Справа № 291/899/20
2/291/64/21
Ружинський районний суд Житомирської області
25 березня 2021 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Підгорної А.М.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області
про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
До Ружинського районного суду Житомирської області з позовом звернулася ОСОБА_1 до Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області в якому просить, згідно уточнених позовних вимог, визнати за нею як за спадкоємцем за законом право на ? частки на земельну частку(пай) земель колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області в розмірі 2,015 в умовних кадастрових гектарах на території Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, що залишилася після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову, зазначає , що згідно свідоцтва про смерть від 19.07.1998 року, актовий запис №1597 в книзі реєстрації актів про смерть, підтверджено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком спадкоємця за законом - ОСОБА_1 , що прийняла спадщину, відповідно до вимог п.1.ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, оскільки фактично вступила в управління та розпорядження його майном, доглядала його та проводила поховання.
Після смерті батька позивачки залишився спадок, до якого входить право на земельну частку(пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, оскільки її батько працював за життя в колгоспі «ім..Жданова», який потім був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство «Колос», але не був внесений до списків осіб на отримання земельного паю під час розпаювання земель цього господарства, та в подальшому з достовірно невідомих причин не отримав сертифікат про право на земельну частку(пай).
Вважає, що ОСОБА_2 мав право на отримання у власність земельної частки(паю) нарівні з іншими громадянами, які були членами КСП, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, а відтак до неї перейшло це право в порядку спадкування.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 на момент розпаювання земель КСП «Колос» являвся його членом, та за життя мав право на земельну частку (пай) відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно - земельну частку (пай), а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права щодо успадкування земельної частки (паю).
Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 31.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача, адвокат Біленький В.В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, та відсутність позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник Шпичинецької сільської рада та Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені. Відзив на позов не подавали.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом майна померлого батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Житомирі, що підтверджується матеріалами спадкової справи №10/2020 наданої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу (а.с.49-70).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.07.1998 виданого Богунським районним відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1597, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
16.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші Ольги Леонідівни з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші Ольги Леонідівни позивачці ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі в ? частки на спадкове майно свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) КСП «Колос» Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області після смерті батька ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.19).
Згідно довідки №33/31-187 від 14.11.2019 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» Відділу із соціально-гуманітарних питань, виданої ОСОБА_1 , в тому що її батько ОСОБА_2 , 1913 року народження перебував на пенсійному обліку в ГУ МВС України в м. Києві по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно архівної пенсійної справи №89/27301 йому встановлена 1(перша) група інвалідності пов'язана з пораненням на фронті Вітчизняної війни(а.с.13).
З копії Архівного витягу Протоколу №1 загальних зборів членів колгоспу ім.. Жданова, с.Шпичинці, Ружинського району від 09.02.1956 року, наданого Державним архівом Житомирської області за №С-1921/04-1 від 29.05.2019, ОСОБА_2 обраний в члени правління колгоспу(а.с.11).
Згідно відповіді Архівного сектору Ружинської районної державної адміністрації наданої ОСОБА_1 22.11.2019 року за №01-26/73, про те що протоколи правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Колос» с. Шпичинці за 1997рік, відповідно до актів прийому-передачі, на зберіганні до архівного сектору Ружинської райдержадміністрації не надходили(а.с.14).
На адвокатський запит, 10.02.2020 за №29-6-0.34-16/120-20 надано відповідь відділом Держгеокадастру у Ружинському районі, про те, що згідно документації по паюванню земель, переданих у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства «Колос», Ружинського району , Житомирської області громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в списках відсутні(а.с.16).
Видана Шпичинецьким старостинським округом Ружинського району Житомирської області довідка від 18.04.2019 №129, свідчить про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживав до 24.05.1988 року в АДРЕСА_1 (а.с.15).
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року встановлено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК. у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до п.1 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування": спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року № 3425-ХП "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року № 2709-ІУ "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Крім цього, Пленум Верховного суду України у п.11 постанови №7 від 30 травня 2008 року "ПРО судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
У відповідності до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, відповідно до статті 1270 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 РОКУ № 899-ІУ основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно із п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.
У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_2 дійсно був членом КСП «Колос» але не внесений до списків, який є додатком до державного акту на право колективної власності на землі членів КСП, та за життя не порушував це питання. Лише після його смерті, спадкоємцем ОСОБА_1 , яка є позивачем по справі, даний факт було встановлено. А в додатку до державного акта на право колективної власності на землю членів КСП «Колос» , тобто в списках ОСОБА_2 відсутній. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на його ім'я за життя не видавався та не реєструвався.
Матеріали справи не містять доказів того, що за життя ОСОБА_2 звертався до відповідного підприємства чи інших організацій щодо не включення його до списку розпаювання земель КСП чи оскаржував дії підприємства, в тому числі в судовому порядку, щодо не включення його до цих списків, чи іншим чином порушував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючого документу на нього.
З огляду на це, суд вважає, що спадкодавець за життя своє право на земельну частку (пай) не реалізував і, навіть, не намагався реалізувати.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2018 у справі № 392/1660/16-ц зазначає, що судами попередніх інстанцій, вирішуючи спір, встановлено, наявність передумов для набуття спадкодавцем права на земельну ділянку (пай), оскільки раніше вона працювала в КСП і залишилася членом зазначеного підприємства. Водночас, дії підприємства щодо не включення його до списку громадян-членів КСП, які мають право на земельний пай, сама особа за життя не оскаржувала та, відповідно, питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права власності на земельну частку (пай), за її життя не вирішувалося. За таких обставин, підстави для визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування відсутні, оскільки спадкодавець, такого права за життя не набула.
Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 17.03.2020 у справі № 396/1683/18-ц.
Також, у постанові ВС від 24.03.2020 у справі № 538/302/19-ц, яка розглядалась з подібних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавець був членом КСП, яке отримало Державний акт на право колективної власності на землю, також не надано доказів того, що спадкодавець звертався до зборів співвласників, до сільської ради або райдержадміністрацїї з питанням про включення його до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), чи з позовом до суду, висновки судів про відмову у задоволенні позову є правильними, оскільки особа у період з 1997 року по 1998 рік не виявила бажання отримати земельну частку (пай) і використати своє право на включення його до списку членів. Разом з тим, у зв'язку зі смертю спадкодавця спадщина відкривається на те майно, яке належало покійному на день його смерті на праві приватної власності, або на його частку в спільному майні. Отже, на момент смерті ОСОБА_2 не став власником права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності, тому спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю.
Отже оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув права на земельну частку (пай), тому і його спадкоємець ОСОБА_1 - позивач по справі не може набути право на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладено та керуючись ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст.1216-1218 ЦК України, ст.ст. 258-268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, Вчорайшенської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.
Повний текст рішення складено 02 квітня 2021 року.
Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Хмельницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_2 ;
відповідач - Шпичинецька сільська рада Ружинського району Житомирської області,, місцезнаходження:13611, вул.Центральна, буд.59 с.Шпичинці, Ружинського району, Житомирської область, код ЄДРПОУ 04344914;
відповідач: Вчорайшенська сільська рада Ружинського району Житомирської області,, місцезнаходження:13610, вул.Бердичівська, буд.1 с.Вчорайше, Ружинського району, Житомирської область, код ЄДРПОУ 04344788;
Суддя О. В. Митюк.