Справа № 201/2320/21
Провадження № 2/201/1765/2021
31 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -
На розгляд судді була передана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Ознайомившись з матеріалами даної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Положеннями ст. 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
В численних рішеннях ЄСПЛ («Бочан проти України», «Білуха проти України», «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії») Європейський суд наголошує на безсторонності (неупередженості) суддів під час розгляду справ в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, яка визначається враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного суду, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В той же час, відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Так, 22 лютого 2018 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 588/0/15-18 про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. Зокрема даним рішенням було встановлено втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя з боку громадянина ОСОБА_2 , який є головою громадської організації «Народний трибунал» та разом з учасниками даної організації приблизно у кількості 40 осіб проводив на подвір'ї суду пікетування з використанням символіки громадської організації «Народний трибунал», розклавши шини перед входом до приміщення суду та увімкнувши ґучну музику, разом з цим було розміщено плакати з вимогою вчинення конкретних дій від складу суду щодо засудження конкретних осіб. З цього приводу суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська також було надіслано до Генеральної прокуратури України відповідне повідомлення, що стало підставою для початку кримінального провадження за ч. 1 ст. 376 КК України за фактом втручання у професійну діяльність суддів з метою перешкодити виконанню їх службових обов'язків.
Вказані дії з боку ОСОБА_2 свідчать про намагання останнього будь-якими засобами, в тому числі шляхом створення у громадян хибного уявлення про недобросовісність суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська і їх упередженість щодо нього, схилити суддів до прийняття вигідних йому судових рішень у справах, у яких він бере участь. На підставі цього у головуючого судді було сформовано відповідне ставлення до ОСОБА_2 , що може вплинути на об'єктивність під час розгляду даної цивільної справи та є неприпустимим з огляду на принцип справедливого розгляду справи незалежним та неупередженим судом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 публічно та відкрито неодноразово виражав повну недовіру всьому складу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, вважаю за необхідне, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України, з метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та необ'єктивності, заявити про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41, 260, 353 ЦПК України, суддя -
По цивільній справі № 201/2320/21 (провадження № 2/201/1765/2021) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - заявити самовідвід.
Цивільну справу № 201/2320/21 (провадження № 2/201/1765/2021) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування поширеної недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.М. Гончаренко