Справа № 161/3232/21
Провадження № 3/161/1689/21
м.Луцьк 25 березня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку справу № 161/3232/21 за адміністративними матеріалами, які надійшли від ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
19.02.2021 року на адресу суду з ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП категорично заперечив. Суду пояснив, що відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння йому дав вказівку поліцейський ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відеозаписи невідомого походження, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 16.02.2021 року, о 11.15 годин поліцейським СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області Близнюком П.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 385992, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 385992, що 16 лютого 2021 року, о 11.15 годин водій ОСОБА_1 , в селі Борохів, по вулиці Луцькій, Ківерцівського району, Волинської області, керував транспортним засобом - автомобілем «Пежо 205», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1).
Суд звертає особливу увагу на наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи по суті.
З відеозаписів невідомого походження, доданих працівниками СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 385992, достовірно вбачається, що на ньому взагалі не зафіксований процес складання протоколу про адміністративне правопорушення за наслідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, роз'яснення останньому прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП.
Також суд звертає особливу увагу, і це достовірно вбачається із змісту адміністративних матеріалів, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 385992 додано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак, із змісту письмових пояснень свідка ОСОБА_2 взагалі не вбачається, кому саме працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, та хто саме відмовився від такого проходження. Особа водія та транспортний засіб, яким така особа керувала в поясненнях не зазначені взагалі.
Крім того, в поясненнях ОСОБА_3 особа водія зазначена як « ОСОБА_4 ».
При цьому, суд звертає особливу увагу, що і письмові пояснення ОСОБА_2 , і письмові пояснення ОСОБА_3 були власноруч написані інспектором СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області Самчуком Б.Б. А тому саме останній є особою, відповідальною за неналежний зміст вищевказаних письмових пояснень.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Внаслідок чого, в діях ОСОБА_1 взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , непрацюючим, громадянином України, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду.
Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Ковтуненко