Справа № 204/758/21
Провадження № 2/201/1781/2021
про повернення позовної заяви
30 березня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просив стягнути з відповідача: моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, впродовж 2006-2021 року, у розмірі 10 000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, впродовж 2006-2021 року, у розмірі 10 000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, впродовж 2006-2021 року, у розмірі 10 000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб; моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, впродовж 2006-2021 року, у розмірі 10 000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
Відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
Відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
Відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 01 січня 2007 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду.
Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду.
Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року, та перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду «Екологія-Геос».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху і позивачеві запропоновано усунути недоліки протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення копії даної ухвали. Також було роз'яснено, що у випадку невиконання ухвали суду в зазначений термін, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Однією з підставою залишення позовної заяви без руху було, зокрема, несплата судового збору позивачем.
29.03.2021р. на електронну адресу суду надійшла письмова заява ОСОБА_2 «про усунення недоліків або позовна заява уточнена» з відповідними додатками позовної заяви, у якій він додатково обґрунтував позовні вимоги, предмет позову не змінив.
При цьому, судом встановлено, що позивач виявлені судом недоліки не виправив і доказів оплати судового збору до суду не надав.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження по справі та надаючи оцінку позиції сторони позивача, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 2 ЦПК цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК).
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст. 185 ЦПК у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Оплата судового збору позивачем є обов'язком та необхідною передумовою для відкриття провадження по справі.
Позивачу було роз'яснено в ухвалі суду від 11 березня 2021 року, що згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як видно зі змісту позову (у т.ч. уточненого), позивач просить відшкодувати моральну і матеріальну шкоду у зв'язку із незабезпеченням Державою Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації гарантій екологічних прав співавторів технології Балагути «Екотерм» в особі позивача ОСОБА_1 і третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відповідності до вимог Конституції України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 - шляхом переведення роботи енергетичних агрегатів на замкнений цикл з використанням інтелектуального продукту « ІНФОРМАЦІЯ_1 ©».
Позивач вказує, що він і треті особи мають право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди за не забезпечення Державою Україна гарантій екологічних прав та порушення особистих немайнових та майнових прав співавторів технології « ІНФОРМАЦІЯ_2 ©» їм нанесена моральна шкода у вигляді небезпека від голоду, хвороб та холоду, не забезпечення роботою, не отримання допомоги по безробіттю, субсидій, заборгованості за комунальні послуги, не можливості сплачувати Єдиний соціальний внесок, що позбавляє права на страховий стаж для отримання пенсії для якісного лікування та харчування. Тому позивач просить забезпечити гарантії прав співавторів шляхом відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позивач і треті особи мають право на захист моральних та матеріальних інтересів, пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності, зокрема, по заявках на їх винаходи
Враховуючи наведені у позові обставини, підстави і предмет позову, суд дійшов висновку, що даний позов не пов'язаний із захистом прав від незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Позивач не вказує у позові про наявність хоча б якихось рішень, дій чи бездіяльності з боку відповідача, внаслідок яких йому заподіяна шкода.
Тому позивач не є таким, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що позивач не надав доказів того, що він звільнений від сплати судового збору за подання позову майнового характеру, то позивачеві слід було сплатити судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. та надати до суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст. 177 ЦПК, про що було зазначено в ухвалі суду від 11.03.2021р., не усунуті у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 2, 83, 12, 13, 274, 19, 43, 176, 175, 177, 185 Цивільно-процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.С. Наумова