Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
01 квітня 2021 рокуСправа № 912/248/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участі секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДР 02910025
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДР 43877118
до відповідача: Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 31, код ЄДР 31591191
про стягнення збитків 106 236,36 грн
Представники:
від прокуратури - участі не брали;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Встановив: До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області, далі - Державна екологічна інспекція) до Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" (далі - СМКП "Комбінат комунальних послуг") з вимогою про стягнення з відповідача збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 106 236,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення Світловодським міським комунальним підприємством "Комбінат комунальних послуг" Закону України "Про відходи" та Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №435 від 01.12.2020, а саме: відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, експлуатація сміттєзвалища без системи збору фільтрату, що призводить до забруднення підземних вод.
Ухвалою суду від 01.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено Прокурору строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
04.02.2021 до господарського суду від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд справи призначено на 04.03.2021. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
03.03.2021 до господарського суду Державною екологічною інспекцією подано пояснення, в яких зазначено про підтримання позовних вимог Прокурора в повному обсязі.
04.03.2021 Прокурором подано заяву, відповідно до якої останній просить засідання, призначене на 04.03.2021, провести без його участі та оголосити перерву. Дана заява підтримана представником Державної екологічної інспекції.
04.03.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті, в якому протокольною ухвалою оголошено перерву до 01.04.2021.
В судовому засіданні 01.04.2021 Прокурор та представник Державної екологічної інспекції позов підтримали повністю.
Відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання суду у даній справі (том 2 а.с. 16).
01.04.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання без кваліфікованого електронного підпису, у зв"язку з чим згідно ухвали від 01.04.2021 повернуто без розгляду заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов'язковою не визнавалась, та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Частиною 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього ж нормативно-правового акта, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Так, Державна екологічна інспекція звернулась до Прокуратури Кіровоградської області з листом №4-0/3417 від 24.11.2020, в якому, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, просить Прокуратуру звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування завданих державі збитків з СМКП "Комбінат комунальних послуг" (том 1 а.с. 140).
Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" територіальним органам Державної екологічної інспекції України надано право пред'являти претензії про відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У спірних правовідносинах факт такого порушення контролюючим органом зафіксовано, розмір збитків обраховано, однак жодних претензій щодо їх відшкодування не сформовано та суб'єкту господарювання не надіслано.
З наведеного в сукупності слід зробити висновок, що Прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначає, що Державною екологічною інспекцією не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду.
Господарський суд враховує, що 09.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції", зокрема, про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області та створення Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Відповідно до підпункту 1.1.3 пункту 1 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 501 справи Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області передано до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (том 1 а.с. 230-231).
Пунктом 3 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 503 повноваження Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області припинено (том 1 а.с. 232).
Згідно пункту 4 наказу Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 № 503 з 23.12.2020 розпочала здійснювати відповідні повноваження Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Таким чином, державний нагляд у природоохоронній сфері на території Кіровоградської області здійснює Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Основним видом діяльності СМКП "Комбінат комунальних послуг" є збирання безпечних відходів (38.11), здійснює їх складування в місці видалення відходів - звалищі твердих побутових відходів, що розташоване на території Павлівської сільської ради Світловодського району (на відстані 1,0 км від с. Свердловки).
Відповідно до розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №359-р від 29.08.2016 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СМКП "Комбінат комунальних послуг" (Павлівська сільська рада)" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,1343 га, з них 5,1343 га - забудовані землі, у тому числі землі, які використовуються для технічної інфраструктури, у тому числі для видалення відходів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у землях запасу на території Павлівської сільської ради Світловодського району, для складування побутового сміття (номер класифікатора видів цільового призначення земель - 11.02); надано в оренду СМКП "Комбінат комунальних послуг" земельну ділянку площею 5,1343 га; кадастровий номер земельної ділянки: 3525286900:02:000:7815; доручено Світловодській районній державній адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки, встановивши розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 8% від її нормативно - грошової оцінки (том 1 а.с. 167-168).
На підставі вказаного розпорядження, 01.03.2017 між Світловодською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та СМКП "Комбінат комунальних послуг" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,1343 га з кадастровим номером 3525286900:02:000:7815 для складування побутового сміття (том 1 а.с. 170-172).
Згідно підписаного акта Орендодавець передав наведену земельну ділянку СМКП "Комбінат комунальних послуг" (том 1 а.с. 173).
Паспортом місця видалення відходів (далі - паспорт МВВ) реєстраційний № 256, дата реєстрації 12.12.2017, назва МВВ - звалище твердих побутових відходів на території Павлівської сільської ради (у південному напрямку від м. Світловодськ) Світловодського району Кіровоградської області визначено власника МВВ - СМКП "Комбінат комунальних послуг" (том 1 а.с. 175-209).
МВВ є діючим, проектний обсяг МВВ, згідно з паспортом, складає 530400,80 т/рік, розрахунковий термін експлуатації - відсутній, площа запроектованої земельної ділянки зайнятої МВВ - 5,1343 га.
МВВ розміщене на відстані 1,0 км від с. Свердловка Світловодського району Кіровоградської області.
За техніко-технологічними характеристиками: МВВ по типу є відкритим заглибленим в землю, насипне; наявність фільтраційних явищ - дренажний стік відсутній; із засобів захисту навколишнього природного середовища від забруднення визначено глинистий донний ізоляційний екран, бортові ізоляційні екрани відсутні, обвалування по периметру наявне, дренажні канави відсутні, по технології видалення відходів-ущільнення та присипка поверхнева ґрунтово - глиниста, заходи знешкодження відходів не здійснюються, наявні під'їдні шляхи з твердим покриттям.
В період з 19.06.2020 по 25.06.2020 Держекоінспекцією у Кіровоградській області, відповідно до Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України від 16.06.2020 №2.3/470ПГ, наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 18.06.2020 №673, з дотриманням правил ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі направлення № 392/20 від 18.06.2020, в присутності посадових осіб суб'єкта господарювання, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності СМКП "Комбінат комунальних послуг" (том 1 а.с. 141-143).
По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №20-115 від 24.06.2020, початок перевірки 19.06.2020 - завершення перевірки 24.06.2020, примірник якого 24.06.2020 отримано директором СМКП "Комбінат комунальних послуг" (том 1 а.с. 144-155).
Під час проведення вказаної вище перевірки встановлено, що СМКП "Комбінат комунальних послуг" здійснюється експлуатація сміттєзвалища твердих побутових відходів, яке розташоване на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.
У ході проведеної перевірки також встановлено, що сміттєзвалище використовується з порушенням вимог ст. 35-1 Закону України "Про відходи" та Правил експлуатації полігонів побутових відходів, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №435 від 01.12.2020, а саме: відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, експлуатація сміттєзвалища без системи збору фільтрату призводить до забруднення підземних вод.
Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона (п. 1.3 Правил експлуатації полігонів побутових відходів).
Згідно з п. 3.105 ДБН Полігони ТПВ Основні положення проектування ДБН В.2.4-2-2005 (далі - ДБН) при проектуванні полігона ТПВ передбачаються заходи, спрямовані на зменшення кількості фільтрату: тимчасові протифільтраційні завіси, дамби, а також передбачати такі схеми складування ТПВ, при яких забезпечується мінімальне надходження води з незаповненої площі карт ТПВ.
Для збирання і відведення фільтрату з майданчиків складування ТПВ проектують дренажну систему, яка складається з шарового дренажу (галька або щебінь) та дренажних труб. Матеріали, які використовують для улаштування шарового дренажу і дренажних труб, повинні бути хімічно і біологічно стійкими і підбиратися так, щоб хімічно-фізичні властивості фільтрату та механічна дія ТПВ не приводили б до відмови в роботі системи (п. 3.106 ДБН).
Для відведення фільтрату використовують труби, поверхня яких на 2/3 має бути перфорованою або мати прорізи. Труби укладаються на поверхні гідроізолювального шару так, щоб фільтрат відводився зі всієї основи полігона ТПВ (3.108 ДБН).
Фільтрат, що утворюється на полігоні, збирається в контрольні ставки, а потім направляється на очистку. До стадії очистки фільтрату має бути передбачена його груба сепарація, седиментація, розподіл фаз (п. 3.110 ДБН).
Всупереч вимогам ст. 35-1 Закону України "Про відходи" СМКП "Комбінат комунальних послуг", експлуатуючи сміттєзвалище твердих побутових відходів (ТПВ) м. Світловодськ не обладнало його системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкоджений фільтрату.
За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області винесено припис №20/ від 24.06.2020, в якому передбачені заходи, обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання.
Припис до виконання отримав директор СМКП "Комбінат комунальних послуг" Шумейко Р.Л. (том 1 а.с. 156 на звороті).
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 22.06.2020 відносно головного інженера СМКП "Комбінат комунальних послуг" Роздоба Ю.П. складено протокол про адміністративне правопорушення №201491 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 201491 від 22.06.2020, в яких зазначено про порушення вимог ст. 70, 110 Водного кодексу України (введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності, що запобігають забрудненню та засміченню вод), адміністративна відповідальність за яке передбачена ст. 59 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн (том 1 а.с. 157-158).
Копії протоколу та постанови вручені особисто 22.06.2020 головному інженеру СМКП "Комбінат комунальних послуг" Роздобі Ю.П., про що свідчать відповідні відмітки на документах (том 1 а.с. 157-158).
Згідно з платіжним дорученням №1696 від 08.07.2020 СМКП "Комбінат комунальних послуг" сплатило штраф у розмірі 136,00 грн за постановою № 201491 від 22.06.2020 (том 1 а.с. 159).
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до СМКП "Комбінат комунальних послуг" з претензією від 11.08.2020 №8-0/2340 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища твердих побутових відходів у період з 01.01.2020 по 31.03.2020 на суму 106 236,36 грн згідно розрахунку (том 1 а.с. 163-165).
Вказаний розрахунок здійснено державним інспектором за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009 (зі змінами).
Методика №389 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, серед іншого, у разі забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів (п. 1.2).
При розрахунку збитків враховані дані в Додатку 11 Методики №389 середньостатистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті сміттєзвалищ і полігонів твердих побутових відходів становить: БСК5-1400г/м3; ХСК-1650г/м3; Азот амонійному - 620 г/м3; Азоту нітритному - 12, 50 г/м3; Азоту нітратному - 185 г/м3; хлоридах - 1200 г/м3; фенолах - 4 г/м3; сульфатах - 950 г/м3; нафтопродуктах - 250 г/м3; залізу - 10 г/м3; свинцю - 0,15 г/м3; хрому - VI- 0,2 г/м3; нікелю - 1,1 г/м3; бору - 22 г/м3.
Відповідно до листа Кіровоградського обласного центру гідрометеорології від 09.07.2020 за №12-138/175 сумарна кількість опадів за 1 квартал 2020 року склала 83,7 мм (том 1 а.с. 43), за формулою (29) Методики об'єм утвореного фільтрату за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 становить 753,3 м3. Розрахунок розміру збитків проведено за формулою, яка міститься в п. 11.1 Методики №389.
Претензія від 11.08.2020 №8-0/2340 отримана відповідачем 28.08.2020, однак залишена останнім без задоволення (том 1 а.с. 166).
У зв'язку з чим, виник та існує спір між державою в особі уповноваженого органу державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність у сфері поводження з відходами про відшкодування майнової шкоди, завданої правопорушенням внаслідок забруднення підземних вод.
Викладені обставини стали підставою для звернення Прокурора до суду з даним позовом.
Згідно ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері водних відносин - за використанням і охороною вод.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.
За вказаним законом спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються, крім іншого, судом у порядку встановленому законодавством - ч. 1 ст. 109 Водного кодексу України (далі - ВК України).
Згідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
За приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 95 ВК України передбачено, що усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об'єктів (ст. 96 ВК України).
За правилами ст. 105 ВК України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувані промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.
Відповідальність за порушення водного законодавства визначена у ст. 110 ВК України та має наслідком дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у разі забруднення та засмічення вод.
Відповідно до ст. 111 ВК України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Статтею 32 Закону України "Про відходи" визначено заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище, серед яких заборона вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами.
Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоромення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства.
Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Вимоги щодо поводження з побутовими відходами, визначено ст. 35-1 Закону України "Про відходи". Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.
Як встановлено матеріалами справи, всупереч вимогам ст. 35-1 Закону України "Про відходи" СМКП "Комбінат комунальних послуг" здійснює експлуатацію сміттєзвалища твердих побутових відходів за відсутні системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, що призводить до забруднення підземних вод, про що 24.06.2019 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області вказаному підприємству внесено припис № 20/ з вимогою усунути зазначене порушення (том 1 а.с. 156).
Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність (ст. 42 Закону України "Про відходи"), зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.
Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (ст. 43 Закону України "Про відходи").
Частиною 1 п. "л" ст. 17 Закону України "Про відходи" визначено обов'язок суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Приписами ст. 67 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.
В ст. 22 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.
Тобто, в даному випадку, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв'язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.
При вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
За правилами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини у вчиненні наведеного правопорушення належними доказами не спростував.
Господарський суд враховує також те, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження постанови від 22.06.2020 №201491 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 136,00 грн, згідно якої головного інженера СМКП "Комбінат комунальних послуг" визнано винним у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 59 КУпАП за порушення вимог ст. ст. 70, 110 Водного кодексу України.
При цьому, СМКП "Комбінат комунальних послуг" добровільно сплачено штраф у розмірі 136,00 грн за постановою № 201491 від 22.06.2020 (том 1 а.с. 159).
Таким чином, суд дійшов висновку, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у експлуатації сміттєзвалища з порушенням вимог закону з відсутністю системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, без системи збору фільтрату, що призводить до забруднення підземних вод; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до Методики № 389; а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача підтверджена матеріалами перевірки та не спростована відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази відшкодування державі збитків, заподіяних останній внаслідок порушення СМКП "Комбінат комунальних послуг" законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом забруднення підземних вод.
З підстав викладеного, господарський суд вважає обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню вимога Прокурора про стягнення з СМКП "Комбінат комунальних послуг" збитків в розмірі 106 236,36 грн.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 31, код ЄДР 31591191) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення підземних вод в сумі 106 236,36 грн, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UА908999980333129331000011563, отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг м. Світловодськ, код отримувача 37918230, код класифікації доходу бюджету 24062100, код банку (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.).
Стягнути з Світловодського міського комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 31, код ЄДР 31591191) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати в розмірі 2 270,00 грн на розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірник рішення направити:
Кіровоградській обласній прокуратурі електронною поштою:
Копію рішення направити:
Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за адресою: 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92;
Світловодському міському комунальному підприємству "Комбінат комунальних послуг" за адресою: 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, 31.
Дата складення повного рішення 02.04.2021.
Суддя Л.С. Вавренюк