25.03.2021 Справа № 490/2157/21
нп 1-кс/490/1466/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 березня 2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши подане під час досудового розслідування кримінальному провадженні №12021153020000003 клопотання дізнавача СД відділення поліції №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про допит слідчим суддею у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Дізнавачем СД відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021153020000003, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2021, за фактом таємного викрадення майна, що належить потерпілому ОСОБА_4 , за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
24 березня 2021 року дізнавач ОСОБА_3 звернувся із зазначеним вище клопотанням до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва.
Своє клопотання дізнавач обґрунтовував тим, що, на його думку, під час досудового розслідування обставин, які є предметом кримінального провадження №12021153020000003 було допитано потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив про те, що він має намір покинути країну та повернутись до Германії, коли саме у нього буде можливість повернутись на територію України не знає, так як діють карантинні обмеження. Для підтвердження вказаного факту ОСОБА_4 долучив до матеріалів кримінального провадження копії авіаквитків.
Посилаючись на вказане обґрунтування дізнавач просив слідчого суддю провести допит потерпілого ОСОБА_4 у порядку, визначеному ст. 225 КПК України.
Вивчивши клопотання дізнавача та додані до нього документи, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 225 КПК України передбачено, що у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.
Таким чином, з наведених вище норм КПК України слідує, що, як правило, суд, який розглядає обставини кримінального провадження по суті, повинен у судовому засіданні безпосередньо допитати всіх свідків, заявлених для допиту на підтвердження або спростування цих обставин сторонами кримінального провадження та потерпілим.
Додержання принципу безпосередності дослідження доказів під час досудового розслідування і судового розгляду, у тому числі й показань свідків, особисте сприйняття цих показань судом, який розглядає справу по суті, є запорукою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставини кримінального провадження. Крім того, відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини, а також практики Європейського суду з прав людини (справи “Ван Мехелен та інші проти Нідерландів” від 23 квітня 1997 року; “Лука проти Італії” від 23 квітня 1997 року) сторона захисту повинна мати можливість у судовому засідання поставити питання свідкам на показах, яких ґрунтується відповідне обвинувачення.
Можливість отримання показань свідка або потерпілого у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, є винятком з зазначеного правила.
Такий виняток допускається лише у тому випадку, коли через певні обставини свідок або потерпілий, фізично не зможе бути присутнім чи давати показання під час розгляду обставин кримінального провадження судом по суті, або існують такі обставини, що можуть вплинути на повноту чи достовірність показань свідка, потерпілого, за умови, що такі обставини неможливо усунути передбаченими законом заходами.
З матеріалів клопотання вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 за місцем проведення досудового розслідування в м. Миколаєві має у приватній власності домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що дає надає можливість потерпілому повернутися до свого домоволодіння, та в подальшому примати участь під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того, допит потерпілого без участі сторони захисту в даному кримінальному провадженні є недоцільним.
У своєму клопотанні слідчий не надав відповідних документів, що підтверджують, те, що потерпілий фізично не зможе прибути у судове засідання для його безпосереднього допиту судом під час розгляду обставин кримінального провадження або, прибувши, фізично не зможе давати показання, а також таких обставин, що можуть вплинути на повноту чи достовірність показань цього свідка, які неможливо усунути передбаченими законом заходами.
Водночас перебування потерпілого ОСОБА_4 на території Федеративної Республіки Німеччина не позбавляє можливості повернутися до місця свого проживання в м. Миколаєві.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 225 КПК України, -
У задоволенні клопотання дізнавача СД відділення поліції №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_3 про допит слідчим суддею у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1