просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
23 березня 2021 року м.Харків Справа № 913/434/20(913/409/20)
Провадження №22/913/20(913/409/20)
Господарський суд Луганської області в складі судді Ковалінас М.Ю., секретар судового засідання Буцька І.І., розглянувши матеріали справи
за позовом - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності
"Укрінтеренерго”, (вул.Кирилівська, б.85, м. Київ, код ЄДРПОУ 19480600),
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс”,
(вул. Богдана Ліщини, буд. 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
код ЄДРПОУ 36048157)
Про стягнення заборгованості
в межах справи про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
У засіданні брали участь:
від позивача - не прибули;
від відповідача - Карабань К.Б., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗР21/2138 від 22.06.2019, довіреність №04/08 від 03.06.2020.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 08.07.2020 №44/22-703 до ТОВ “Таун Сервіс”, про стягнення з відповідача заборгованості 195723 грн. 51 коп., з яких пеня -123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп..
Відповідач ТОВ “Таун Сервіс” згідно відзиву від 04.12.2020 №02/12/2020-1 в повному обсязі визнає позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, за спожиту електричну енергію у розмірі - 195723 грн. 51 коп., з яких пеня -123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп.
Сторони та учасники провадження своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 24.12.2020 та від 22.02.2021, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.12.2020 та від 24.02.2021).
Розглянувши матеріали справи, додатково надані, та вислухавши присутніх, суд
До Господарського суду Луганської області звернувся позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” з позовною заявою від 08.07.2020 №44/22-703 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс”, про стягнення заборгованості 195723 грн. 51 коп., з яких пеня - 123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” від 27.12.2018. Позивач зазначає, що на підставі даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії було складено акти купівлі-продажу електроенергії за січень та лютий 2019 року, які разом з рахунками направлялись відповідачу.
Як зазначає позивач, відповідач несвоєчасно розрахувався за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року, в зв'язку з чим, відповідачу було нараховано штрафні санкції на суму боргу 1189126 грн. 15 коп., а саме пеню, 15% річних та інфляційні втрати, всього - 195723 грн. 51 коп., що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.08.2020 відкрито провадження у справі №913/434/20 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс” (код ЄДРПОУ 36048157, вул. Богдана Ліщини, буд. 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області).
Відповідно до ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.09.2020 матеріали справи №913/409/20 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” до ТОВ “Таун Сервіс” про стягнення заборгованості у розмірі - 195723 грн. 51 коп. передано за підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи №913/434/20 про банкрутство ТОВ “Таун Сервіс”.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 24.09.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Ковалінас М.Ю.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.09.2020 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” від 08.07.2020 №44/22-703 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №913/434/20 (913/409/20) за правилами загального позовного провадження, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України, а позивачу запропоновано надати відповідь на згаданий відзив.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.10.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.11.2020 продовжено у справі №913/434/20(№913/409/20) строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на іншу дату.
До Господарського суду Луганської області відповідач ТОВ “Таун Сервіс” надав відзив від 04.12.2020 №02/12/2020-1 з доказами направлення його копії позивачу, згідно якого відповідач в повному обсязі визнає позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, за спожиту електричну енергію у розмірі - 195723 грн. 51 коп., з яких пеня -123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.12.2020 у справі №913/434/20 (№913/376/20) закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті у засіданні суду на 20.01.2021.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Ковалінас М.Ю. у відпустці (у період з 04.01.2021 по 13.01.2021 включно), на лікарняному ( у період з 14.01.2021 по 08.02.2021 включно) та у відпустці (у період з 09.02.2021 по 19.02.2021 включно) судове засідання не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.02.2021 розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 23.03.2021.
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між позивачем - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», та відповідачем - ТОВ "ТАУН СЕРВІС" було укладено Договір від 27.12.2018 б/н про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - «Договір») на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційна пропозиція від 27.12.2018 №2, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312. (а.с. 11-25)
27.12.2018 на виконання вимог ч.11 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.Kiev.ua позивачем розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію від 27.12.2018 № 2 до договору; додаток до комерційної пропозиції №2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» .
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 «Комерційна пропозиція № 2» до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Згідно з п. 2.1. Договору - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція)
Згідно із п. 5.8. Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 визначено: споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (надалі -ОСР) (передачі).
Відповідно до Додатка 1 «Комерційна пропозиція № 2» до Договору - остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОСР.
ОСР зобов'язаний надавати інформацію про спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці згідно Постанови НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 «Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період».
У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
Відповідно до п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
На виконання зазначеного Договору на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем ТОВ «ТАУН СЕРВІС», за даними оператора системи ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» складені :
- рахунок № НОМЕР_1 /34/001/02953 від 09.02.2019 та Акт №000019 купівлі-продажу електроенергії за Січень 2019 від 31 січня 2019 на суму 1 414 102,82 грн. (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 14.02.2019;
- рахунок №0000036048157/34/002/05285 від 11.03.2019 та Акт №001628 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період Лютий 2019 від 28.02.2019 на суму 1 189 126,15 грн. (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 23.03.2019 (а.с. 42-47).
Згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та /або Договором.
Разом з тим, відповідно до положень п.п.6 п.7.1. Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст. 629 ЦКУ, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Відповідно до «Комерційної пропозиції № 2» від 27.12.2018, яка є додатком №1 до Договору розділом «додаткові зобов'язання Споживача» встановлено збільшення розміру процентів до 15%, у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором у відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідачем було прострочена оплата за поставлену електричну енергію за лютий 2019 року.
Станом на 1 липня 2020 року заборгованість споживачів постачальника "останньої надії" за спожиту електричну енергію перевищує 1 860,74 млн. грн., з якої 1 684,24 млн. грн., або 90% від загальної суми заборгованості споживачів - це заборгованість підприємств державної форми власності та господарських товариств, де доля держави в статутному капіталі становить 50 та більше відсотків, а також підприємств комунальної форми власності.
Несплата споживачами вартості спожитої електричної енергії призвела до неможливості виконання позивачем фінансових зобов'язань перед державним бюджетом та постачальниками товарів та послуг.
У зв'язку з тим, що Відповідач несвоєчасно розрахувався за спожиту електричну енергію за лютий 2019 року - Позивач, змушений нарахувати Відповідачу штрафні санкції.
Відповідно до Розрахунку позивача на суму боргу 1189126 грн 15 коп. (прострочений платіж за лютий 2019), нараховані інфляційні втрати за період з 01.01.2019 по 28.02.2019, загальна сума яких складає 17531 грн. 47 коп. (а.с. 31)
Відповідно до Розрахунку позивача на суму боргу 1189126 грн 15 коп. (прострочений платіж за лютий 2019) нарахована пеня за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 (включно) на суму прострочених платежів, яка складає 123664 грн. 55 коп (а.с. 29-30).
Відповідно до Розрахунку позивача на суму боргу 1189126 грн. 15грн. (прострочений платіж за лютий 2019) нараховано 15% річних за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 (включно) на суму прострочених платежів - 54527 грн. 49 коп. (а.с.32-33).
З огляду на вищевикладене, станом на дату подання даної позовної заяви сума заборгованості відповідача становить 195723,51 грн., з яких пеня - 123664 грн. 55 коп, 15% річних - 54 527 грн 49 коп., інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп, згідно з розрахунками позивача, які судом перевірено та визнано достовірними (а.с. 29-33).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідач ТОВ “Таун Сервіс” згідно відзиву від 04.12.2020 №02/12/2020-1 (а.с. 155) у повному обсязі визнав позовні вимоги Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” за спожиту електричну енергію у розмірі - 195723 грн. 51 коп., з яких пеня -123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп.., вважає їх обґрунтованими та підтвердженими документально.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Доводи позивача, на підставі яких заявлено позовні вимоги, підтверджуються наданими позивачем доказами та іншими матеріалами справи і не суперечать законодавству.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію у розмірі - 195723 грн. 51 коп., з яких пеня -123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп., підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч. 1, п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 82006грн 84коп підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 129, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс”, про стягнення заборгованості 195723 грн. 51 коп., з яких пеня - 123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп. та інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп., - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таун Сервіс” (код ЄДРПОУ 36048157, вул. Богдана Ліщини, буд. 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403), на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, б.85, м. Київ) заборгованість в розмірі 195723 грн. 51 коп., з яких пеня - 123664 грн. 55 коп., 15% річних - 54527 грн. 49 коп., інфляційні втрати - 17531 грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 82006грн 84коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та його може бути оскаржено до апеляційної інстанції, відповідно до ст. ст. 241, 256-257 ГПК України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.04.2021.
Суддя М.Ю. Ковалінас
Надр. 4 прим.
1- до справи;
2- позивачу - Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, (вул. Кирилівська, б.85, м. Київ),
3- відповідачу - ТОВ "Таун Сервіс”, (вул.Богдана Ліщини, б. 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області);
4- розпоряднику майна Григоренку В.О. ( проспект Олександра Поля, 97, оф. 5, м. Дніпро, Україна, 49069)