Номер справи 623/4323/19
Номер провадження 2/623/49/2021
іменем України
26 березня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.
за участю секретарів Ноль С. В., Ардашевої Я.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 623/4323/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності неправомірною та встановлення факту, -
31.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яка в подальшому була уточнена до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провизнання бездіяльності неправомірною та встановлення факту.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належав автомобіль марки MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № K. НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого та зареєстрованого Лозівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Харківській області. 20.12.2006 року. 22 березня 2010 року ОСОБА_1 продав вищевказаний автомобіль ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В підтвердження цього між ОСОБА_1 та відповідачами був укладений письмовий договір з умовою подальшого посвідчення договору купівлі-продажу та переоформлення транспортного засобу. Для надання відповідачам можливості реєстрації автомобіля за місцем їх проживання 22 березня 2010 року ОСОБА_1 надав їм довіреність, якою уповноважив управляти і розпоряджатися (продавати, обміняти, здавати в оренду, укладати договори позички, страхування, застави тощо) належний ОСОБА_1 автомобіль. Крім того, за усною домовленістю обов'язок зняття автомобіля з реєстрації було покладено на відповідачів протягом одного року від дати передачі автомобіля. Однак відповідачі свій обов'язок не виконали в зазначений строк. З моменту укладення вищевказаного договору ОСОБА_1 вважав припиненим своє право власності на автомобіль, тому при зазначенні декларації про майно, доход, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2016-2018 р. не відобразив автомобіль марки MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № K. НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , як належний на праві приватної власності. З огляду на викладене, фактично автомобіль марки MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 . НОМЕР_1 . реєстраційний номерАХ НОМЕР_5 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . виданого та зареєстрованого Лозівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Харківській області, 20.12.2006 року, фактично вибув з володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 - 22 березня 2010 року, коли останній отримав кошти за продаж даного автомобіля в повному обсязі. Від встановлення факту вибуття із володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ - 22 березня 2010 року, залежить правомірність надання йому від держави допомог та субсидій з 22.03.2010 року та в майбутньому.Самостійно зняти з реєстрації транспортний засіб ОСОБА_1 не має можливості, оскільки таке зняття з реєстрації передбачає пред'явлення транспортного засобу для огляду, що не може зробити ОСОБА_1 оскільки даного транспортного засобу в нього немає з 22.03.2010 року.
З огляду на зазначена просить суд визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по невиконанню цивільного зобов'язання за вчиненим 22 березня 2010 року між ними (як покупцями) та ОСОБА_1 (як продавцем) правочином у формі усного договору купівлі-продажу автомобіля марки MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № K. НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого за реєстрованого Лозівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Харківській області, 20.12.2006 року стосовно зняття зазначеного автомобіля з реєстрації в Територіальному сервісному центрі 6348 Генерального сервісного центру МВС в Харківській області. Встановити факт вибуття із володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № K. НОМЕР_1 . реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого та зареєстрованого Лозівським МРЕВ У ДА І У1УІВС України в Харківській області, 20.12.2006 року, з 22 березня 2010 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги пояснив, що продав авто, гроші за авто отримав, відповідачі порушують його право. Має 2 дітей та отримує державну допомогу на дітей і не вказував авто, т.я. вважав що продав авто, а перевіркою було встановлено, що він є власником автомобіля. Тому необхідно до соціальної служби підтвердження, що він не є власником авто. Він не мав можливості знати з реєстрації, оскільки не мав документів. В нього була тяжка ситуація і життєва і моральна пов"язана з хворобою матері та він вважав, що власником авто увесь час був ОСОБА_5 якому він довірився.
Представник позивача ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила, що 22.03.2010 надав ОСОБА_1 надав генеральну довіреність на ім"я Ясенок , тому ОСОБА_1 не володів і не користувався транспортним засобом, та вважав, що авто вибуло з його власності .
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі, пояснив, що ОСОБА_1 у 2012 році передовірив автомобіль MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску ОСОБА_6 та його сину ОСОБА_7 . (а.с. 29)
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі, пояснив, що його батько ОСОБА_3 у 2012 році передовірив автомобіль MERCEDES-BENZ Vito 1999 року випуску ОСОБА_6 та його сину ОСОБА_7 . (а.с. 33)
Також у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він на базарі в м. Лозова побачив ОСОБА_1 і побачив у нього є бус та попросив перевезти меблі. Він погодився, коли розвантажували авто, ОСОБА_1 надійшов дзвінок, щодо продажу автомобіля. Зустрілися з покупцем ОСОБА_9 біля готелю Лозова, він подивився автомобіль та останній йому сподобався. Домовились за ціну і що забере по генеральній довіреності на протязі року переоформить на себе.
Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснив, що авто було продано по генеральній довіреності. Покупець ОСОБА_3 обіцяв зняти машину з реєстрації.
Свідок ОСОБА_11 , пояснив, що для лікування доньки та дружини вирішили продати автомобіль. Продали по генеральній довіреності. Обіцяли зняти з реєстраційного обліку. Продали за 8000 доларів США + 3000 доларів США завдаток отримали гроші у нотаріуса. Не думали про наслідки та оформили генеральну Довіреність на прохання ОСОБА_5 . Послуги нотаріуса сплачував ОСОБА_5 . На руки нотаріус видав довіреність. Покупцю вони передали документи на авто та довіреність та автомобіль. Після цього авто не бачили. Покупець проживав в м. Ізюм.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника позивача , свідків суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошей.
Відповідно до п. п. 2,7,8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМ України від 07 вересня 1998 року № 1388 з наступними змінами ( далі - «Порядок державної реєстрації...») передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.
Відповідно до «Порядку державної реєстрації…» - власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
За змістом п. 8 «Порядку державної реєстрації…» державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація (450-2012-п) на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.
На обґрунтування доводів що відповідачі були зобов'язані зняти автомобіль з реєстрації в Територіальному сервісному центрі 6348 Генерального сервісного центру МВС в Харківській області позивач надав копію довіреності від 22 березня 2010 року посвідчена приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявською О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 198. Однак, така довіреність не може бути належним доказом того, що відповідачі придбали у власність у позивача спірний автомобіль та зобов'язались зняти його з реєстрації. Як вбачається із копії довіреності від 22.10.2010 р., власник автомобіля ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_3 або ОСОБА_4 керувати та розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду, укладати договори позички, страхування, застави тощо)для цього надав право вчиняти правочини, пов'язані із розпорядженням належним йому автомобілем (MERCEDES-BENZ Vito.1999 року випуску), тобто надав повноваження лише на вчинення дій від його імені, довіреність видана строком до 22 березня 2020 року.(а.с.9)
А також відповідачем надано копію довіреності від 06.10.2012 року посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С. Ю. та зареєстрованої в реєстрі за № 8527 з якої вбачається, що ОСОБА_3 який діє від імені ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_6 , ОСОБА_7 експлуатувати та розпоряджатися належним ОСОБА_1 автомобілем MERCEDES-BENZ Vito. 1999 року випуску білого кольору шасі № НОМЕР_4 . НОМЕР_1 , тобто надав повноваження лише на вчинення дій від імені ОСОБА_1 , довіреність видана без права передоручення строком на 3 роки тобто до 06.10.2015 року. (а.с. 35)
Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Однак, п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.
У порядку ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.
Право власності на автомобіль підлягає державній реєстрації і настає з моменту його реєстрації в органах МВС.
Надана довіреність не може слугувати як доказ законного придбання відповідачами автомобіля, оскільки вищевказаних вимог чинного законодавства сторонами додержано не було, а, отже, і правочин не може вважатися вчиненим. Оскільки перехід права власності до відповідачів не відбувся, суд не вбачає наявності у ОСОБА_1 порушених його прав та відповідно відсутні підстави для визнання неправомірної бездіяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», перелік фактів, що установлюються судами, не являються вичерпними. При наявності зазначених умов суд може встановлювати і інші факти, які мають юридичне значення.
Від встановлення факту вибуття із володіння ОСОБА_1 автомобіля залежить правомірність надання йому від держави допомоги та субсидії з 22.03.2010 року та в майбутньому.
Дослідивши дві довіреності пояснення свідків та позивача, суд вважає, що факт вибуття із володіння заявника не знайшов своє підтвердження.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів на території України встановлюється наразі Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 (далі - Порядок №1388). Згідно п.3 Порядку №1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
Пунктами 7, 8 Порядку №1388 встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Таким чином, заявником не надані беззаперечні докази на підтвердження того, що заявник з 22.03.2010 року припинив володіти, користуватися та розпоряджатися транспортним засобом, оскільки не зняв його з реєстрації відповідно до чинного законодавства України
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності неправомірною та встановлення факту- відмовити повністю.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені 26 березня 2021 року. Повний текст рішення виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 02 квітня 2021 року
Суддя Ізюмського міськрайонного суду
Харківської області Т.Д. Бєссонова