Справа № 279/318/21 Провадження № 2/279/618/21
"01" квітня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., по цивільній справі за позовом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача 11189,23 грн. в рахунок відшкодування витрат на навчання та понесені судові витрати.
Позов мотивований тим, що 21.07.2017 року ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника військового інституту за №17 був зарахований курсантом першого курсу Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. 15.01.2020 року ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів за невиконання навчального плану. 13.03.2020 року наказом начальника військового інтитуту (по особовому складу) від 13.03.2020 року № 9 курсанта ОСОБА_1 , який перебувавав на публічній службі, під час навчання, відраховано з числа курсантів за п.3.3 (за академічну неуспішність).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно- правових відносин.
При цьому, згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажудержавної служби.
Одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) (ч. 6 ст. 2 вказаного Закону).
Тобто, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 705/1664/17 та від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15.
Отже, спір з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству оборони України, яке є суб'єктом владних повноважень, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справа за позовом Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255,258,260,353 ЦПК України,
Провадження у справі за позовом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду в 15-ний строк з дня її проголошення.
Суддя: Невмержицька О.А.