Провадження №2/760/909/21
Справа №754/854/20
24 березня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.
при секретарі - Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «КС Володар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між КС «КС Володар» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ДЗ-1673.3 від 04.02.2015 року, відповідно до умов якого Кредитна спілка надала відповідачу кредит в сумі та на умовах встановлених в договорі, із сплатою відсотків 18% річних, зі строком повернення не пізніше 04.02.2016 року.
Відповідно до додаткової угоди №24/11/17 до кредитного договору №Д3-2545.3 від 24.08.2017 року сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 27.08.2018 року.
На виконання умов договору відповідачу було надано кредит.
Однак, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 271614,22 грн.
Крім того, відповідачем не було сплачено відсотки за договором, сума яких з вересня 2015 року по квітень 2019 року становить 811366,55 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивач просив стягнути пеню за прострочення сплати відсотків в межах одного року за період з травня 2018 року по квітень 2019 року в сумі в сумі 246299,83 грн. та за прострочення сплати тіла кредиту за період з травня 2018 року по квітень 2019 року в сумі 111756,25 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач також просив стягнути інфляційне збільшення суми боргу за період з 04.02.2016 року по 01.06.2019 року в сумі 390419,16 грн.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року справу передано до Солом'янського районного суду м. Києва.
Справа надійшла до суду 30.04.2020 року.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.05.2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження.
02.11.2020 року від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.11.2020 року у задоволенні заяви представника відповідача про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
19.01.2021 року від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів.
24.03.2021 року від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2021 року у задоволенні заяви представника відповідача відмовлено.
Представник позивача надала заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та справу розглядати без її участі.
Відповідав та її представник в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, викладене, а також те, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час та відповідач з представником жодного разу в судове засідання не з'явились, підстави, визначені законом для відкладення розгляду справи та оголошення в ній перерви відсутні, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.
Вислухавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між КС «КС Володар» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Д3-1673.3 від 04.02.2015 року.
Відповідно до п.п. 1.1 договору, позивач, як кредитодавець, зобов'язався надати відповідачу, як позичальнику, грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язалась повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за його використання їх розрахунку 18% річних.
Згідно з п. 1.2 договору, розмір кредиту, що надається позивачем відповідачу, становить 325212,71 грн. Грошовий вираз відсотків, передбачених п. 1.1 договору, на момент укладення сторонами договору становить 58522,89 грн.
У відповідності до п. 1.3 договору, кредит надається відповідачу на строк, який не перевищує 12 календарних місяців, і повинен бути повернений позивачу в порядку, передбаченому графіком повернення.
Відповідно до додаткової угоди №24/11/17 до кредитного договору №Д3-2545.3 від 24.08.2017 року сторони дійшли згоди продовжити дію кредитного договору до 27.08.2018 року.
Згідно з п. 2.1 договору, надання кредиту здійснюється за заявою позичальника шляхом видачі його позичальнику готівкою або оплати кредитодавцем з рахунку позивача пред'явлених позичальником платіжних документів, призначення платежу в яких відповідає цілям надання кредиту, визначеним п. 1.4 договору.
Відповідно до п. 2.2 договору, днем надання кредиту вважається день фактичної видачі кредитодавцем грошових коштів позичальнику готівкою або день оплати одного або більше платіжних документів без готівкою, пред'явленого позичальником кредитодавцю, в межах суми наданого кредитодавцем позичальнику за даним договором кредиту.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу за його заявою наступні грошові суми 25000,00 грн. (за заявою від 11.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 11.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 11.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 11.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 12.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 12.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 12.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 12.02.2015 року); 25212,00 грн. (за заявою від 13.02.2015 року); 25000,00 грн. (за заявою від 10.02.2015 року).
Даний факт підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до п. 2.3 договору, днем повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок кредитодавця у повному обсязі (або сплати позичальником в касу кредитодавця готівки) суми кредиту, нарахованих відсотків за використання кредиту та штрафних санкцій, в разі їх наявності.
Однак, відповідачем порушені умови договору, зобов'язання з повернення коштів не виконані.
Таким чином, відповідачем не виконано обов'язок щодо повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків, передбаченого п. 1.3 договору, а також нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, згідно розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить 271614,22 грн.
Вказаний розрахунок є вірним, а тому приймається судом до уваги при вирішенні даної справи по суті.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту в сумі 271614,22 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які з вересня 2015 року по квітень 2019 року становлять 811366,55 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України просив стягнути індекс інфляції за період з 04.02.2016 року по 01.06.2019 року в сумі 390419,16 грн., на що слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до умов укладеного сторонами кредитного договору від 04.02.2015 року його строк дії був визначений сторонами у 12 місяців та додатковим договором №1 від 04.02.2015 року строк повернення позики був узгоджений до 27.08.2018 року.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
З огляду на викладене, КС «КС Володар» позбавлений можливості стягувати з ОСОБА_1 заборгованість за процентами за користування кредитними коштами після 27.08.2018 року, оскільки у даному випадку Кредитна спілка має право на захист своїх прав на підставі статті 625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме відсотки підлягають стягненню за період з вересня 2015 року по серпень 2018 року, які згідно розрахунку проведеного судом, становлять 649290,99 грн.
В свою чергу індекс інфляції підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вересня 2018 року по 01.06.2019 року, який згідно розрахунку проведеного судом становить 265255,41 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати відсотків в межах одного року за період з травня 2018 року по квітень 2019 року в сумі в сумі 246299,83 грн. та за прострочення сплати тіла кредиту за період з травня 2018 року по квітень 2019 року в сумі 111756,25 грн.
Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги стст.549, 550, 551 ЦК, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК) з першого дня прострочення та доти, доки зобов'язання не буде виконане.
Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто пеня може нараховуватися на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі.
Отже, позивач має право на стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вказані висновки викладені у постанові Великої палати ВС від 4.07.2018 у справі №14-154цс18.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
В той же час, 18.05.2016 р. у справі № 6-474цс16 Верховний суд України вказав наступне: «Отже, аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Проте, нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Позиція викладена в рішеннях: Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року по справі № 383/458/17, провадження № 61-10239св18 (ЄДРСРУ № 80183023), від 27 лютого 2019 року по справі № 157/883/16-ц, провадження № 61-18534св18 (ЄДРСРУ № 80330419), Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 жовтня 2018 року по справі № 917/63/18 (ЄДРСРУ № 77528225), від 29 травня 2018 року по справі № 910/23003/16 (ЄДРСРУ № 74538867) та ін.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичного виконання договору (наприклад, поставка товару) не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17 та від 08 травня 2019 року у справі № 910/9078/18.
При цьому, з наданого розрахунку позивача достеменно неможливо встановити з яких сум (з чого складається сума) здійснено нарахування пені. Також, необґрунтовано період здійснення нарахування пені, а саме незрозуміло чому саме пеня підлягає нарахуванню з травня 2018 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №902/959/19 від 20.08.2020 року дійшов аналогічного висновку.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 17792,41 грн. судового збору. (загальна сума боргу, яка підлягає стягненню 1186160,62 грн. * 1,5 : 100).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Кредитної спілки «КС Володар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «КС Володар», код ЄДРПОУ 26476970, місцезнаходження за адресою: м. Київ, просп.. Перемоги, 90 А, заборгованість за тілом кредиту в сумі 271614,22 грн., відсотки за користування кредитом за період з вересня 2015 року по серпень 2018 року в сумі 649290,99 грн., та індекс інфляції за період з вересня 2018 року по 01.06.2019 року в сумі 265255,41 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Кредитної спілки «КС Володар», код ЄДРПОУ 26476970, місцезнаходження за адресою: м. Київ, просп.. Перемоги, 90 А, судовий збір в сумі 17792,41 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Кредитної спілки «КС Володар», код ЄДРПОУ 26476970, місцезнаходження за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 90 А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя