вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/105/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянув у судовому засіданні
позовну заяву Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція», с.Лютіж Вишгородського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнабуд», с. Берестянка Бородянського району Київської області
про стягнення грошових коштів
За участю представників від:
позивача: Гаращук С.В. (паспорт НОМЕР_1 від 10.01.2000, довіреність №161 від 31.07.2020);
відповідача : не з'явився
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
1.1. 30.12.2020 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» (далі - позивач, ДП «Київська лісова науково-дослідна станція») із позовною заявою б/н від 30.12.2020 (№96/21 від 31.12.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнабуд» (далі - відповідач, ТОВ «Файнабуд») про стягнення основного боргу у розмірі 11 453,64грн; 3% річних у розмірі 290,10грн; інфляційні втрати у розмірі 476,47грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 525-526, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №23 від 23.01.2020 в частині здійснення повної оплати за поставлений товар.
01.03.2021 під час судового засідання представник позивача у вступному слові підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити з підстав викладених у ньому.
1.2. Відповідач правом, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався та відзиву на позовну заяву не надав.
Крім того, у судові засідання (15.02.2021 та 01.03.2021) представник ТОВ «Файнабуд» не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 44, 50-52). Ураховуючи те, що явка відповідача обов'язковою судом не визнавалась та зважаючи на положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути позовну заяву без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
2. Процесуальні дії у справі
2.1. Ухвалою суду від 16.01.2021, зокрема, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 15.02.2021 та запропоновано учасникам справи подати суду заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України.
2.2. На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 01.03.2021.
2.3. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 01.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
23.01.2020 між ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» (постачальник) та ТОВ «Файнабуд» укладено договір поставки №23 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, в період дії цього договору, товар, та надати документи, що стосуються товарів, в асортименті і кількості, які визначені у замовленні покупця за цінами, зазначеними у специфікаціях та протоколах погодження ціни, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору.
Поставка здійснюється на підставі замовлення, що складається та надається покупцем у письмовій формі. Замовлення є окремим документом, у якому зазначається асортимент, кількість товару, необхідного для здійснення поставки за бажанням покупця (п. 3.1 Договору).
Замовлення вважаться прийнятим до виконання, якщо протягом двох робочих днів після його одержання постачальник направить покупцю, як письмове підтвердження такого замовлення, рахунок-фактуру (п. 3.2. Договору).
У п. 3.3 Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється після отримання повної оплати товару (п. 5.2 Договору). Строк поставки товару становить 20 днів з дати отримання постачальником повної оплати вартості товару.
Відповідно до п. 5.2 Договору покупець оплачує товар на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунка-фактури протягом трьох банківських днів із дня його виставлення.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами в день, зазначений на початку, і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 7.4 Договору).
23.01.2020 між сторонами підписано специфікацію та протокол №1 погодження договірної ціни до Договору, із змісту яких вбачається обсяг товару (дерев'яна деревина промислового використання довжиною від 2до 4 м.) 500м3 та ціна за куб - 360,00грн (т. 1 а.с. 24-25).
На виконання умов Договору, 27.01.2020 покупцем перераховано постачальнику грошові кошти у розмірі 30 000,00грн, що підтверджується випискою відповідної фінансової установи (т. 1 а.с. 54).
У свою чергу, ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» на підтвердження виконання умов Договору зі свого боку надав товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії УНА: №653908 від 27.01.2020 на суму 13 741,56грн; №653915 від 27.01.2020 на суму 14104,08грн; №644043 від 03.02.2020 на суму 13 608,00грн. Усього на загальну суму 41 453,64грн (т. 1 а.с. 26-27).
25.03.2020 позивачем направлено відповідачу претензію, в якій ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» просив здійснити оплату заборгованості за товар у розмірі 11 453,64грн до 06.04.2020 (т. 31-32). Зазначена претензія отримана відповідачем 31.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
4. Щодо порушеного права
Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку повністю не сплатив наявну у нього заборгованість перед позивачем, останній звернувся із даним позовом до суду.
5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №914/1253/18).
5.2. Частиною 1 ст. 526 ЦК України, зокрема, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином.
Як встановлено судом, у п.п. 3.1, 3.2 Договору сторони домовились, що поставка відповідного товару здійснюється на підставі письмового замовлення відповідача, та яке вважається прийнятим до виконання у разі надання позивачем рахунку-фактури.
Проте, позивачем не було надано суду на дослідження ані відповідного замовлення, ані рахунка-фактури, що у свою чергу унеможливлює встановлення судом асортименту та кількості товару, який повинен бути поставлений ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» до ТОВ «Файнабуд».
5.3. Поряд з цим, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що 27.01.2020 відповідачем на виконання п.п. 3.3., 5.2 Договору внесено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00грн, що підтверджується випискою відповідної фінансової установи, із змісту якої вбачається призначення платежу «оплата за дров'яну деревину згідно договору №23 від 23.01.2020».
Ураховуючи зазначене та положення п. 3.3 Договору, позивач зобов'язаний поставити товар протягом 20 днів з дня отримання повної оплати вартості товару.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як встановлено судом, на підтвердження виконання умов Договору з боку ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», позивачем надано суду товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії УНА: №653908 від 27.01.2020 на суму 13 741,56грн; №653915 від 27.01.2020 на суму 14104,08грн; №644043 від 03.02.2020 на суму 13 608,00грн.
Із змісту зазначених документів вбачається найменування перевізника - ФОП Тітар; водія - ОСОБА_1 ; вантажоодержувача - ТОВ «Файнабуд». У графах «прийняв до перевезення» та «деревину одержав» міститься лише прізвище та ініціали водія, і його підпис.
Із змісту наданих товарно-транспортних накладних можна зробити висновок, що після внесення відповідачем на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 30 000,00грн, 27.01.2020 ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» передав відповідний товар перевізнику - ФОП Тітару, водієм якого є ОСОБА_1 , для перевезення його вантажоодержувачу - ТОВ «Файнабуд». Проте, зазначені накладні не містять у собі відомостей щодо отримання/передачі відповідного товару саме ТОВ «Файнабуд», оскільки будь-яких ідентифікуючих даних відповідача (печатка, підпис уповноваженої особи) як отримувача товару у вказаних документах відсутні.
Інших доказів на підтвердження виконання ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» зі свого боку умов Договору позивачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов'язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18; від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).
Разом з цим, суд вважає за необхідне нагадати позивачу про закріплений в ст.ст. 2, 13 ГПК України принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем не було надано достатньо доказів, які у своїй сукупності дали суду змогу дійти висновку про здійснення ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» поставки (передачі) відповідного товару саме ТОВ «Файнабуд», а відповідні товарно-транспортні накладні зазначені обставини не підтверджують, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим відмовляє у їх задоволенні.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 290,10грн; інфляційні втрати у розмірі 476,47грн, то суд зазначає, що останні є похідними, оскільки їх задоволення залежить від задоволення основної вимоги.
Як зазначено вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми осново боргу, а відтак, вищевказані позовні вимоги також задоволенню не підлягають.
6. Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файнабуд» про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.
2. Судовий збір у розмірі 2 120,00грн покласти на Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція».
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.04.2021.
Станом на 02.04.2021 рішення законної сили не набрало.