ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4471/20
провадження № 2/753/3041/21
"20" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
У березні 2020 року служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністраціїзвернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, в направленій до суду заяві просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що вимоги позову визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що вимоги позову підтримує.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що на первинному обліку з 14.06.2018 року в службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з позбавленням волі матері дитини - ОСОБА_5 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису по народження, реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.21-22).
Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 27.06.2018 року №423 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та встановлення над дитиною» ОСОБА_4 набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.23).
З акту обстеження умов проживання дитини за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що в квартирі проживає родина, яка складається з піклувальника ОСОБА_2 , 1957 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , 1979 р.н. - матері дитини, ОСОБА_6 , 1996 р.н. - рідного брата, ОСОБА_7 , 1985 р.н. - рідної тітки. Житло знаходиться на 15 поверсі 16-ти поверхового будинку, складається з 3-х кімнат. В квартирі наявні всі комунальні зручності, охайно, стан помешкання задовільний. Дитина має окреме місце для сну, шафу, стіл для навчання. В кімнаті разом з підопічною проживає бабуся (а.с.12).
ОСОБА_1 (мати дитини) була засуджена 26.04.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч.2ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ст.75, п.2 ст.76 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2018 року ОСОБА_1 скасовано звільнення від відбуття покарання з випробуванням на реальну міру покарання строком з 07.05.2018 року по 07.05.2020 року. Звільнена умовно-достроково 23.10.2019 року з встановленням адміністративного нагляду на 1 рік.
ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі до служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації заяви про повернення їй дитини на виховання не подавала. Крім того, відповідно до заяви від 22.01.2020 року, посвідченої державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Вірнік І.Є., ОСОБА_1 не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 не приймає участь в утриманні та вихованні дитини (а.с.9).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» служба у справах дітей має право представляти у разі необхідності інтереси дітей у судах, а також відповідно до частиш першої статті 45 ЦПК України органи державної влади можуть звернутися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.
За змістом ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Звертаючись до суду з даним позовом, служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації посилається на те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитині, не турбується про стан її здоров'я, а тому, з метою майбутнього та інтересів дівчинки, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дане твердження міститься також і у висновку Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №101-1140/03 від 13.02.2020 р. про доцільність позбавлення батьківських права ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
Відповідно до п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Підпункт 2 п. 16 цієї ж постанови наголошує, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.8, ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину на підставі описаних вище норм права, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів - офіційно не працює, суд приходить до висновку, що аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню в розмірі 1/4 частини з усіх доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1536,80грн. судового збору пропорційно задоволеним двом позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 19, 150-155, 164, 165, 166, 182, 184 Сімейного кодексу України, Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, Пленумом Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76- 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Києва, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити до Дарницького районного у м. Києві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №1095, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 14.05.2004 року, щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 на користь піклувальника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.03.2020 року і до досягнення нею повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 1536,80грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК