нп 2/490/964/2021 Справа № 490/5565/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
30 березня 2020 року Центральний районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк), звернулося до суду з позовом, у якому зазначив, що відповідач ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) з метою отримання банківських послуг звернувся до Банку, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 26.09.2012 р. Також було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1100,00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Правилами користування платіжною карткою» та "Тарифами Банку", складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/, складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором позичальник зобов'язався на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою» Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, станом на 30.06.2020 року у нього виникла заборгованість в сумі 104403,77 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 592,08 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 99002,74 грн., нарахована пеня - 4808,95 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Представник позивача просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом повторно через оголошення на офіційному сайті суду
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до Банку, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 26.09.2012 р., та було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
У позові зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
За користування кредитом та Овердрафтом банк нараховує відсотки в розміру, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік ( п.2.1.1.12.6 Умов та Правил).
Відповідно до п.2.1.1.12.11 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 30.06.2020 року становить 104403,77 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 592,08 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 99002,74 грн., нарахована пеня - 4808,95 грн.
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору № б/н від 26.09.2012 року, укладеного між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк», розмір заборгованості до теперішнього часу позичальником не погашений, у зв'язку з чим зобов'язання за договором не виконані в повному обсязі.
Так, матеріалами справи встановлено, що договірні відносини сторін виникли 26.09.2012 року. З розрахунку заборгованості за вказаним договором вбачається, що відповідач останній раз здійснив погашення заборгованості за наданим кредитом 26.12.2019 року , при цьому Банком було збільшено кредитний ліміт до 1100,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
При цьому, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору від 26.09.2012 року, умови якого зафіксовані лише у анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, не містять ні строку повернення кредиту (користування ним), ні відсоткової ставки за користування кредитним коштами, ні підстав та розміру нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконанян умов кредитного договору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цим позовом банк подав до суду анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», витяг з тарифів банку, витяг з умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості тощо.
Крім того, звертаючись до суду банк подав до суду довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видачу відповідачу кредитних карток із зазначенням номера та строку дії, виписку по картковому рахунку за період з 23.05.2013 р. по 30.06.2020 р. тощо.
З вищевказаної виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, отже, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 592,08 грн, оскільки відповідачем не заперечувалось отримання кредиту та не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у вказаній сумі.
Разом з тим вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів містять підпису ОСОБА_2 , а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
У анкеті-заяві зазначено, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомився і погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин, а саме, що належними доказами підтверджено лише погодження сторонами умов, зазначених у анкеті-заяві, тому у суду відсутні підстави для застосовування висновків Верховного Суду України про те, що правила користування платіжною карткою також є складовою кредитного договору, оскільки у справі відсутні будь-які докази на підтвердження погодження сторонами такої умови.
Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
При вирішенні справи судом застосовано правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№ 14-131цс19), суть яких зводиться, до того, у яких випадках Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку можна вважати складовою укладеного між сторонами кредитного договору.
Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача пені суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В обґрунтування підстав стягнення пені та штрафів позивач посилався на відповідні пункти Умов та правил надання банківських послуг. Зокрема, до позовної заяви позивач додав редакцію цих Умов, відповідно до пункту 2.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору.
Проте, як вже зазначено судом, анкета-заява про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 26.09.2012 р. не містить умов щодо відповідальності позичальника за порушення зобов'язань у вигляді неустойки (пені). Відповідний підпис відповідача про ознайомлення із вказаними умовами у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт та Умовах та правилах надання банківських послуг, що долучені до позовної заяви, відсутній.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Відтак, позивач не вправі застосовувати до відповідача відповідальність, визначену Умовами та Правилами надання банківських послуг, за відсутності підтверджень того, що ОСОБА_1 підписував їх та був із ними ознайомлений під час підписання анкети-заяви 26.09.2012 р.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4808,95 грн. також є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі, що розглядається, позов задоволено частково, тому в порядку частини першої статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 12 грн. 61 коп.- пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12,13, 79081, 141, 259-265,273, 280 ЦПК України, суд-
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 08 коп.
В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 12,61 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14630570, рах. № НОМЕР_1 ( для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО