про повернення позовної заяви
02.04.2021 Справа № 908/717/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви вих. без номеру від 16.03.2021 (вх. № 760/08-07/21 від 18.03.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (вул. Панікахи, буд. 15, м.Дніпро, 49041, ідентифікаційний код 30982361)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Девелопмент» (проспект перемоги, буд. 53-А, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 34563916)
про визнання недійсним правочину щодо розірвання договору оренди та визнання права користування майном
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора Девелопмент» про визнання недійсним одностороннього правочину відповідача, оформленого заявою-повідомленням вих. №220, 221 від 10.02.2021 про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна №117 від 03.07.2015, укладеного між сторонами, та визнання за позивачем права на користування частиною нежитлового приміщення площею 2240,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 83-85/вул. Горького, буд. 88-90, 90а, строком до 10.09.2022 включно на умовах, передбачених договором оренди нерухомого майна №117 від 03.07.2015.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви шляхом надання:
- письмових пояснень, якими доказами підтверджуються викладені в позовній заяві обставини про те, що позивач з 2015 року належно виконував зобов'язання за договором оренди, зокрема належно сплачував орендну плату та інші платежі, передбачені договором, утримував у належному стані орендоване приміщення, дотримувався громадського порядку в торговельно-розважальному центрі; та надання відповідних доказів;
- належним чином засвідчених копій актів про порушення від 19.10.2020, від 02.11.2020, від 05.01.2021, від 08.02.2021, від 09.02.2021 та листів вих. №366 від 09.11.2020, вих. №01-10/11/2020 від 10.11.2020, на які наявне посилання в заяві-повідомленні вих. №220, 221 від 10.02.2021 про дострокове розірвання договору;
- письмових пояснень щодо ціни позову;
- доказів на підтвердження вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права користування;
- доказів сплати судового збору за розгляд майнової вимоги в належному порядку та розмірі (в разі недостатності сплаченого судового збору за вимогу про визнання права користування майном);
- доказів направлення відповідачу листом з описом вкладення документів на виконання даної ухвали суду.
29.03.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Проаналізувавши зміст наданих у заяві пояснень, суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки поданої позовної заяви.
Так, у заяві про усунення недоліків позивач вказує, що обставини, які наведені в позовній заяві і щодо яких суд зобов'язав позивача надати посилання на докази, які це підтверджують (про те, що позивач з 2015 року належно виконував зобов'язання за договором оренди, зокрема належно сплачував орендну плату та інші платежі, передбачені договором, утримував у належному стані орендоване приміщення, дотримувався громадського порядку в торговельно-розважальному центрі) не стосуються предмету спору та не повинні надаватися позивачем.
Суд зазначає, що позивач самостійно виклав дані обставини в позовній заяві як фактичні підстави позовних вимог. Дослідження викладених у позовній заяві обставин входить до обов'язку суду при розгляді справи, а на сторін справи відповідно до приписів п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України покладається обов'язок надання доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.
Позивач таких доказів на вимогу суду не надав, а вказав на те, що наразі не вважає необхідним надавати такі докази, що є порушенням вищевказаних приписів.
Щодо ціни позову в частині вимоги про визнання права користування майном позивач зазначив, що суд фактично поклав на позивача обов'язок провести оцінку спірного майна, для проведення якої необхідний тривалий час, тому позивач вимушений уточнити позовні вимоги, виклавши позовну заяву без вимоги про визнання права користування майном, що виключає необхідність виконання ухвали суду в цій частині.
Суд зазначає, що зазначення ціни позову при зверненні до суду з майновими вимогами є обов'язком позивача відповідно до приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Ціна позову при зверненні до суду з первісним позовом не була зазначена позивачем.
Доводи позивача про те, що суд зобов'язав позивача провести оцінку майна, не відповідають змісту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в якій було зобов'язано позивача зазначити ціну позову та надати докази на підтвердження вартості майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Отже, позивачу слід було зазначити ціну позову та надати будь-які докази на підтвердження вартості майна, оскільки, як зазначив суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про вартість даного майна, що не дозволяло суду визначити ціну позову самостійно для перевірки суми сплаченого позивачем судового збору.
Суд зауважує, що метою залишення позовної заяви без руху є надання позивачу можливості усунути недоліки первісно поданої позовної заяви шляхом викладення додаткових пояснень та надання доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Натомість позивач не усунув недоліків первісно поданої позовної заяви та змінив позовні вимоги шляхом викладення прохальної частини позову в новій редакції, відповідно до якої позивачем заявлена тільки одна вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину. Зміна позовних вимог до вирішення судом питання про прийняття позовної зави до розгляду нормами ГПК України не передбачена. Крім того, така зміна впливає на вирішення судом питання щодо підсудності справи.
Виходячи зі змісту норм ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України правовими наслідками розгляду судом заяви позивача про усунення недоліків є або прийняття позовної заяви до розгляду або її повернення у разі невиконання позивачем вимог суду.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин суд ухвалив повернути позовну заяву з доданими до неї матеріалами позивачу без розгляду.
У зв'язку з поверненням позовної заяви суд не розглядає заяву про забезпечення позову, яка підлягає поверненню позивачу разом з іншими позовними матеріалами.
Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» вих. без номеру від 16.03.2021 (вх. № 760/08-07/21 від 18.03.2021) з додатками та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» про забезпечення позову вих. без номеру від 16.03.2021 (вх. №49/08-11/21) повернути позивачу без розгляду.
2. Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.04.2021 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання.
Суддя О.В. Федорова