Справа № 161/2609/21
Провадження № 3/161/1510/21
м.Луцьк 25 березня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку справу № 161/2609/21 за адміністративними матеріалами, які надійшли від УПП у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ФОП, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
11.02.2021 року на адресу суду з УПП у Волинській області ДПП надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП категорично заперечив. Суду пояснив, що 07 лютого 2021 року він повідомив про своє небажання проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер», після чого працівники УПП у Волинській області ДПП одразу склали протокол.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників УПП у Волинській області ДПП, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 07.02.2021 року, о 20.47 годин інспектором взводу № 2 роти № 3 БУПП у Волинській області ДПП Лялюком С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 204289, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 204289, що 07 лютого 2021 року, о 20.30 годин водій ОСОБА_1 , в місті Луцьк, по вулиці Карпенка-Карого, Волинської області, керував транспортним засобом - автомобілем «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, почервоніння обличчя, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с. 1).
Суд звертає особливу увагу на наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи по суті.
З відеозапису з нагрудних боді-камер, доданих працівниками УПП у Волинській області ДПП до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 204289, взагалі не вбачається, чи роз'яснювались ОСОБА_1 його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Також суд звертає особливу увагу, і це достовірно вбачається із змісту відеозапису з нагрудних боді-камер, доданих працівниками УПП у Волинській області ДПП до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 204289, що після відмови ОСОБА_1 від проходження стану на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер», останньому, в порушення вимог п. 7 розділу 1 Інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 204289, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Внаслідок чого, в діях ОСОБА_1 взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , ФОП, громадянином України, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду.
Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Ковтуненко