Романівський районний суд Житомирської області
290/51/21
Іменем України
2 квітня 2021 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначила, що вони з відповідачем мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дитини, позивач просить ухвалити рішення про стягнення з нього щомісячно аліментів на її користь на неповнолітню дитину в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Згідно довідки Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, спільна дитина відповідача та позивача проживає разом з останніми.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) на відповідача покладається обов'язок утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частин 1-3 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Загальними положеннями ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що він виконує свої обов'язки щодо утримання неповнолітньої дитини не надав.
З огляду на викладене, суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 .
За змістом статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.В. Ковальчук