22.02.2021 Справа № 756/16810/19
Провадження № 2/756/736/21
Справа № 758/16810/19
22 лютого 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарях Шершньові В.О., Даневич А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3194 від 01.09.2014 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що у якості забезпечення кредитних зобов'язань за договором кредиту № ML-008/192/2008, укладеного 19.06.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого стало ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 19.06.2008 року вона уклала з банком договір іпотеки № Р ML-008/192/2008 за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
01.09.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за № 3194, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № ML-008/192/2008 від 19.06.2008 року, у розмірі 102 803 доларів США 58 центів.
Оскільки виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, не передбачалась можливості вчинення нотаріусом виконавчих написів на договорі іпотеки; при його вчиненні нотаріусу не подавались докази безспірності заборгованості; стягувачем не надсилалась їй письмова вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, а також стягнення проведено поза межами строку позовної давності, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно - належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 22.07.2020 року до участі у справі у якості третьої особи залучено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В.
У поданому відзиві на позовну заяву приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі, вказуючи, що заперечення відповідача проти позову не спростовують обставин, наведених нею у позові.
В поданих письмових поясненнях приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В. просив застосувати строки позовної давності у відповідності до чинного законодавства, у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Приватний виконавець у судове засдання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Судом установлено, що 19.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ML-008/192/2008, за умовами якого банком надано ОСОБА_2 кредит у розмірі 84 982 доларів США 91 центів з кінцевим строком повернення до 19.06.2023 року разом з процентними та платежами згідно з умовами цього договору (а.с. 8-15).
Крім того, 19.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-008/192/2008, за умовами якого забезпечуються зобов'язання ОСОБА_2 за договором кредиту № ML-008/192/2008 року шляхом передачі ОСОБА_1 в іпотеку квартири АДРЕСА_1 та за умовами якого іпотекодержатель за рахунок предмета іпотеки може задовольнити всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником і вимоги стосовно відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором (а.с. 16-19).
На адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листами від 14.07.2014 року ТОВ «ОТП Факторинг» направлено вимоги про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором № ML-008/192/2008 від 19.06.2008 року шляхом погашення заборгованості у сумі 102 803 долари США 65 центів, а також повідомлено боржників, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, товариство має право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки/застави, з відшкодування витрат по отриманню виконавчого напису за рахунок сум, отриманих від реалізації предмета іпотеки/застави (а.с. 129-130).
Факт направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення до цінного листа з відміткою відділення зв'язку від 15.07.2014 року, фіскальним чеком про оплату поштового відправлення (з.б. а.с. 129-130).
01.09.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-008/192/2008 від 19.06.2008 року, укладеним між ним та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в рахунок погашення заборгованості станом на 12.08.2014 року в сумі 102 803 долари США 65 центів. (а.с. 21).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольовим В.В. від 26.09.2019 року відкрито виконавче провадження № 60165813 з виконання виконавчого напису № 3194, виданого 01.09.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 28.12.2016 року виконавчий документ повертався стягувану (а.с. 22-23).
Крім того, на зворотньому боці спірного виконавчого напису міститься відмітка державного виконавця Оболонського РВДВС ГТУЮ у м. Києві від 30.06.2016 року про його повернення стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на час вчинення спірного виконавчого напису, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» », в редакції чинній на час вчинення спірного виконавчого напису, передбачено, що У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до змісту ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 вказаної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до змісту п. 1 Переліку, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
У постанові від 27.03.2019 року по цивільній справі за № 133 / 1666 / 16 - ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Враховуючи, що під час судового розгляду установлено, що станом на час вчинення спірного виконавчого напису у боржника за основним зобов'язанням існувала заборгованість за кредитом у розмірі 102 803 долари США 65 центів; для вчинення виконавчого напису ТОВ «ОТП Факторинг» подавались нотаріусу усі необхідні документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; боржник та іпотекодавець повідомлялись про наявну заборгованість у встановленому законом та договором порядку, суд дійшов висновку про додержання нотаріусом вимог закону при вчиненні оспореного виконавчого напису про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру.
Будь-яких доказів на спростування цих обставин, в тому числі щодо наявної заборгованості, ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 13 та 81 ЦПК України суду не надала.
Указане у сукупності з іншими дослідженими по справі доказами в тому числі з урахуванням того, що спірний виконавчий напис вже перебував на примусовому виконанні до жовтня 2016 року та був повернутий стягувачу й повторно пред'явлений до примусового виконання свідчать про обізнаність ОСОБА_1 щодо наявної заборгованості та її розміру.
Крім того, безпідставним є доводи ОСОБА_1 про вчинення спірного виконавчого напису поза межами трьохрічного строку позовної давності, оскільки за кредитним договором № ML-008/192/2008 від 19.06.2008 року, строк остаточного повернення кредиту визначено до 19.06.2023 року.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 158, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Суддя