Справа № 357/664/21
2/357/1686/21
Категорія 68
02 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 24.01.2017 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час сім'я розпалася, через конфліктні ситуації, подружжя проживає окремо з лютого 2019 року, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, а тому позивач просила розірвати шлюб.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, направили суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Позивач позов підтримала. Відповідач позов визнав в повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка засідання сторін, за умови, що вони належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Крім того, сторони подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 24.01.2017 року зареєстрували шлюб. Сторони мають дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами тривав конфлікт, в сім'ї склалися нестерпні умови через сварки, що негативно впливає на дитину, у позивача відсутня довіра , почуття до відповідача. Сторони більше року проживають окремо.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію сторін щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат.
Позивач просила змінити прізвище на дошлюбне - « ОСОБА_4 ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, 10,19,130,258,263,264,354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 24.01.2017 року у відділі РАГС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 51 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 02.04.2021 року.
СуддяО. Я. Ярмола