печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15585/21-ц
25 березня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі представника Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа:Служба у справах дітей та сімї Печерської районної в м. Києві державної адімінстрації про визначення місця проживання дитини,-
25.03.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. цього ж дня, для вирішення питання про відкриття провадження.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак в прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки в неї скрутне матеріальне становище посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Так, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, дослідивши пояснення щодо звільнення від сплати судового збору, суд звертає увагу, що даною статтею Закону передбачено відстрочення або розстрочення сплати судового збору, однак не звільнення від його сплати.
З врахуванням зазначеного, клопотання позивача є некоректним та безпідставним, оскільки законодавством чітко встановлено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивачу необхідно його сплатити.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Таким чином, позивачу слід сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру, за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.
З врахуванням зазначеного, позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору або сплатити суму судового збору за одну вимогу майнового характеру за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 177 цього Кодексу, виправить вказані недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі представника Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа:Служба у справах дітей та сімї Печерської районної в м. Києві державної адімінстрації про визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.Г. Ільєва