Справа № 161/4526/21
Номер провадження: 3/161/2091/21
01 квітня 2021 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підліси Ковельського р-ну Волинської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягався,працюючий на посаді столяра у ПП «Домова служба», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
02.03.2021 року о 19:50 год. в м. Луцьку по вул. Ківерцівська, 85, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав та пояснив суду, що 02.03.2021 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 їхали на належному йому автомобілі ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 із с. Небіжка в напрямку м. Луцька. За кермом у той час був ОСОБА_3 якийсь момент вони почули незрозумілий звук, у зв'язку з чим здійснили зупинку. Надалі, він ( ОСОБА_1 ) вийшов із транспортного засобу та пройшов близько 100 - 150 метрів проти напрямку їх руху, щоб перевірити, чи вони нікого не збили. Коли він повернувся до місця зупинки свого автомобіля, ОСОБА_2 в автомобілі вже не було, а біля транспортного засобу знаходилася група чоловіків. Вказані особи спочатку звинувачували його в керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння а потім викликали працівників патрульної поліції. По приїзду поліцейських та під час з'ясування обставин справи, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак від такого він відмовився та така відмова була зафіксована в присутності двох свідків. При цьому, він пояснював, що до моменту зупинки транспортного засобу, він за кермом не перебував. В свою чергу, до початку розгляду даної справи він просив у ОСОБА_2 прийти та надати пояснення в судовому засіданні, проте останній відмовився повідомивши його, що він не хоче мати неприємності через дані обставини. Прізвище ОСОБА_2 , місце його проживання, місце його роботи, або якість інші особисті дані вказаної особи йому невідомі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, беззаперечно підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення ОБ № 156158 від 02.03.2021 року, складеним поліцейським взводу № 1 роти № 3 БУПП у Волинській області ДПП капралом поліції Войціховським В.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
-довідкою УПП у Волинській області ДПП від 04.03.2021 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає повторності вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; останній за місцем свого проживання отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 06.01.2000 року, а тому, в розумінні положення ПДР України, є «водієм» (а.с. 3);
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 02.03.2021 року в яких останній зазначив, що 02.03.2021 року близько 19:50 год., в м. Луцьку по вул. Ківерцівська, він рухався на своєму транспортному засобі Skoda, НОМЕР_3 , та помітив перед собою автомобіль ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , водія якого систематично створював під час руху аварійні ситуації (виїжджав на зустрічну смугу руху, безпричинно маневрував). Коли даний транспортний засіб рухався поблизу території військової частини НОМЕР_4 , його водій здійснив маневр, через який велосипедист, що рухався обабіч проїжджої частини, впав з велосипеда. Надалі, водій автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 зупинився та пересів на місце пасажира. При цьому, останній перебував з ознаками алкогольного сп'яніння. Також, він був свідком того, як водій транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 (як встановлено згодом) ОСОБА_1 , 02.03.2021 року близько 20:10 год. відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі охорони здоров'я (а.с. 4, 6);
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 02.03.2021 року в яких останній зазначив, що 02.03.2021 року близько 19:50 год., він перебував у салоні транспортного засобу разом зі своїми колегами та в той момент, коли вони їхали в м. Луцьку по вул. Ківерцівська, 85, він виявив автомобіль ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого здійснив наїзд на велосипедиста. В свою чергу, ними було прийнято рішення зупинитися та надати допомогу останньому. В цей час, він помітив, як водій транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 зупинився та намагався залишити місце події. Вказав, що у даному автомобіль водій був один, а в ході спілкування з ним вбачалися ознаки алкогольного сп'яніння. Також, він був свідком того, як водій транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 (як встановлено згодом) ОСОБА_1 , 02.03.2021 року близько 20:10 год. відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі охорони здоров'я (а.с. 5, 7);
-постановою про накладення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 675075 від 02.03.2021 року, яка є чинною та якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Даною постановою встановлено, що 02.03.2021 року о 19:50 год. в м. Луцьку по вул. Ківерцівська, 85, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 8). Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася і на день розгляду судом даної справи є чинною;
-відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського з якого вбачається, що внаслідок зупинки працівниками поліції транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 та в ході з'ясування обставин, у ОСОБА_1 вбачалися явні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Втім, ОСОБА_1 повідомляв інспектора поліції про те, що транспортними засобом він не керував, а відтак й підстав для проходження ним відповідного огляду немає. В свою чергу, свідки події наголошували на тій обставині, що до моменту ДТП, саме ОСОБА_1 виходив з транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 та намагався поспішно зникнути з місця події, проте був зупиненим одним із них та повернутий до місця зупинки автомобіля. У відповідь на пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці події, так і в медичному закладі охорони здоров'я, які лунали неодноразово, ОСОБА_1 від такого огляду відмовився та така відмова беззаперечно була зафіксована в присутності двох свідків, в яких, згодом й було відібрано письмові пояснення. На даному відеозаписі також зафіксовано ту обставину, що не встановлена особа чоловічої статі в ході розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції наголошувала на тому, що останньому не слід було сідати за кермо, коли він їхав із с. Небіжка в напрямку м. Луцька (а.с. 9).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.
Належні та допустимі докази, які б спростовували докази, надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 суду не надані.
При цьому, доводи ОСОБА_1 про те, що до моменту його зупинки він транспортним засобом не керував, в повній мірі спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського.
Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні підстави його оговорювати у вказаних свідків відсутні, чому вони дають самі такі пояснення пояснити не може.
Крім того, вищевказані обставини беззаперечно підтверджуються постановою про накладення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 675075 від 02.03.2021 року, яка набрала законної сили, є чинною та якою встановлено факт керування 02.03.2021 року о 19:50 год. в м. Луцьку по вул. Ківерцівська, 85, ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 .
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, а також спостерігається порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 6 Розділу ІІ Інструкції, - огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Так, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, був зафіксований в присутності двох свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які своїми письмовими поясненнями беззаперечно підтвердили даний факт.
Вищенаведене в повній мірі узгоджується із відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського, який було досліджено в ході розгляду даної справи.
Таким чином, ОСОБА_1 , відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинила правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021 року, який набирав чинності з 17.03.2021 року, зокрема ч. 1 ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» викладено в такій редакції:
«Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, за умови, зокрема, посилення відповідальності за адміністративні правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 2617-УІІІ від 22.11.2018 року, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 правопорушення), керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з довідки УПП у Волинській області ДПП від 04.03.2021 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 06.01.2000 року, а тому останній в розумінні ПДР України є «водієм».
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як інша особи), тягне за собою виключно накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік..
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
На переконання суду, керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, які свідчать про ймовірне перебування в такому стані є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.
На підставі ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська