Справа № 761/4695/21
Провадження № 1-кс/761/3590/2021
13 лютого 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 ,
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Каховка Херсонської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 19.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020110390000270, -
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 усно заявив про відвід прокурора ОСОБА_3 на підставі пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України від участі у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020110390000270.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що прокурор ОСОБА_3 на неодноразові вимоги сторони захисту відмовляється долучати до матеріалів клопотання процесуальні документи, які, на думку сторони захисту, мають важливе значення для встановлення всіх обставин при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу, що, в свою чергу, викликає у сторони захисту сумніви щодо неупередженості прокурора та може свідчити про його необ'єктивність при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020110390000270.
Захисник ОСОБА_4 підтримала позицію захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти заяви адвоката ОСОБА_5 , вказував на необґрунтованість заяви про відвід прокурору.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію сторони захисту.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали, заяву про відвід прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Зазначена норма містить вичерпний перелік підстав для відводу прокурора.
Згідно з ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч.2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення зокрема прокурора від участі у судовому провадженні.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, у ній не наведені обставини, які б давали достатні підстави для обґрунтованого сумніву в неупередженості прокурора ОСОБА_3 у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 у межах кримінального провадження №12020110390000270.
Наведені доводи захисником ОСОБА_5 у його заяві про відвід прокурора не дають об'єктивних підстав сумніватись у неупередженості та об'єктивності прокурора під час розгляду вказаного кримінального провадження. Не вбачається наявність таких підстав і з матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою, які є у розпорядженні суду.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Європейський суд з прав людини, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду (прокурора, слідчого) слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді (прокурора, слідчого) для відсторонення його від справи. Суддя (прокурор, слідчий) вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід в їхній сукупності, слідчий суддя вважає, що вказане заявником, який був вільний у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачений КПК України, та наданні на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів, є непереконливими, оскільки вони не випливають зі співіснування достатньо чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто не кореспондуються з нормами ст. 77 КПК України, а особиста безсторонність прокурора презюмується, поки не надано доказів протилежного, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року), що застосовується при оцінці доказів.
Водночас, суд звертає увагу на те, що незгода із процесуальними рішеннями або діями прокурора у кримінальному провадженні не є підставою відводу такого прокурора.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід прокурора ОСОБА_3 , у зв'язку із чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 80, 81, 309, 369-371, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020110390000270від 19.08.2020 року, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1