02.04.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/287/21
Провадження № 1-кп/533/35/21
02 квітня 2021 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021170520000113 від 02.03.2021 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Середівка, Згурівського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, освіта повна середня, офіційно непрацюючого, судимого:
-вироком Згурівського районного суду Київської області від 19.12.2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком 1 рік 6 місяців;
-вироком Згурівського районного суду Київської області від 16.11.2007 року за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Звільнений з виправної колонії 12.01.2010 року на підставі постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.12.2009 року умовно достроково на не відбутий строк 1 рік 2 місяці 11 днів, із застосуванням ст. 81 КК України;
-вироком Згурівського районного суду Київської області від 01.10.2010 року за ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України приєднано частково не відбуте покарання по вироку Згурівського районного суду Київської області від 16.12.2007 року та остаточно засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 16.07.2014 року з ДУ «Білоцерківська виправна колонія № 35» на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;
-вироком Згурівського районного суду Київської області від 03.04.2015 року за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки;
-вироком Дарницького районного суду м. Київ від 04.06.2015 року, за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. Звільнений 12.04.2019 року з ДУ «Бучанська» виправна колонія № 85» по відбуттю строку покарання;
-вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.12.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
Згідно обвинувального акта вбачається, що в середині листопада 2020 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, близько 17 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , помітив мотоцикл марки «КМЗ Днепр», моделі МТ 1036, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_3 .
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони власника та інших осіб, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав акумулятор марки «Ві Power» моделі 9 c MBP-6-9D, 9 Ah/12 V, вартістю, згідно висновку експерта № 870 від 09.03.2021 року становить 480,00 гривень.
В послідуючому викраденим обвинувачений ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілому ОСОБА_3 , матеріальну шкоду в розмірі 480,00 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність наприкінці листопада 2020 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, близько 18 години 40 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав акумулятор марки «FGET», 18 Ah/12 V, вартістю, згідно висновку експерта № 870 від 09.03.2021 року становить 566,00 гривень.
В послідуючому викраденим обвинувачений ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілому ОСОБА_3 , матеріальну шкоду в розмірі 566,00 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 02.12.2020 року близько 18 години 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, впевнившись у відсутності небезпеки викриття зі сторони власника та інших осіб, застосовуючи фізичну силу викотив з території подвір'я мотоцикл марки «КМЗ Днепр», моделі МТ 1036, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, вартістю згідно висновку експерта № 870 від 09.03.2021 року становить 5 820,00 гривень, таким чином незаконно заволодівши ним, в подальшому здавши його на пункт прийому металобрухту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений вчинив повторно таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки дії обвинуваченого виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненого повторно.
29.03.2021 року у вищезазначеному кримінальному провадженні за згодою потерпілого між обвинуваченим та прокурором укладена угода про визнання винуватості.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Крім цього, в порядку ст. 75 КК України узгоджено звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 29.03.2021 року відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушення визнає повністю, погоджується на призначення узгодженого покарання. Цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які були роз'ясненні судом. Усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вищезазначену угоду про визнання винуватості підтримав та прохав її затвердити.
Потерпілий в судовому засіданні проти затвердження угоди не заперечував.
Прокурор у судовому засіданні прохав затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки остання відповідає вимогам норм КПК України та КК України.
Далі, судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України вбачається, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та державним обвинувачем.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.
Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення в даному кримінальному провадженні до вироку Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.12.2020 року, а тому йому слід призначити покарання з урахуванням ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Долю речового доказу вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 29.03.2021 року між прокурором Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021170520000113 від 02.03.2021 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Згідно ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання, що призначено за даним вироком, менш суворим, що призначено за вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 29.12.2020 року та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
В порядку ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речовий доказ: металеву решітку з мотоциклу МТ 1036 повернути власнику - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_7 процесуальні витрати в розмірі 440,00 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя ОСОБА_1