Справа № 185/2615/19
Провадження № 1-кп/185/160/20
04 грудня 2020 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12018040370002067 від 14 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,
Прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Водночас,обвинувачені та їх захисник, кожен окремо, клопочуть про зміну обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який - у вигляді домашнього арешту, з покладанням на обвинувачених певних обов'язків.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, є раніше не судимими, не працюють, не одружені, не мають утриманців, мають постійне місце проживання, родину та певні соціальні зв'язки.
Даних про незадовільний стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у суду немає, характеризуються обвинувачені, відповідно, негативно та посередньо.
Разом з тим, суд бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачуються, в тому числі і у вчиненні тяжкого, насильницького злочину проти життя та здоров'я осіб. Судом враховується кількість потерпілих від злочинних дій, та наслідки їх учинення, якими є смерть трьох потерпілих. Крім того, суд враховує, що покарання за вчинення інкримінованого тяжкого злочину, у разі доведеності вини обвинувачених, кожного окремо, передбачено на строк до 10 років позбавлення волі.
Звертає на себе увагу й той факт, що ОСОБА_5 має підозру у вчинені інших кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинувачених під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а обраний відносно останніх запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, з огляду на тяжкість учиненного інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даним особам у разі визнання винуватими, можуть перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, суд приймає рішення про те, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжується відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без визначення розміру застави, оскільки злочини, що інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є такими, що вчиненні із застосуванням насильства, та спричинили загибель людей, що в свою чергу, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, унеможливлює визначення розміру застави у зазначеному кримінальному провадженні.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими і їх захисником, кожним окремо, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331, 369 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 01 лютого 2021 року.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 01 лютого 2021 року.
В задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників, кожного окремо, про зміну запобіжного заходу - відмовити
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1