Справа № 203/797/21
Провадження № 2/0203/648/2021
31 березня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01 березня 2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулося Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 22.03.2019 року у розмірі 218082,12грн. станом на 23.11.2020р., яка складається з: 184683,86грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33398,26грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати у розмірі 3271,23грн.
03 березня 2021 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача - ОСОБА_1 , який значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.
У той же час суд, вивчивши позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку відповідача та адреси електронної пошти відповідача.
У порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.
Між тим, приєднавши до позовної заяви в якості самостійного додатку розрахунок заборгованості, замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, позивачем складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.
Суд, також звертає увагу, що згідно вимог ст. 177 ЦПК України, необхідно зробити висновок, що до позовної заяви позивачем мають бути долучені клопотання, заяви, документи, що підтверджують докази сплати/звільнення від судового збору, документи, що підтверджують повноваження представника позивача, а також, докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Однак, долучений до позовної заяви Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.03.2019 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_1 не може вважатися обґрунтованим розрахунком, бо не відображає розміру грошових вимог позивача до відповідача, заявлених до стягнення в позовних вимогах.
Окрім цього, доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості зменшено настільки, що він непридатний до читання.
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві представником позивача зазначений перелік документів, що не відповідає документам фактично долученим до позовної заяви, а саме: зазначений перелік містить інформацію про долучення до позовної заяви, серед іншого клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Проте, до позовної заяви зазначене клопотання не додано.
Також слід звернути увагу, що ч. 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, в тому числі, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як видно із копії довіреності, наданої представником позивача - адвокатом Тільним Євгеном Васильовичем, остання містить відомості, що вона є чинною строком до 20.01.2022р., а далі містить відомості, що вона є чинною до 31.12.2020року. Тобто надана довіреність, втратила чинність на момент звернення представника позивача до суду.
Отже, в порушення ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача - адвокатом Тільним Євгеном Васильовичем не додано документу, що підтверджує його повноваження підписувати позовну заяву, засвідчувати копії документів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: відомих номерів засобів зв'язку відповідача та адреси електронної пошти відповідача; у позовній заяві обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; надати клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, зазначене в додатках до позовної заяви; надати документ, що підтверджує повноваження представника позивача - адвоката Тільного Євгена Васильовича.
Копію ухвали направити позивачу.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.М. Ханієва