справа № 278/619/21
02 квітня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора 3 роти батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Янковського Юрія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3824844 від 24.02.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Прийняте рішення позивач вважає незаконним з огляду на недотримання відповідачем процедури його складення та відсутності доказів, на підставі яких відповідачем встановлено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3824844 від 24.02.2021 року, складеної інспектором роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Янковським Ю.П., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн (а.с. 7).
Як зазначено у спірній постанові, 24.02.2021 року о 8 год. 01 хв., позивач керував транспортним засобом "Nissan Leaf " д.н.з. " НОМЕР_1 " в с. Зарічани Житомирського району Житомирської області по Бердичівському шосе, 4 та порушила п. 8.7.3.е. ПДР України, проїхавши на заборонений червоний сигнал світлофора, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає спірну постанову незаконною з огляду на те, що відповідачем при її складанні не роз'яснено позивачу її прав та обов'язків у відповідності до ст. 268 КУпАП України та не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення. Так, при складенні спірної постанови позивачу в якості доказу було надано відео, зафіксоване на смартфон інспектора, з якого неможливо ідентифікувати ні моменту інкримінованого правопорушення, ні самого авто.
Відповідачем подано відзив на позов, яким вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. У зазначений день, час та місці поліцейським при винесенні спірної постанови було дотримано всіх передбачених вимог згідно КУпАП, роз'яснено позивачу її права та обов'язки, передбачені як Конституцією України, так і КУпАП України. Жодних клопотань та заяв при цьому позивачем заявлено не було.
Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані положеннями наступних норм права.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Органи Національної поліції у відповідності до ст. 222 КУпАП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у Постанові від 18.02.2020 року справі № 524/9827/16-а вказав, що ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості скористатися допомогою адвоката є порушенням прав такої особи, а також порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд касаційної інстанції в своїй постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а зауважив, що порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Суд вважає дії відповідача протиправними та такими, які не підтверджені доказами, а звідси прийняте рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю з огляду на наступне.
Суд зауважує, що відповідач мав довести правомірність прийнятого ним рішення відповідно до процесуального законодавства, однак обсяг наданих відповідачем доказів не спростував викладених у позовній заяві обставин.
Відповідачем не доведено правомірність власних дій при складенні рішення як то роз'яснення позивачу прав та обов'язків та вручення позивачу спірної постанови, адже постанова не містить підпису позивача про це.
Крім цього, до відзиву на позовну заяву відповідачем не долучено самого відео з фіксацією процесу притягнення позивача до відповідальності, покладеного в обґрунтування позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3824844 від 24.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено - 2 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.О. Грубіян