання Кредиту», в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги: 28.12.2019 року, включно. При цьому розмір заборгованості Клієнта перед Банком за Банківською послугою, що визначена у п. 1.1.1 Договору, не повинна перевищувати Ліміт Банківської послуги, встановлений для кожного періоду строку дії Договору у п. 1.1.2 Договору (п. 1.1.3 п. 1.1 «Умови надання Кредиту», в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH: 21 % річних (п. 1.1.6 п. 1.1 «Умови надання Кредиту», в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- порядок оплати процентів: щомісячно в порядку та умовах згідно з пунктом 5 Договору (п. 1.1.7 п. 1.1 «Умови надання Кредиту», в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- Боргові зобов'язання - всі та/або кожне з платіжних (грошових) та/або неплатіжних зобов'язань Клієнта перед Банком та/або будь-якого(ими) третьою(іми) особою(ами) згідно з умовами Договору та/або у зв'язку з ним. До яких, зокрема, належать зобов'язання Клієнта щодо повернення Кредиту, та/або сплати процентів, та/або сплати комісій, та/або сплати комісійних винагород, та/або сплати пені, та/або сплати штрафів, та/або компенсації (відшкодування) втрат (збитків), здійснених (понесених) Банком у зв'язку з Договором, та/або у зв'язку з виконанням зобов'язань Банку за Авальованим Векселем, та/або Гарантією, та/або у зв'язку з невиконанням та/або неналежним виконанням Клієнтом положень Договору, в порядку, розмірі та на умовах, встановлених у Договорі (абз. 9 п. 1.5, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- Випадок невиконання умов - факт(и) / обставина(и) / умова(и) невиконання та/або неналежного виконання умов(и) /положень(ня) документа(ів) / правочину(ів), посилання на який(і) міститься після цього терміну, або втрати такими(ою) умовами(ою) / положеннями(м) дійсності незалежно від волі Банку (абз. 12 п. 1.5, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- Генеральний строк - максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Сторін згідно з Договором при умові (обставині) відсутності Випадку невиконання умов Договору (абз. 15 п. 1.5, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги - відносно окремого виду Банківської послуги цей термін означає дату, коли Клієнт за будь-яких обставин повинен припинити отримувати (користуватися) таку (ою) Банківську (ою) послугу (ою), в тому числі зобов'язаний виконати всі Боргові зобов'язання стосовно такої Банківської послуги не пізніше такої дати (абз. 18 п. 1.5, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- ціна (сума) договору дорівнює Генеральному ліміту у випадку визначення Генерального ліміту в валюті гривня або гривневому еквіваленту генерального ліміту - у випадку визначення Генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату(и) визначення (п. 3);
- строк дії договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що Відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Цей Договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у сторін до укладання ними Договору, якщо інше прямо не передбачене ним. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п. 4);
- Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі. Зменшення або збільшення розміру плати, встановленого Договором, окрім випадків, коли така зміна прямо передбачена Договором, за надання Банківських послуг можливе лише за взаємною згодою Сторін при укладенні відповідної додаткової угоди/договору/правочину до Договору. Проценти. Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є фіксованою та виражається числом. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки встановлюється для Стандартного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Боргових зобов'язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Якщо Сторонами письмово не домовлено Інше, проценти мають сплачуватися Клієнтом Банку в валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. Залежно від валюти Банківської послуги База нарахування є наступною: для Банківських послуг, виражених у доларах СПІА та/або євро, - База нарахування становить 360 днів; для Банківських послуг, виражених у гривнях, - База нарахування становить 365 днів. Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше). Проценти щодо такої Банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом і (першого) Банківського дня наступного за таким Днем нарахування процентів. При цьому, якщо дата здійснення Платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1 (перший) Банківський день, наступний за таким не Банківським днем, з урахуванням процентів, нарахованих станом на дату здійснення такого Платежу. Проценти щодо Банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися Клієнтом Банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів. За обставини, що Клієнт здійснює виконання, строкове або дострокове, Боргових зобов'язань щодо такої Банківської послуга як Кредит та/або Кредитна лінія, в повному обсязі або частині (відносно кожного окремого Траншу), проценти щодо таких Боргових зобов'язань, нараховані на дату здійснення їх виконання (не включаючи день такого виконання), мають бути сплачені Клієнтом одночасно (на дату здійснення) з таким виконанням або в інший строк, якщо це вимагається Банком (п. 5);
- Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді. … Після отримання будь-яка Заява про надання Банківської послуги розглядається Банком, і, якщо Банк погодився її виконати, вона має бути виконана згідно з умовами, зазначеними в такій Заяві про надання Банківської послуги. Якщо Банк не погоджується з умовами, викладеними у Заяві про надання Банківської послуги, він не приймає таку Заяву про надання Банківської послуги до виконання. За обставини, що Банк погоджується надати Клієнту Банківську послугу відповідно до наданої Клієнтом Банку Заяви про надання Банківської послуги, Банк направляє Клієнту копію (або оригінал, якщо надавалось декілька примірників) Заяви про надання Банківської послуги відносно такої Банківської послуги, засвідчену відбитком штампу та підписом відповідального співробітника Банку та/або відбитком печатки та підписами уповноважених осіб Банку. Після надання Банку Заяви про надання Банківської послуги, Клієнт не має права відкликати / відізвати таку Заяву про надання Банківської послуги та/або відмовитися від прийняття Банківської послуги, зазначеної в такій Заяві про надання Банківської послуги, та зобов'язаний виконувати Боргові зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням Банком Банківської послуги, зазначеної в такій Заяві про надання Банківської послуги (п. 6);
- незалежно від (додатково до) інших положень Договору Банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин: зміною ситуації на міжбанківському валютному ринку України, та/або якщо Клієнт, та/або треті особи, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта, є неплатоспроможним(и); та/або якщо компетентний орган Клієнта, та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта, прийме рішення стосовно оголошення банкрутства, та/або здійснення ліквідації; та/або якщо за оцінкою Банку Фінансової звітності Клієнта та/або Фінансової звітності третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями /гарантами за Клієнта, буде зроблено висновок, що фінансовий стан Клієнта та/або третіх осіб, по є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта, є таким, що погіршився та/або погіршується у порівнянні з тим станом, який існував на момент прийняття Банком рішення про укладення Договору, та/або невиконання Клієнтом та або третіми особами, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта будь-якого зобов'язання перед Банком та/або ТОП «ОТП Лізинг» та/або перед іншою фінансовою/кредитною установою (відповідно до існуючих договорів або таких, одо будуть укладені у майбутньому та/або наявність інших обставин, що свідчать прете, що Боргові зобов'язання відносно наданої Банківської послуги своєчасно не будуть виконані. Таке виконання Боргових зобов'язань повинно бути здійснене Клієнтом протягом 7 Банківських днів з дня пред'явлення Банком Клієнту відповідної письмової вимоги про це, окрім випадків, коли підставою для пред'явлення Банком такої письмової вимоги є неплатоспроможність Клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта, та/або прийняття рішення компетентним органом Клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта, та/або судом стосовно оголошення / порушення справи щодо банкрутств, та/або здійснення ліквідації та/або реорганізації Клієнта та/або третіх осіб, що є заставодавцями / поручителями / гарантами за Клієнта. В таких випадках виконання Боргових зобов'язань повинно бути здійснене Клієнтом протягом з (трьох) Банківських днів з дня пред'явлення Банком Клієнту відповідної письмової вимоги про це (п.п. 2 п. 8, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- Клієнт зобов'язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати Боргові зобов'язання у відповідності до положень Договору (п.п. 1 п. 11);
- Клієнт зобов'язаний протягом строку дії Договору підтримувати чинність всіх заяв та гарантій, що надані Клієнтом в Договорі (п.п. 2 п. 11);
- при надходженні до Банку коштів для виконання Боргових зобов'язань, незалежно від призначення Платежу таких коштів, Банк має спрямовувати такі кошти на погашення Боргових та/або будь-яких інших боргових зобов'язань Клієнта перед Банком в наступній черговості: прострочені до сплати Боргові зобов'язання (якщо матиме місце); неустойка (якщо матиме місце); інші Платежі; строкові Боргові зобов'язання. Примітка: Банк має право змінити передбачену черговість погашення Боргових чи інших боргових зобов'язань Клієнта перед Банком (п.п. 2 п. 12);
- за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором Банк несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, Клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені Договором строки, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород що підлягають сплаті відповідно до Договору; за нецільове використання Кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 25 % (двадцяти п'яти процентів) від суми Кредиту, використаного не за цільовим призначенням. Зазначений штраф сплачується додатково до Інших сум, що підлягають сплаті відповідно до Договору. Клієнт має сплачувати Банку неустойку, нараховану згідно з положеннями Договору, негайно (протягом дня нарахування) після її виникнення (п. 14);
Крім наведеного, пунктами 25-26 передбачені:
- рахунок Клієнта в банку № НОМЕР_2 ;
- рахунок для сплати Боргових зобов'язань за Банківською послугою Кредит або Кредитна лінія № НОМЕР_3 .
Договором про зміну № 1 від 06.12.2018 було викладено в новій редакції пункти 1, 8, 15, 21, 23 Договору про надання банківських послуг № CR18-179/403-2 від 25.04.2018.
Вищенаведений Договір про надання банківських послуг та Договір про зміну скріплені підписами та печатками обох сторін.
Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Договором про надання банківських послуг, 25 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк»), як Банком, та ОСОБА_1 , як Поручителем, був укладений Договір поруки № CR 18-238/403 (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого в силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом Боргових зобов'язань, Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) Боргових зобов'язань Клієнтом. Порукою забезпечується виконання Боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії Боргових зобов'язань. В разі зміни, в тому числі збільшені розміру Боргових зобов'язань Клієнта за Договором після укладення цього Договору поруки, виконання таких збільшених Боргових зобов'язань забезпечуються порукою в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього Договору поруки, а підписання Поручителем цього Договору поруки вважається попередньою згодою Поручителя на зміну умов Договору. Укладенням цього Договору поруки Поручитель висловлює свою повну та цілковиту згоду на заміну Клієнта за Договором (переведенням боргу за Борговими зобов'язань) на будь-яку іншу особу у майбутньому у будь-який передбачений чинним законодавством України спосіб, в тому числі у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) Клієнта. Цим Поручитель заявляє, гарантує та погоджується забезпечувати виконання Боргових зобов'язань за Договором Клієнтом, а також іншою особою (новим боржником) у випадку припинення (ліквідації або реорганізації) Клієнта чи у випадку заміни Клієнта (переведенні боргу) у будь-який інший спосіб, передбачений чинним законодавством України (п. 2).
За умовами наведеного Договору поруки:
- Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і Клієнт, в таких же порядку та строках, що і Клієнт. Банк має право вимагати виконання Боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від Клієнта та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані Боргові зобов'язання від Клієнта та/або Поручителя. І Клієнт, і Поручитель залишаються зобов'язаними доти, доки Боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документу за Договором поруки не передбачена (п. 3);
- Поручитель зобов'язаний забезпечити належне виконання Боргових зобов'язань, як шляхом впливу на Клієнта, так і шляхом виконання Боргових зобов'язань згідно Договору поруки (п.п. 1 п. 13);
- Поручитель зобов'язаний протягом строку дії Договору поруки підтримувати чинність всіх заяв та гарантій, що надані Поручителем в Договорі поруки (п.п. 2 п. 13);
- у разі порушення Боргових зобов'язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання Боргових зобов'язань Клієнтом та/або Поручителем в порядку та строки, встановлені Договором, Банк направляє/надсилає Клієнту/Поручителю письмове(і) повідомлення про порушення, (надалі - Повідомлення про порушення), суттєво за формою, що наведена в пункті 19 Договору поруки. В Повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов'язань/умов, загальний розмір не виконаної/них вимоги/умов, а також вимога про виконання порушених зобов'язань/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в Повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного/них зобов'язання/умов залишається без задоволення, Банк вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. У разі одержання Поручителем Повідомлення про порушення Поручитель зобов'язаний повідомити про це Клієнта (п. 14, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018);
- за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором поруки Банк несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором поруки, Поручитель несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі поруки, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені Договором поруки строки, за обставини, що строк такого невиконання перевищує 30 календарних днів, Поручитель зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10 % від суми таких невиконаних платіжних (грошових) зобов'язань. Поручитель має сплачувати Банку неустойку, нараховану згідно з положеннями Договору поруки, негайно (протягом дня нарахування) після її виникнення (п. 16).
Договором про зміну № 1 від 06.12.2018 було викладено в новій редакції пункти 14, 20 Договору поруки № SR18-238/403 від 25.04.2018.
Вищенаведений Договір поруки та Договір про зміну скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо солідарного стягнення з відповідача-1, як клієнта, та відповідача-2, як поручителя, заборгованості за Договором про надання банківських послуг, а також відсотків за користування кредитом та пені, у зв'язку з порушенням відповідачами грошового зобов'язання за укладеними між банком, клієнтом та поручителем договорами.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем-1 договору про надання банківських послуг та наявність відповідного розміру заборгованості і прострочення відповідачем-1 зобов'язань з повернення грошових коштів, а також обставини укладання між позивачем та відповідачем-2 договору поруки та наявності підстав для стягнення з відповідача-2, як солідарного відповідача, заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір про надання банківських послуг № CR18-179/403-2 від 25.04.2018 з Договором про зміну № 1 від 06.12.2018 до нього;
- Договір поруки № SR18-238/403 від 25.04.2018 з Договором про зміну № 1 від 06.12.2018 до нього;
- кредитні заявки (9 шт.);
- меморіальні ордери (9 шт.);
- досудова вимога № 73-3-2-73-3-3-73-3-2/16157 від 23.10.2020 з доказами її направлення;
- повідомлення про порушення № 73-3-2-73-3-3-73-3-3/16159 від 23.10.2020 з доказами його направлення;
- банківські виписки.
Відповідачі, як було зазначено вище, відзивів на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надали.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.
Так, відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свій обов'язок по Договору про надання банківських послуг шляхом надання обумовленої сторонами Банківської послуги - Кредитної лінії.
Відповідачем-1 у відповідності до умов Договору про надання банківських послуг надавалися позивачу Кредитні заявки на загальну суму 10 500 000,00 грн, у тому числі:
- № 1 від 25.04.2018 на суму 1 500 000,00 грн;
- № 2 від 02.05.2018 на суму 1 000 000,00 грн;
- № 3 від 14.05.2018 на суму 500 000,00 грн;
- № 1 від 07.12.2018 на суму 3 000 000,00 грн;
- № 2 від 10.12.2018 на суму 2 000 000,00 грн;
- № 3 від 19.12.2018 на суму 1 200 000,00 грн;
- № 4 від 21.12.2018 на суму 300 000,00 грн;
- № 5 від 15.01.2019 на суму 500 000,00 грн;
- № 6 від 06.02.2019 на суму 500 000,00 грн.
Видача кредитних коштів відбувалася шляхом їх перерахування на рахунок Клієнта в банку № НОМЕР_2 кількома траншами на загальну суму 10 500 000,00 грн на підставі таких меморіальних ордерів:
- № ABC6002K від 25.04.2018 на суму 1 500 000,00 грн;
- № ABC600IL від 02.05.2018 на суму 1 000 000,00 грн;
- № ABC60005 від 14.05.2018 на суму 500 000,00 грн;
- № ABC60008 від 07.12.2018 на суму 3 000 000,00 грн;
- № ABC6002B від 10.12.2018 на суму 2 000 000,00 грн;
- № ABC6000B від 19.12.2018 на суму 1 200 000,00 грн;
- № ABC6001C від 21.12.2018 на суму 300 000,00 грн;
- № ABC6002F від 15.01.2019 на суму 500 000,00 грн;
- № ABC6000W від 06.02.2019 на суму 500 000,00 грн.
На підтвердження видачі відповідачу-1 кредитних коштів позивачем також надано до матеріалів справи банківську виписку по рахунку Клієнта в банку № НОМЕР_2 (а.с. 50-72).
Проте, відповідач-1 в свою чергу, у встановлені Договором строки не повернув Банку в повному обсязі отримані суми коштів, внаслідок чого у Приватного підприємства «Д.І.М.» утворилася заборгованість перед Акціонерним товариством «ОТП БАНК».
На підтвердження часткового виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання з повернення кредитних коштів позивачем надано до матеріалів справи банківські виписки по рахунку Клієнта в банку № НОМЕР_2 (а.с. 50-72) та рахунку для сплати Боргових зобов'язань за Банківською послугою Кредитна лінія № НОМЕР_3 (а.с. 73-84).
З матеріалів справи також вбачається, що 27.10.2020 Банк скеровував на адресу Приватного підприємства «Д.І.М.» Досудову вимогу № 73-3-2-73-3-3-73-3-2/16157 від 23.10.2020, в якій позивач на підставі умов Договору про надання банківських послуг вимагав від Клієнта сплатити заборгованість по кредитній лінії за Договором у повному обсязі протягом 7 банківських днів з дня пред'явлення Банком цієї вимоги.
Додатково, 27.10.2020 позивач направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про порушення № 73-3-2-73-3-3-73-3-3/16159 від 23.10.2020, у якому Банк вимагав від поручителя виконати порушене Клієнтом зобов'язання у триденний строк з моменту направлення Банком Поручителю цієї вимоги.
За даними позивача, не запереченими та не спростованими відповідачами, останні вказані вимогу та повідомлення залишили без відповіді та реагування.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У спірних правовідносинах, що є предметом розгляду даної господарської справи, відповідач-1 порушив в односторонньому порядку умови Договору про надання банківських послуг (Кредитної лінії), обов'язок щодо погашення в повному обсязі траншів не виконав та, як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок, здійснив погашення заборгованості лише на суму 8 242 786,30 грн.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.
Відповідачі не спростували вимоги позивача, не надали суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
При цьому, представник відповідачів в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині заявленого до стягнення основного боргу.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах позичальником дійсно порушено умови Договору про надання банківських послуг в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідачів (позичальника та поручителя) заборгованості за договором у солідарному порядку.
Так, позивачем доведено, а відповідачами не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до суду з позовною заявою, позичальник не виконав свого зобов'язання за Договором про надання банківських послуг, а саме - не повернув надані банком кредитні кошти в сумі 2 257 213,70 грн, а також прострочив сплату відсотків за користування кредитом в сумі 294391,10 грн, нарахованих за сукупний період з 25.11.2019 по 22.10.2020 (з урахуванням часткової оплати).
Усні заперечення представника відповідачів, викладені в судовому засіданні 23.03.2021, щодо протиправності нарахування банком процентів у зв'язку із закінченням строку дії Договору про надання банківських послуг, відхиляються судом як необґрунтовані, у зв'язку з таким.
За умовами п. 4 Договору про надання банківських послуг строк дії договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що Відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі.
При цьому, відповідно до абз. 3 п. 1 Договору про надання банківських послуг, в редакції Договору про зміну № 1 від 06.12.2018 Генеральний строк становить період з дати укладення Договору до 12.04.2021.
Судом також враховано, що відповідно до змісту п. 5 Договору про надання банківських послуг проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов'язань щодо такої Банківської послуги (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення / закінчення строку дії Банківської послуги, інше). … Проценти щодо Банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися Клієнтом Банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.
Таким чином, оскільки з боку Клієнта (відповідача-1) має місце несвоєчасне виконання умов Договору про надання банківських послуг в частині повернення кредитних коштів, то Банк цілком правомірно і у відповідності до умов Договору визначив період нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Судом перевірено розрахунок сум основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами та встановлено, що позивачем суму заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 2257786,30 грн та суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 294391,10 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Окрім сум заборгованості за основною сумою кредиту та відсоткам за користування кредитом позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідачів пеню у сумі 520 884,98 грн, у тому числі:
- нараховану на прострочені відсотки у загальній сумі 11 886,99 грн за сукупний період з 29.11.2019 по 03.07.2020;
- нараховану на прострочений кредит у загальній сумі 508 997,99 грн за сукупний період з 29.11.2019 по 03.07.2020.
Відповідачами розрахунок спірних сум, здійснений банком, не спростовано, їх контррозрахунок від відповідачів до суду не надходив.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За змістом п. 14 Договору про надання банківських послуг за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, Клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені Договором строки, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення.
Таким чином на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору про надання банківських послуг позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідачів пеню.
За перевіркою суду, позивачем суми пені визначено правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги у відповідній частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом із тим, суд зауважує, що представник відповідачів у судовому засіданні 23.03.2021 просив суд у порядку ст. 233 Господарського кодексу України, зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90 %, посилаючись на значний ступінь виконання боржником зобов'язань щодо повернення заборгованості, а також відсутність збитків у позивача, заподіяних порушенням відповідачем грошового зобов'язання.
При цьому, представник позивача зазначив, що Банк не заперечуватиме проти несуттєвого зменшення розміру заявленої до стягнення пені.
З урахуванням наведеного, розглянувши усне клопотання відповідачів про зменшення розміру стягуваної пені, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи те, що відповідач-1 здійснював часткове погашення заборгованості за договором та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану Банку у зв'язку з порушенням відповідачем умов спірного договору, а також беручи до уваги позицію позивача щодо можливого зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає, що стягнення з відповідачів пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення останніми своїх зобов'язань.
За такого, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідачів та зменшення розміру штрафних санкцій на 30%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені - 364 619,49 грн (70% заявленого розміру).
З урахуванням наведеного, у стягненні іншої частини пені у розмірі 156 265,49 грн (30% заявленого розміру) належить відмовити.
Додатково суд відмічає, що відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Отже, позовна вимога банку про солідарне стягнення з відповідачів вищевказаних сум у даній справі є обґрунтованою та законною.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Крім того, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
За такого, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Д.І.М.» (57116, Миколаївська обл., Миколаївський район, село Михайлівка, вул. Садова, буд. 16; ідентифікаційний код 37969635) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 21685166) заборгованість за Договором про надання банківських послуг № CR 18-179/403-2 від 25.04.2018 у розмірі 2 916 796,89 грн, яка складається з:
- 2257786,30 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту;
- 294391,10 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом;
- 364619,49 грн - сума пені за прострочення виконання зобов'язання.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідачів пені в розмірі 156265,49 грн відмовити позивачу.
Стягнути з Приватного підприємства «Д.І.М.» (57116, Миколаївська обл., Миколаївський район, село Михайлівка, вул. Садова, буд. 16; ідентифікаційний код 37969635) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 21685166) 23043,68 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 21685166) 23043,67 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Акціонерне «ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 21685166);
Відповідач-1: Приватне підприємство «Д.І.М.» (57116, Миколаївська обл., Миколаївський район, село Михайлівка, вул. Садова, буд. 16; ідентифікаційний код 37969635);
Відповідач-2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено та підписано судом 02.04.2021.
Суддя О.Г. Смородінова