ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2021Справа № 910/20824/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
за позовом Виконуючого обов'язки війського прокурора Чернігівського гарнізону (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 57) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, каб. 109)
про стягнення грошових коштів
Представники сторін:
від прокуратури: Тракало Р.І.;
від позивача: Бабін Д.А. - представник;
від відповідача: не з'явились
29 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Виконуючого обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач) надійшла позовна заява № 14-2680 вих. 20 від 22.12.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути заборгованість на суму в розмірі 3 898 715, 08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 230 від 25.05.2018 року.
Ухвалою Господарського суду від 05.01.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.01.2021 року.
У підготовчому засіданні 27.01.2021 року оголошеного перерву на 17.02.2021 року.
17.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021 року.
Представник відповідача в судове засідання 17.03.2021 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом на подання відзиву.
У судове засідання з'явився прокурор по справі та позивач, які наполягали на задоволенні позову, просили його задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
25 травня 2018 року замовником - Міністерством оборони України в особі Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» укладено договір підряду № 230.
Згідно умов договору Генпідрядник ТОВ «Перша будівельно-монтажна група», взяв на себе зобов'язання здійснити виконання робіт з будівництва будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) № 3 в м. Новоград-Волинський Житомирської області.
Ціна договору визначена на рівні 13 273 109,01 грн.
На виконання вимог п. 6.1.3. замовник передав генпідряднику за відповідними актами 04.06.2018 року та 06.06.2018 року відповідно проектно-кошторисну документацію та будівельний майданчик, придатний для проведення будівельних робіт, без зауважень з боку генпідрядника.
Згідно п. 5.1. договору сторонами визначено строк виконання умов договору та кінцеве завершення будівництва вищевказаного об'єкту на рівні 210 (двохсот десяти) днів з дати складання договору з чітко визначеними часовими і а предметними етапами проведення.
Зокрема завершення першого етапу визначено у строк не пізніше 45-ти (сорок п'ять) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 07 липня 2018 року. Виконання даного етапу передбачало проведення земляних робіт, улаштування фундаменту, улаштування монолітного поясу по Фундаментах, улаштування вводів інженерних мереж, розведення мереж каналізації та водопостачання, улаштування підлоги по ґрунту.
Завершення другого етапу визначено у строк не пізніше 80-ти (вісімдесят) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 11 серпня 2018 року. Виконання даного етапу передбачало проведення улаштування стін цегляних 1-го поверху з перемичками, улаштування монолітного поясу по стінах 1-го поверху, монтаж плит перекриття 1-го поверху з монолітними ділянками.
Відповідно п.п. 2.1., 2.2. договору генпідрядник зобов'язаний виконати передбачені умовами договору роботи. З метою здійснення контролю таких робіт замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно п. 4.1.4 договору замовник може надавати генпідряднику передню оплату (аванс) на виконання робіт по об'єкту будівництва.
На виконання п. 4.1.4. відповідно вимог Постанови Кабінету міністрів країни від 23.04.2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» замовник перерахував на реєстраційний банківський рахунок генпідрядника грошові кошти в сумі 3 716 470,52 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №247 від 15.06.2018 року.
Як зазначає позивач в здійснення контролю за ходом виконання будівельних робіт, додержання встановлених та погоджених сторонами строків виконання таких робіт замовником виявлено порушення генпідрядником вимог п. 5.1. договору - виконання першого етапу робіт в строк до 07.07.2018 року так і виконання другого етапу робіт в строк до 11.08.2018 року - не завершено.
Вказані обставини підтверджуються Актом визначення об'ємів виконаних робіт по даному об'єкту від 06.09.2018 року, актами розрахунку невиконаних будівельних робіт від 06.09.2018 року №1, №2, №3 (І етап) та № 1 (II етап).
З матеріалів справи вбачається, що в ході виконання умов договору, виявлення фактів відступлення від строків здійснення будівельних робіт в адресу генпідрядника замовником направлялися листи претензійного характеру з вимогою виконання робіт у визначені за договором строки (лист № 303/21/3/2800 від 20.07.2018 року) та ініціювалось питання внесення змін до договору щодо зміни строків виконання робіт за договором шляхом укладання додаткових угод (лист Північного ТКЕУ 6303/21/3/2816 від 24.07.2018 року)
Однак, станом на 20.08.2018 року виконання будівельних робіт у строки, визначені першим та другим етапом договору не проведено, змін до договору щодо строків виконання робіт першого та другого етапу не внесено.
Користуючись правом на односторонню відмову від договору з боку замовника, викладену у п. 6.2. договору, враховуючи реальне настання умови, що дозволяє замовнику розірвати договір в односторонньому порядку у виді порушення генпідрядником строку завершення виконання робіт першого та другого етапів замовник цінним листом № 303/21/ЮГ/3238 від 20.08.2018 року повідомив генпідрядника про розірвання договору підряду № 230 від 25.05.2018 року з 04.09.2018 року.
Враховуючи викладене на момент звернення позивача з позовом договір підряду № 230 від 25.05.2018 року з 04.09.2018 року є розірваним.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.
Відповідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ст.ст. 846, 849 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк і усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ст.ст. 875, 877, 883 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язуються збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконані інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Також, відповідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Враховуючи викладене, у відповідності з вимогами ст.ст. 549, 551, 610, 611 ЦК України, п.п. 6.3.5., 6.3.15. договору визначено, що генпідрядник зобов'язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути відповідну частку сплачених замовником за умовами говору коштів.
Відповідно п. 7.4. договору з генпідрядника за порушення строків виконання робіт за будь-яким етапом стягується на користь замовника пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення не виконання за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 двадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.
У відповідності до п.п. 110, 112 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або і договором підряду.
У разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки: як припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду; зміна умов договору підряду; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
06.09.2018 року інженером технічного нагляду Сидорчуком В.В. було проведено обстеження та перевірку фактичного виконання будівельних робіт по об'єкту: «Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування (житлового комплексу) №3, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, військове містечко №2», про що було складено та підписано Акт.
Згідно Акту визначення об'ємів виконаних робіт, фактичний обсяг виконаних будівельних робіт та витрат Генпідрядником на дату розірвання договору склав:
- розроблення ґрунту у відвал екскаватором з обсягом - 815,03 м3;
- доробка вручну, зачищення дна та стінок вручну з викидом ґрунту в котлованах і траншеях - 271,68 м3;
- перевезення ґрунту до 3 км - 306,26 т;
- засипка траншей і котлованів бульдозерами - 213,3 м3;
- улаштування поясів в опалуці (розтверк) - 54,35 м3;
- установлення блоків стін підвалів масою до 0,5 т - 12 шт.;
- установлення блоків стін підвалів масою до 1 т - 90 шт.; установлення блоків стін підвалів масою до 1,5 т - 206 шт.;
- улаштування монолітних заробок між фундаментними блоками бетон важкий В 10(М 150) - 9,0 м3.
У зв'язку з викладеним замовником було складено Акти розрахунку невиконаних будівельних робіт від 06.09.2018 року № 1, № 2, № 3 (І етап) та № 1 (II етап), що додаються до претензії № 2/230 від 18.09.18 року (№ 303/21/3/3680) в 2 примірниках, один з яких після підписання генпідрядником підлягає поверненню замовнику.
Відповідно до вказаних Актів розрахунку невиконаних будівельних робіт вартість невиконаних робіт на 04.09.2018 року становила: по І етапу 420 092, 70 грн. та по ІІ етапу - 897 476, 89 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи.
Згідно з п.п. 7.2 та 7.4 договору передбачена пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 (двадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду позивачем нараховано штраф та пеню у загальному розмірі 182 244, 56 грн.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Також, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок штрафу та пені, що було надано позивачем, суд вважає його арифметично вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про повернення попередньої оплати у розмірі 3 716 470, 52 грн.,у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 4.1.4. постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг що закуповуються за бюджетні кошти» замовник перерахував на реєстраційний банківський рахунок генпідрядника грошові кошти в сумі 3 716 470, 52 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 247 від 15.06.2018 року.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 653 ЦК України передбачені правові наслідки розірвання договору - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем за даним договірним зобов'язанням виконання будівельних робіт до моменту розірвання договору - до 17.08.2018 року, не здійснено повернення будівельного майданчика, закуплених (у випадку їх придбання) ніпельних матеріалів позивачу не повернуто, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати у відповідача повернення грошових коштів, сплачених в якості авансу.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, каб. 109; код ЄДРПОУ 40051731) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) заборгованість на суму 3 898 715, 08 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, каб. 109; код ЄДРПОУ 40051731) на користь Спеціалізованої прокуратури у воєнній та оборонній сфері Центрального регіону України (01014, м. Київ-14, вул. Петра Болбочана, 8; код ЄДРПОУ 38347014) судовий збір у розмірі 58 480, 73 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 01.04.2021 року (у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці та на лікарняному).
Суддя М.В. Данилова