ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2021Справа № 905/1714/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання ТарасюкуА.Ю. розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромстіл" (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 6)
про стягнення штрафу
Представники сторін:
від позивачів: не з'явились;
від відповідачів: не з'явились.
Позивач, Акціонерне товариство Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Лиман, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромстіл, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 140805,00 грн.
На час подання позовної заяви до суду 24.09.2020 місцезнаходження відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромстіл, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було визначено за адресою: 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 79, кв. 54.
Підсудність справи визначено позивачем, виходячи з положень частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача.
Ухвалою суду від 28.09.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в особі регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромстіл, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 140805,00 грн, було залишено без руху.
За наслідком виправлення позивачем недоліків первісно поданого позову ухвалою суду від 07.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №905/1714/20.
Після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що на час відкриття провадження у справі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачем змінено адресу реєстрації; з 01.10.2020 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромстіл є адреса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри Володимира, б.6.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.12.2020 року передано матеріали справи №905/1714/20 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в особі регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метпромстіл, м.Київ, про стягнення штрафу у розмірі 140805,00грн, за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу атоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 року справу № 905/1714/20 передано для розгляду судді Данилової М.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 року прийнято справу № 905/1714/20 до свого провадження, судове засідання у справі призначено на 27.01.2021 року.
Ухвалою від 27.01.2021 року відкладено розгляд справи на 17.02.2021 року.
У судовому засіданні 17.02.2021 року судом оголошено перерву до 17.03.2021 року.
Представники сторін в судове засідання 17.03.2021 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 04.01.2021 року, 27.01.2021 року та 17.02.2021 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02090, місто Київ, вул. Сосюри Володимира, будинок 6.
Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулися поштові конверти №0105477139074 та № 0105477354161 із відміткою про повернення у зв'язку із наявністю обставин, що не дали змоги вручити поштове відправлення.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 04.01.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, чи електронною поштою відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
13.05.2020 року відповідно до накладної № 34717348 зі станції Житомир регіональної філії «Південно-Західна залізниця» на станцію Сартана регіональної філії «Донецька залізниця» було відправлено вагон № 67676387 з вантажем - брухт чорних металів, масою вантажу 69 000 кг.
На станції призначення Сартана, на підставі акту загальної форми ст. Волноваха № 503 від 17.05.2020 року здійснено комісійне переважування вагону № 67676387 та складено комерцій акт № 484809/182 від 20.05.2020 року. Результат зафіксовано в Журналі контрольного зважування вихідних вантажів та відомості зважування.
Комерційний акт № 484809/182 від 20.05.2020 року засвідчує, що під час комісійного зважування з розчепленням на 150 т. вагонних вагах вантажоодержувача (повірка 06.09.2019 року) вагона № 67676387 відправленого за накладною № 34717348, за участю представників вантажоодержувача було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеню в накладній масою - більше документа на 800 кг.
В накладній № 34717348 зроблено відмітку про складання комерційного акту № 484809/182.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Статуту передбачено, що Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частиною першою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за № 798/5989).
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно із статтею 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.
Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.
Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами.
Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.
Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).
Маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до абзацу третього пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення), вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Згідно з частиною другою статті 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Частинами першою - третьої статті 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Відповідно до частини першої статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту, яка передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу, який було завантажено у вагони, позивачем нараховано підприємству штраф у сумі 140 805, 00 грн. (28 161, 00 грн. (провізна плата) * 5) з розрахунку провізної плати за всю відстань замовленого перевезення.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромстіл" (02090, місто Київ, вул. Сосюри Володимира, будинок 6, ідентифікаційний код 42563093) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок 22, код ЄДРПОУ 40150216) штрафу в розмірі 140 805, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2 102, 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 01.04.2021 року (у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці та на лікарняному).
Суддя М.В. Данилова