Провадження № 22-ц/803/3176/21 Справа № 205/4236/18 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
01 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-
У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до п. 5.7 Правил безпеки системи газопостачання підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановлення заглушки за умови несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів, відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах.
В порушення зазначеної норми до ПАТ «Дніпрогаз» акт про перевірку і прочищення димових каналів за опалювальний сезон 2015-2016 років по домоволодінню АДРЕСА_1 , передано не було, тому 14 червня 2016 року позивачем було припинено газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із виявленням порушень Правил безпеки системи газопостачання, що могли призвести до аварійної ситуації, та складено акт № 870 про припинення газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки № С 23198534.
04 серпня 2016 року між позивачем і ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до умов договору і Кодексу ГРМ відновлення газопостачання здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання.
Письмових звернень від ОСОБА_1 про відновлення газопостачання до позивача не надходило.
Також, не надходило підтверджень усунення технічних порушень та відшкодування витрат на припинення газопостачання.
Проте, 10 березня 2017 року працівниками ПАТ «Дніпрогаз» за адресою: м. Дніпро, тупик Упорний, буд. 7, було виявлено самовільне відновлення газопостачання, що свідчить про порушення, та про що було складено акт № 39м, який було підписано споживачем без зауважень, та який ОСОБА_1 не оспорювався.
Комісією позивача було розглянуто зазначений акт, прийнято рішення про його задоволення та складений акт-розрахунок не облікованого об'єму природного газу і його вартості за період з 10 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 46 919 гривень 72 коп. у відповідності до приписів п. 2 гл. 3 р. ХІ Кодексу ГРМ.
Рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача було направлено рахунок на оплату не облікованого об'єму природного газу, який відповідач особисто отримав 27 червня 2017 року, та який залишено без задоволення.
Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дніпрогаз» вартість спожитого не облікованого природного газу у розмірі 46 919 гривень 72 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів-задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» грошові кошти у розмірі 46 919 гривень 72 коп, судовий збір у розмірі 2 722 гривень 50 коп, а всього 49 642 гривні 22 коп.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , та 04 серпня 2016 року між ПАТ «Дніпрогаз» і відповідачем було укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання, за яким ОСОБА_1 є споживачем природного газу (а.с. 4).
Причиною припинення постачання природного газу, яке було здійснено позивачем 14 червня 2016 року, до домоволодіння АДРЕСА_1 стало порушення правил безпеки системи газопостачання та ненадання актів перевірки справності димоходів та вентиляційних каналів газового обладнання ПАТ «Дніпрогаз» (а.с. 12).
Акт про порушення від 10 березня 2017 року було складено працівниками ПАТ «Дніпрогаз» відповідно до вимог кодексу ГРС, оскільки було виявлено несанкціоноване (самовільне) відновлення газоспоживання ОСОБА_1 . Зазначений акт було підписано споживачем ОСОБА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки позивачем доведено факт самовільного під'єднання до газопроводу належного оператору ГРМ, у зв'язку з чим відповідач повинен компенсувати позивачу вартість донарахованого, через порушення, об'єму природного газу у розмірі 46 919 гривень 72 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для сплати відповідачем донарахованих збитків внаслідок порушення ним Кодексу газорозподільних систем.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем, яким визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 глави I Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.
Згідно з пунктом 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
У пункті 6 Правил про надання населенню послуг з газопостачання (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, встановлено, що газопостачання на об'єкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється у разі: проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання; ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт; несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання з урахуванням вимог пункту 19 цих Правил; самовільного використання газу споживачем; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок.
У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві.
Відповідно до вимог пункту 7 Правила, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі. Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Згідно глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.
Згідно до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Відповідно до пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акту про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акту про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Пунктом 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що акт пропорушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні посилання та докази, що відповідач не погодився з припиненням йому постачання природного газу до його домоволодіння, звертався із запереченнями на акт № 870 від 14 червня 2016 року про відключення ГМВГ, або заявою про усунення порушень, які стали причиною обмеження надання йому послуг, або із заявою про поновлення постачання ПАТ «Дніпрогаз» природного газу до його домоволодіння. Також, ОСОБА_1 не було надано заперечень або зауважень на акт № 39м від 10 березня 2017 року про порушення КГС .
Жодних належних доказів на спростування факту несанкціонованого відновлення газопостачання відповідачем не надано і матеріали справи не містять.
Оскільки факт несанкціонованого відновлення газопостачання за адресою: Упорний туп. д. № 7, м. Дніпро, доведений, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у вигляді вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Перевіряючи розрахунок необлікованого об'єму природного газу, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п. п. 11, 12 гл. 5 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке:
1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу;
2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об'єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці;
3) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу має бути віднятий об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку;
4) при розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються. Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Згідно п. 1 гл. 3 розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ПАТ «Дніпрогаз» було дотримано усіх вимог при складенні акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, складенні окремого платіжного рахунку та направленні його споживачу ОСОБА_1 .
Відповідно до акту-розрахунку від 15.05.2017 року необлікованого об'єму та обсягу природного газу грошові кошти, за період з 10.09.2016 року по 28.0.2017 року, в розмірі 46 919,72 грн ОСОБА_1 не сплачені.
Згідно ст. 509, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 46 919, 72 грн.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: