Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
01 квітня 2021 рокуСправа № 912/4216/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/4216/20 від 05.01.2021
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Транс" (далі - ТОВ "Форвард Транс"), код ЄДР 40348085, вул. Балтська дорога, 15, оф. 5, м. Одеса, 65042, поштова адреса: пров. Топольського, 4А, м. Одеса, 65023
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЛАКС-ПАК" (далі - ТОВ "Трелакс-Пак"), код ЄДР 31562569, вул. Руслана Слободянюка, буд. 215, м. Кропивницький, 25014
про стягнення 165 048, 55 грн
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "Форвард Транс" до ТОВ "Трелакс-Пак" про стягнення заборгованості у розмірі 212 562,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідшкодування додаткових витрат йому, як експедитору, відповідачем, як клієнтом, відповідно до умов укладеного між сторонами Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №0802/Т-2019 від 08.11.2019.
Ухвалою від 05.01.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/4216/20. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 02.02.2021 - 14:30. Визначив сторонам строки для подання заяв по суті. Відповідачу - для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі. Позивачу - для подання відповіді на відзив на позов - 5 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Відповідачу - для подання заперечення на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
26.01.2021 представник відповідача отримала особисто копію ухвали про відкриття провадження у справі.
29.01.2021 у строк встановлений судом, до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості в розмірі 212 562,12 грн, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, викладених ТОВ "ФОРВАРД-ТРАНС" в позовній заяві (без номера і дати) щодо стягнення з нього заборгованості у розмірі 212 562,12 грн, а також проти покладення судових витрат на відповідача ТОВ "ТРЕЛАКС-ПАК".
У підготовчому засіданні 02.02.2021 господарським судом оголошено перерву до 18.02.2021 - 14:30.
18.02.2020 на електронну пошту суду надійшло два листа (з КЕП), у яких містяться ідентичні документи - заперечення на відзив №б/н від 17.02.2021 з додатками. У другому комплекті також додано опис вкладення у цінний лист, накладна та фіскальний чек від 18.02.2021, що свідчать про відправлення таких документів на адресу відповідача.
Ухвалою від 18.02.2021 господарський суд заперечення на відзив № б/н від 17.02.2021 позивача залишив без розгляду та закрив підготовче провадження та призначив справу №912/4216/20 до судового розгляду по суті на 04.03.2021 - 15:00 год.
02.03.2021 до суду надійшло клопотання №б/н від 02.03.2021 ТОВ "Трелакс-Пак" про залучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №1533 від 19.01.2021 та копії акту надання послуг №76 від 20.01.2020.
03.03.2021 до суду надійшло клопотання № б/н від 01.03.2021 представника позивача про поновлення строків на подання відповіді (заперечення) на відзив, в якому просить суд поновити строк на подання відповіді (заперечення) на відзив та доказів по справі, долучити заперечення на відзив до матеріалів справи та долучити документальні докази по справі, надані разом з запереченням на відзив.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що 28.02.2020 представнику позивача з Єдиного реєстру судових рішень стало відомо про наявність ухвали суду від 18.02.2021, відповідно до якої судом було залишено відповідь на відзив від 17.02.2021 без розгляду у зв'язку з закінченням призначеного судом строку на подання відповіді на відзив. У зв'язку із чим зазначає, що для підготовки відповіді на відзив адвокатом Тиханським М.О. було запитано у свого клієнта ТОВ "Форвард Транс" додатково документи, а саме: рахунки, акти виконаних робіт, платіжні доручення, однак частину даних документів було втрачено, тому ТОВ "Форвард Транс" направило електронною поштою запит до ТОВ "Меркс ЛТД" з проханням надати оригінали зазначених документів. Позивач стверджує, що зазначені документи було отримано лише 17.02.2021, та в цей же день документи були передані адвокату, та оформлено заперечення на відзив.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки поновлення пропущеного строку передбачено тільки для строку встановленого законом, а строк на подання відповіді на відзив було встановлено судом, тому клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на подання відповіді на відзив та долучених до нього доказів задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні 04.03.2021 господарським судом оголошено перерву до 17.03.2021 - 11:00 год.
17.03.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання №б/н від 16.03.2021 (без КЕП) (поштою 18.03.2021) від представника позивача про перенесення розгляду справи, у зв'язку з хворобою адвоката та відсутністю іншого представника, який має право представляти інтереси позивача.
Протокольною ухвалою від 17.03.2021 господарським судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2021 - 15:30 год.
24.03.2021 до суду надійшли письмові пояснення по справі №б/н від 24.03.2021 ТОВ "Трелакс-Пак" в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України відповідно до змісту яких, відповідач зазначає, що надані позивачем документи не містять підтвердження витрат позивача, пов'язаних з наданням послуг відповідачеві, а й свідчать про зовсім інші господарські операції між ТОВ "Форвард-Транс" та ТОВ "Мерск Україна ЛТД", які не мають жодного відношення до відповідача.
Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини сторін.
08.11.2019 між ТОВ "Трелакс-Пак" (далі - Клієнт) та ТОВ "Форвард Транс" (далі - Експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 0802/Т-2019 (далі - Договір від 08.11.2019, а.с. 8-15).
Відповідно до п. 1.1 Договору від 08.11.2019 Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за згодою Сторін.
Згідно з п. 1.2 Договору від 08.11.2019 умови, перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою Сторін.
Під кожне конкретне перевезення Клієнт надає експедитору письмову заявку, в якій вказує найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт навантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), планову дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію щодо організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення. Термінові заявки приймаються за наявності організаційних і провізних можливостей (п. 1.3 Договору від 08.11.2019).
Згідно пункту 2.2.8 Договору від 08.11.2019 відповідно до цього договору Експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні даного договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта.
Пунктами 3.1.7., 3.1.10. Договору від 08.11.2019 сторони передбачили, що відповідно до умов цього договору Клієнт зобов'язується своєчасно оплачувати послуги Експедитора за тарифами встановленими за згодою Сторін; оплатити Експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно з рахунками організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій у разі огляду вантажу в контейнері і/або транспортному засобі або затримки вантажу в контейнері і/або транспортному засобі в портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах на вимогу митних, інших офіційних контролюючих, наглядових органів та правоохоронних органів.
У відповідності до п. 4.1.3. підпунктом Г) Договору від 08.11.2019 Клієнт оплачує по виставленому рахунку Експедитора внутрипортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленим Одеським та Чорноморським морським торговим портами і контейнерними операторами, офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, інші послуги, які здійснюються в інтересах Клієнта.
У випадку, якщо протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про доставку документів Експедитор не отримує підписані Акти виконаних робіт або мотивоване заперечення по них, - Акти виконаних робіт вважаються автоматично узгодженими (п. 4.1.14. Договору від 08.11.2019).
В пункті п. 9.1. Договору від 08.11.2019 визначено, що термін дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на один кожен наступний календарний рік.
Договір від 08.11.2019 підписано сторонами та скріплено їх печатками.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами було погоджено заявки до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.11.2019 №30612 від 09.11.2019 та №31049 від 13.12.2019 (а.с. 16-17).
У відповідності до заявок №30612 та №31049 ТОВ "Трелакс - Пак" замовило наступний перелік послуг по коносаменту 588244898, що включає 13 контейнерів та коносаменту 588739211 що включає 1 контейнер, вантаж - верстати:
- вантажно-розвантажувальні роботи;
- страхування вантажу;
- наземна доставка вантажу включаючи експедирування. Вид наземної доставки - Авто.
Вартість послуг у відповідності до заявок №30612 та №31049 сторони погодили в розмірі еквівалентному 1485 доларів США за один контейнер.
За твердженням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард транс" були надані послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів відповідача по коносаменту 588244898 та 588739211.
Контейнера з вантажем відповідача були доставлені до зазначеної у Заявці адреси доставки та прийняті відповідачем. Факт доставки підтверджується відмітками у транспортних документах - CMR (33978Ю/1, 33587Ю/6, 33587Ю/3, 33587Ю/9, 33587Ю/10, 33587Ю/12, 170184, 33587Ю/13, 33587Ю/11, 33587Ю/2, 33587Ю/5, 33587Ю/4, 33587Ю/8, 33587Ю/1 (а.с. 24-37).
У позові позивач зазначає, що у відповідності до коносаментів 588244898, 588739211 морську складову перевезення було організовано відправником вантажу, ТОВ "Форвард Транс" організацію даного виду перевезення не здійснювало.
У відповідності до відповіді № 334 від 18.11.2020 на адвокатський запит, зроблений адвокатом Тиханським М.О. до морського перевізника (а.с. 38-39):
- судно з вантажем відповідача по коносаменту 588244898 прибуло в порт - 15.12.2019; вільні дні від штрафу за понаднормове використання контейнерів - з 15.12.2019 по 26.12.2019;
- судно з вантажем відповідача по коносаменту 588739211 прибуло в порт - 05.01.2020; вільні дні від штрафу за понаднормове використання контейнерів - з 05.01.2020 по 16.01.2020.
Позивач стверджує, що у зв'язку з тим, що контейнери відповідача знаходились тривалий час в порту, виникли штрафні санкції (додаткові витрати) за понаднормове використання контейнерного обладнання та понаднормове зберігання в порту, а саме:
- при експедируванні вантажу відповідача виник штраф за понаднормове користування контейнерним обладнання загальною сумою, еквівалентною 13 870 доларів США, що становить приблизно 396 000 грн, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит;
- при експедируванні вантажу відповідача виник штраф за понаднормове зберігання контейнерного обладнання в розмірі 47 513,57 грн, що підтверджується рахунками від контейнерного терміналу "ТІС" №0000000500 та № К0000000655.
Позивач зазначає, що згідно з п. 1.2 заявок № 31049 та № 30612 всі додаткові витрати, а саме зберігання вантажу, демередж і т.д, які виникають у експедитора у зв'язку з виконанням умов заявки, оплачуються клієнтом за фактом їх виникнення.
Керуючись п. 3.1.10 Договору ТОВ "Форвард Транс" направило відповідачу разом з основними рахунками за надані послуги, рахунки №76 від 20.01.2020 на суму 47 513,57 грн (вартість понаднормового зберігання), №57 від 14.01.2020 на суму 119 978,00 грн (вартість понаднормового використання контейнерного обладнання), №86 від 24.01.2020 на суму 45 070,55 грн (вартість понаднормового використання контейнерного обладнання), що підтверджується витягом з реєстру вихідної кореспонденції ТОВ "Форвард Транс", який зберігається на комп'ютері позивача (а.с. 51).
За доводами позивача, станом на 28.12.2020 не оплаченими залишаються рахунки № 86, №76 та №57 на загальну суму 212 562,12 грн.
У зв'язку з цим, як зазначає позивач, заборгованість відповідача складає 212 562,12 грн, яку він просить стягнути.
Після відкриття провадження у справі, відповідно до платіжного доручення №1533 від 19.01.2021, відповідачем сплачено виставлений позивачем рахунок №76 від 20.01.2020 на суму - 47 513,57 грн, тому ухвалою від 01.04.2021 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення 47 513,57 грн боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 929 ЦК України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:
- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;
- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;
- експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;
- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
Експедитори за дорученням клієнтів:
- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;
- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
- організовують експертизу вантажів;
- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;
- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;
- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;
- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;
- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;
- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Проаналізувавши положення, укладеного між сторонами договору №0802/Т-2019 від 08.11.2019, суд дійшов висновку, що зазначений договір - є договором транспортного експедирування.
Зазначене також підтверджується обсягом прав та обов'язків наданих даним договором кожній зі сторін, в т.ч. встановлених у договорі.
Отже, до правовідносин щодо виконання договору №0802/Т-2019 від 08.11.2019 підлягають застосуванню норми Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
З матеріалів справи вбачається, що вантаж відповідача був вивантажений з контейнерів морського перевізника і залишив порт Південний 13.01.2020, що підтверджено позивачем у позові та під час розгляду справи.
Дослідивши подані учасниками справи докази, суд встановив, що 08.02.2021 на електронну пошту представника відповідача Томашевської М.В. ІНФОРМАЦІЯ_1 з електронною пошти представника позивача Тиханського М.О. ІНФОРМАЦІЯ_2 в підтвердження того, що позивач дійсно поніс збитки були направлені копії рахунків, платіжних доручень та актів виконаних робіт, а саме:
- зі змісту рахунків наданих позивачем в підтвердження понесених витрат вбачається, що рахунок № НОМЕР_1 на суму 28 250,30 грн був виставлений ТОВ "Мерск Україна ЛТД" 22.01.2020, з посиланням на договір №UA00186126 від 19.01.2018 за понаднормове використання контейнерів. Оплата згідно даного рахунку відбулась 27.03.2020 (платіжне доручення № 4184 від 27.03.2020) і Акт наданих послуг №7115, який містить посилання на даний рахунок був підписаний сторонами 27.03.2020.
Відтак, рахунок виставлений через тиждень після того, як вантаж вибув з порту, а роботи оплачені та прийняті майже через півтора місяці, свідчить про те, що дані документи не мають відношення до відповідача і даної справи в цілому.
- рахунок НОМЕР_4 на суму 55 488,10 грн, виставлений 14.02.2020, має посилання на договір №UA00186126 від 19.01.2018, який сплачений 21.05.2020 (платіжне доручення №4538 від 21.05.2020) і послуги понаднормового використання невідомих контейнерів також були прийняті 21.05.2020 (акт наданих послуг №10928 від 21.05.2020), теж не стосується відповідача;
- рахунок на оплату НОМЕР_3 від 15.01.2020 на суму 20 181,00 грн та рахунок на оплату НОМЕР_2 від 22.01.2020 на суму 7 572,24 грн за послуги по договору UА00186126 від 19.01.2018 були сплачені 31.03.2020 (платіжне доручення №4202 від 31.03.2020 і послуги понаднормового використання невідомих контейнерів також були прийняті 31.03.2020 (акт наданих послуг № 7318 від 31.03.2020 та акт надання послуг №7319 від 31.03.2020);
- рахунок на оплату НОМЕР_5 від 16.01.2020 на суму 53 556,91 грн за послуги по договору № UA0018126 від 19.01.2018 були сплачені 27.03.2020 (платіжне доручення №4184 від 27.03.2020) і послуги понаднормового використання невідомих контейнерів також були прийняті 27.03.2020 (акт надання послуг №7114 від 27.03.2020).
З наданих до матеріалів справи рахунків на оплату вбачається, що останні містять посилання на інший договір №UA00186126 від 19.01.2018, зміст якого невідомий та в матеріалах справи відсутній.
З наданих же позивачем на підтвердження понесення витрат документів не можливо встановити понесення позивачем витрат, оскільки надані рахунки містять посилання на інший договір, вантаж відповідача знаходився в порту весь разом в один період, тоді як рахунків було виставлено декілька, в різний період і на різні суми, без розрахунків цих сум та їх обґрунтування.
Слід також зазначити, що в судовому засіданні 02.02.2021 представник позивача не зміг надати пояснення щодо договору зазначеного в рахунках та актах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами того факту, що понесення Експедитором (позивачем) додаткових витрат за понаднормове зберігання контейнерів у порту відбулося в інтересах Клієнта (відповідача), вини Клієнта (відповідача) чи інших непередбачених і непідконтрольних Експедитору обставин, які виникли у Експедитора в процесі транспортування вантажу (понаднормовому простою вантажу у порту), судом не встановлено, а відповідно правові підстави для стягнення з відповідача 165 048,55 грн за понаднормове зберігання контейнерів у порту у суду відсутні.
З огляду на вимоги ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покласти на позивача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники ухвали направити учасникам справи.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.