справа №176/104/21
провадження №2/176/219/21
01 квітня 2021 р. суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про притягнення особи до процесуального примусу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час, -
28 січня 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти за минулий час у розмірі 19329 грн на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.08.2019 по 01.08.2020.
Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року по справі відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05 березня 2021 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява про притягнення позивача ОСОБА_2 до процесуального примусу, а саме штрафу у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму за зловживання процесуальними правами шляхом маніпулювання автоматичним розподілом справи між суддями.
В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що позивачем 25.01.2021 було подано до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області позовну заяву про стягнення аліментів за минулий час, справа №176/82/21, справу було розподілено на суддю Крамар О.М. Саме суддею Крамар О.М. розглядалося декілька справ за позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . 27.01.2021 ОСОБА_2 відізвала позовну заяву про стягнення аліментів за минулий час ще до постановлення ухвали про відкриття провадження по справі та подала її знову до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області 28.01.2021, де вдруге подана заява була розподілена судді Гусейнову К.А. Відповідач вважає, що такими діями позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки маніпулює автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Тобто, стаття 44 ЦПК України дає вичерпний перелік обставин, за яких суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається судом у випадках, коли до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд вважає, що відповідач, відповідно до ЦПК України скористалась своїм правом на відкликання позовної заяви, а тому не вбачає в діях ОСОБА_2 зловживання процесуальними правами у вигляді маніпуляцій автоматизованим розподілом справ між суддями.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про притягнення позивача ОСОБА_2 до процесуального примусу.
Керуючись ст. 44, 185 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про притягнення особи до процесуального примусу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за минулий час - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.А. Гусейнов