Справа № 161/6026/21
Провадження № 1-кс/161/2724/21
про часткове задоволення клопотання про арешт майна
м. Луцьк 01 квітня 2021 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , власника майна -підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна (перелік якого вказаний в клопотанні), вилученого під час обшуку гр. ОСОБА_5 30.03.2021.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 30.03.2021 до ЄРДР за №12021030580000775, за попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України.
Під час проведення обшуку гр. ОСОБА_5 30.03.2021, були вилучені речі та документи, які постановою слідчого від 30.03.2021 визнано речовими доказами.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
В судове засідання володілець тимчасово вилученого майна ( ОСОБА_7 ) або ж його представник не з'явилися, хоча було вжито всіх можливих заходів для їх повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується поясненнями слідчого, тому судове засідання проводиться у їх відсутності.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого та прокурора, які, кожен зокрема, підтримали подане клопотання, думку підозрюваного (власника частини вилученого майна), який щодо клопотання покладався на розсуд суду, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що вказані у клопотанні речі і документи були вилучені під час обшуку 30.03.2021, клопотання подано до суду 31.03.2021, що стверджується поштовим конвертом, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Постановою слідчого від 30.03.2020 майно (перелік якого вказаний в клопотанні) визнано речовими доказами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту майна - одягу, речей, мобільних телефонів, частина яких була предметом вчинення злочину, а частина необхідна для проведення певних слідчих дій, оскільки майно у вигляді речей відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, доведено, що вказані речі можуть слугувати доказами у даному кримінальному провадженні, а також у кримінальному провадженні №12021030580000775 від 30.03.2021, правові підстави, з яким внесено клопотання та, відповідно, з яких накладається арешт, співвідносяться з обставинами вчинення кримінального провадження, тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Окрім того, у поданому клопотанні ставиться питання про накладення арешту на банківську картку ПАТ АК «ПриватБанк» № НОМЕР_1 . На думку суду, арешт на дане тимчасово вилучене майно не може бути накладений, оскільки картка не є власністю ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_5 , а є власністю банківської установи, яка її видавала, даних про те, що вказана картка відповідає критеріям, визначеним ст.ст.98, 167 ч.2 КПК України не наведено, інформація, що міститься на ній може бути здобута у інший процесуальний спосіб, що визначений чинним КПК, позбавлення можливості нею користуватись поставить потерпілого у скрутне матеріальне становище, а тому відсутні правові підстави для накладення на неї арешту.
Одночасно, у частині клопотання про накладення арешту на паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_7 ; РНОКПП № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_7 ; довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 ; військовий квиток № НОМЕР_4 , виданий на ім'я ОСОБА_7 слід відмовити, оскільки не доведено, що вказані документи відповідають критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовими доказами, а також, що накладення арешту є необхідним для його збереження.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
- куртку чоловічу, чорного кольору, марки «CNC»;
- вай-фай роутер марки «TP-Link», серійний номер 217100600552 із зарядним пристроєм;
- тюнер марки «Воля», серійний номер BS 100292180218011553 із пультом та кабелями;
- праску із маркувальними позначеннями «Clarus» синьо-сірого кольору;
- праску із маркувальними позначеннями «Moulinex» біло-рожевого кольору;
- гаманець чорного кольору марки «barberry»;
- три зарядних пристрої;
- мобільний телефон марки «Sony», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «LG», синьо-сірого кольору;
- годинник марки «Goldlis»;
- дерев'яну булаву без маркувальних позначень;
- кросівки невідомої марки чорного кольору;
- кросівки невідомої марки чорного кольору;
- черевики марки «F&F» коричневого кольору;
- кросівки чорного кольору марки «Adidas»;
- кросівки марки «Adidas» білого кольору;
- викрутку із ручкою червоного кольору;
- ключ марки «BAO DEAN»;
- ножиці;
- зв'язку ключів із брелком;
- пластиковий контейнер із фольгою,
які було вилучено під час обшуку гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про накладення арешту на: паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий на ім'я ОСОБА_7 ; РНОКПП № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_7 ; довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_7 ;військовий квиток № НОМЕР_4 , виданий на ім'я ОСОБА_7 , банківську картку ПАТ АК «ПриватБанк» № НОМЕР_1 - відмовити.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна, згідно ч.3 ст.173 КПК України, тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1