Провадження: 2/484/72/21
Справа: 484/1968/20
31 березня 2021 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Закревського В.І.,
при секретарі - Фартушняк Ю.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника позивача - адвоката Гирлі Т.Д.,
представника відповідача - адвоката Рідош-Шаповал В.І.,
за відсутності третьої особи - ОСОБА_3 (заява)
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про зміну черговості одержання права на спадкування,
22.06.2020р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , з яким вона проживала однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 , з 2003 року до дня його смерті. Після його смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки, що йому належали, площею 0,40 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №902867, площею 4,60 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №903156, площею 0,4050 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №600732, площею 4,3312 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №600731.
Згідно ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 право на спадкування першої черги за законом має його донька ОСОБА_2 , а позивачка може бути спдкоємицею четвертої черги на підставі ст. 1264 ЦК України. Однак з таким визначенням черговості не згодна з наступних підстав.
З 2003 року до дня смерті ОСОБА_4 позивачка проживала разом з ним в будинку по АДРЕСА_1 , який він продав в 2015 році. Після продажу вказаного будинку чоловіка вони стали проживати в будинку сина позивачки по АДРЕСА_1 .
В період сумісного проживання вони дбали один про одного, у них був спільний бюджет, вони вели спільне господарство, купували майно, підтримували один одного, піклувалися один про одного. Під час хвороб позивачка доглядала за своїм чоловіком, який часто хворів, оскільки в нього було хворе серце, нирки. Також він страждав на гіпертонічну хворобу та ожирінням. ОСОБА_4 перебував на обліку в лікаря. Останній час практично був лежачим, однак позивачка здійснювала догляд за ним, навіть попри його надмірну вагу у 180 кг. Багато коштів, які складалися із двох пенсій, коштів від передачі земельних ділянок в оренду, витрачалися на лікування чоловіка. Всі витрати на поховання, проведення обрядів понесла позивачка як дуржина померлого. Ці обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
21.01.2020 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області прийнято рішення, за яким встановлено факт проживання позивачки та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01.01.2003 року по 04.04.2019 року як чоловіка та дружини.
За весь період проживання його донька відповідачка по справі ОСОБА_2 не цікавилася життям батька, не бажала з ним спілкуватися, ні разу його не провідала, і навіть не явилася на його поховання.
Враховуючи зазначене та керуючись ч. 2 ст. 1259 ЦК України, позивачка просила визнати за нею як спадкоємицею четвертої черги за законом право на спадкування зазначеного майна спадкодавця ОСОБА_4 у першій черзі.
Ухвалою судді від 08.07.2020р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у загальному позовному провадженні, призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 28.07.2020р. за клопотанням представника відповідачки витребувано від Другої Первомайської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та підтвердження інформації про її відсутність.
Підготовче засідання по справі закрите 02.12.2020р. та справа призначена до судового розгляду, задоволені клопотання сторін про виклик і допит свідків.
Ухвалою суду від 02.02.2021р. до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_3 , як особу, що може скористатися правом на спадкування.
Позивачка і її представник - адвокат Гирля Т.Д. (діє на підставі ордеру від 24.07.2020р. - а.с. 29) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідачка і представник відповідача - адвокат Рідош-Шаповал В.І. (діє на підставі ордеру від 21.07.2021р. - а.с. 31) в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні.
Від третьої особи ОСОБА_3 24.03.2021р. надійшла заява про розгляд справи без її участі в зв'язку з неможливістю приймати участь у судовому засіданні через свою хворобу. По суті позовних вимог пояснила, що між нею та померлим братом була домовленість, що після смерті батьків вона відмовилася від спадкування земельного паю їх матері ОСОБА_7 на користь брата, який фактично успадкував всі земельні паї та отримав державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, в обмін на обіцянку скласти заповіт на ім'я її доньки ОСОБА_8 . Про таку домовленість знає позивачка, однак її так не було виконано померлим братом. Щодо іншого майна ОСОБА_4 третя особа ніякого відношення немає. Просить врахувати даний факт під час розгляду справи та винести рішення на розсуд суду.
За згодою учасників справи, подальший розгляд справи здійснювався у відсутність третьої особи, з метою ухвалення рішення у розумні строки.
Суд, вислухав сторони, їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, прийшов до таких висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
З матеріалів справи установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 61 років в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 09 квітня 2019 року виконавчим комітетом Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області складено відповідний актовий запис №18, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.04.2019 року (а.с. 7).
Після його смерті залишилася спадщина на належне йому майно, а саме земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області: площею 0,40 га, кадастровий номер: 482548600:02:000:1496, площею 4,60 га, кадастровий номер: 482548600:02:000:0757, площею 4,3312 га, кадастровий номер: 4825484600:02:000:0759, площею 0,4050 га, кадастровий номер: 4825484600:02:000:1495, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №902867 від 19.10.2007 року, серії ЯЕ №903156 від 19.10.2007 року, серії ЯЛ №600731 від 09.12.2010 року, серії ЯЛ №600732 від 09.12.2010 року (а.с. 8-11).
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.01.2020 року у справі №484/5121/19, яке набрало законної сили 25.02.2020 року, встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01.01.2003 року по 04.04.2019 року (а.с.3).
Звернувшись до Другої Первомайської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вона за рішенням суду від 21.10.2020 року є спадкоємцем четвертої черги за законом, однак окрім неї є спадкоємець першої черги за законом та нею не надано будь-яких рішень суду відповідно до ст. 1259 ЦК України щодо зміни черговості одержання права на спадкування, що підтверджується постановою від 10.06.2020 року №564/02-31 (а.с. 6).
Як вказувала позивачка у позові і під час розгляду справи, вони із померлим ОСОБА_4 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу як чоловік і жінка з 01.01.2003 року і до дня його смерті, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
З довідки виконавчого комітету Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №1124 від 15.06.2020 року (а.с. 12) вбачається, що за даними Лисогірської сільської ради ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім постійним місцем реєстрації померлого було АДРЕСА_1 . На день смерті покійний ОСОБА_4 один був зареєстрований у житловому будинку за вищевказаною адресою. На момент видачі вказаної довідки в житловому будинку за вказаною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає. Також повідомляють, що покійний ОСОБА_4 проживав без реєстрації з 2003 року до дня смерті разом зі співмешканкою ОСОБА_1 за адресою в АДРЕСА_1 .
Як видно із представлених позивачкою медичних документів, а саме з довідок наданих амбулаторією загальної практики сімейної медицини с. Лиса Гора КП "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Первомайської районної ради Миколаївської області без номеру від 12.06.2020 року та від 08.09.2020 року (а.с. 13, 79) вбачається, що ОСОБА_4 , 1958 р.н., знаходився на "Д" обліку і лікувався в Лисогірській АЗПСМ з діагнозом: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Длетаційна і гіпертрофічна кардіопатія. СН ІІ Б-ІІІ. Ожиріння ІІІ-ІV ст. змішаного генезу. Постійно приймав лікування. Потребував за станом здоров'я постійної сторонньої допомоги вказано лише у довідці від 08.09.2020 року.
До позову позивачка долучила довідку та накладну на ритуальні послуги, виписані на неї ФОП ОСОБА_9 від 01.04.2019р. та ФОП ОСОБА_10 від 04.04.2019 року (а.с. 14-16).
04.08.2020р. на виконання ухвали суду від 28.07.2020 року про витребування доказів Другою Первомайською державною нотаріальною конторою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу суду направлено копію спадкової справи №171/2019 після семрті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23 аркушах (а.с. 37-60).
З матеріалів спадкової справи №171/2019 вбачається, що 05.06.2019 року до вказаної вище нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яку зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №488, звернулася донька померлого ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.03.1981 року Первомайським міським ЗАГС Миколаївської області, де в графі батьки вказано батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_11 .
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала і пояснила, що з 2001 року батько пішов з дому і з ними більше не проживав, не цікавився їх з матір'ю життям та поїхав проживати до с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області. Щодо свого безпорадного стану він не сповіщав, про його смерть її ніхто не повідомив.
Представник відповідачки повідомила суд, що померлий ОСОБА_4 не був особою з обмеженими фізичними можливостями та не мав групи інвалідності, був пенсіонером за віком і до дня смерті працював заправщиком в місцевій агрофірмі, в безпорядному стані не перебував, отримував заробітну плату, пенсію та орендну плату. Доказів надання матеріальної підтримки позивачкою суду не надано, як і не надано доказів наявності висновку ВКК про необхідність постійного стороннього догляду.
В судовому засіданні були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_6 повідомив, що він з позивачкою проживає поруч по сусідству більше 7 років, знав її померлого чоловіка ОСОБА_4 , який страждав на ожиріння, працював до дня смерті заправщиком в місцевій агрофірмі, отримував заробітну плату, пенсію за віком, на роботу його забирали та привозили автомобілем, а позивачка здійснювала за ним догляд та поралася по домогосподарству і обробляла 32 сотки городу. Чи мав він захворювання, яке потребувало постійного стороннього догляду, та групу інвалідності свідок вказав, що не мав, однак позивачка постійно допомагала йому помитися, вдітися, встати чи сісти, померлий міг тільки принести від крану 6л відро води.
Свідок ОСОБА_12 повідомила, що померлий ОСОБА_4 спостерігався у неї як лікаря Лисогірського полікліничного відділення, важив більше 150 кг, точної ваги встановити не представлялося за можливе, оскільки ваги були розраховані лише на 150 кг. Приблизно важив від 150 до 180 кг, в силу чого потребував часткового стороннього догляду, однак жодного висновку ВКК у нього не було, групи інвалідності не встановлено. Підтвердити інформацію про його лежачий чи тяжкий стан в зв'язку з хворобою не змогла, оскільки останній до дня смерті працював і проходив переодичні медичні огляди. Рухався без сторонньої допомоги.
Свідок ОСОБА_5 повідомила, що знає померлого ОСОБА_4 змалку, а позивачку майже 16 років, оскільки вони проживали однією сім'єю як чоловік та дружина. Померлий після виходу на пенсію майже рік ще працював, однак вдома обходити себе не міг, мав велику грижу, страждав на серцеві хвороби, в лікарні не лежав, а лікувався амбулаторно. Групи інвалідності не мав і постійно за ним доглядала позивачка.
Свідок ОСОБА_13 повідомив, що знає доньку померлого ОСОБА_4 , з яким він був просто знайомим. Останній раз бачив померлого за півроку до дня смерті. Про його стан здоров'я розповів, що ОСОБА_4 мав лишню вагу тривалий час, однак про наявність групи інвалідності чи його тривале лікування в лікарні він не чув, померлий допомоги не просив.
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що позивачку не знає, а покійного ОСОБА_4 знає як земляка, з яким та його сім'єю товаришували за місцем проживання в місті Первомайську до 2001 року. Відповідачка є донькою померлого. Останній раз бачила покійного у 2018 році біля Лисогірської сімейної абмулаторії, під час її розмови з ним він розповів, що хворіє і йде до лікаря. З розмови вона також дізналася, що він працює на місцевого ФОП, не був лежачим, оскільки до лікаря приїхав на машині, з якої виходив сам. Щодо наявності у нього інвалідності не знає, а про його смерть дізналася від знайомих за останнім місцем проживання ОСОБА_4 в м. Первомайську.
Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.09.2018р. у справі № 743/126/17 (провадження № 61-14362цс18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1259 ЦК України і вказано, що "для набуття права на спадкування фізичною особою, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, необхідна наявність у сукупності таких умов: а) фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані". Для задоволення позову про зміну черговості права на спадкування за законом необхідна встановлена судом сукупність умов, визначених у ч. 2 ст. 1259 ЦК України, а недоведеність позивачем матеріального забезпечення спадкодавця впродовж тривалого часу виключає можливість задоволення такого позову.
Отже для правильного застосування частини другої статті 1259 ЦК України суду кожна із зазначених обставин має бути належним чином підтверджено доказами, які подаються сторонами згідно з вимогами ЦПК України.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша та друга ст. 89 ЦПК України).
Однак з позову, з пояснень сторін і показань свідків судом під час розгляду справи не установлено, що позивачка протягом тривалого часу матеріально забезпечувала спадкодавця ОСОБА_4 .. Навпаки, позивачка в судовому засіданні наполягала на тому, що вона з ОСОБА_4 мали спільний бюджет, вели спільне господарство, купували майно, підтримували один одного, піклувалися один про одного. У позові вказала, що багато коштів, які складалися із двох пенсій, коштів від передачі земельних ділянок в оренду, витрачалися на лікування чоловіка ОСОБА_4 , однак доказів закупівлі медичних препаратів (чеки, квитанції)та списків медикаментів позивачкою до позову додано не було.
Як вказували в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , померлий ОСОБА_4 отримував заробітну плату за місцем роботи, пенсію за віком, а представник відповідачки вказувала, що ОСОБА_4 мав ще й кошти від передачі в оренду своїх земельних ділянок, що позивачкою не спростовувалося. Отже, з наведеного слідує, що ОСОБА_4 не перебував на утриманні у позивачки. Окрім того, позивачка не вказувала про це у позові й доказів того, що саме вона здійснювала тривале й систематичне матеріальне забезпечення ОСОБА_4 не надала. Докази того, що позивачка витрачала особисті кошти на потреби спадкодавця і він потребував цього у справі відсутні.
Безумовно, в силу стану здоров'я, маючи ІХС, дифузний кардіосклероз, длетаційну і гіпертрофічну кардіопатіяю, СН ІІ Б-ІІІ, ожиріння ІІІ-ІV ст. змішаного генезу, ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги, що підтверджено медичними довідками і також показаннями свідка ОСОБА_12 .. Однак його стан не можна характеризувати як "безпорадний".
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.08.2008р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Крім того, тлумачення поняття "безпорадний стан" Верховний Суд України провів в справі №200/21452/15-ц від 17.10.2018р. Це поняття стосувалося саме ст. 1259 ЦК України (зміна черговості одержання права на спадщину).
Безпорадний стан - такий стан особи, у якому ця особа не може самостійно забезпечити свої життєві потреби, потребує стороннього догляду, допомоги, піклування. У випадку існування спору за спадок, безпорадний стан спадкодавця повинен довести позивач, заявляючи вимогу про усунення спадкоємця від права спадкування. При цьому лише одних пояснень позивача та показань свідків недостатньо для доведення безпорадного стану спадкодавця. Повинні бути певні медичні документи.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи медичні довідки, з яких судом установлено, що ОСОБА_4 , 1958 р.н., знаходився на "Д" обліку і лікувався в Лисогірській АЗПСМ з діагнозом: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Длетаційна і гіпертрофічна кардіопатія. СН ІІ Б-ІІІ. Ожиріння ІІІ-ІV ст. змішаного генезу. Постійно приймав лікування. Потребував за станом здоров'я постійної сторонньої допомоги вказано лише у довідці від 08.09.2020 року. Відвідував лікаря самостійно, лікування проходив амбулаторно. Відтак, довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Лиса Гора КП "Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Первомайської районної ради Миколаївської області без номеру від 12.06.2020 року та від 08.09.2020 року не підтверджують безпорадний стан ОСОБА_4 ..
Аналізуючи вказані медичні довідки у сукупності із показаннями свідків, суд доходить висновку, що стан ОСОБА_4 не можна вважати безпорадним.
Досліджені судом докази свідчать про недоведеність позивачкою заявлених позовних вимог, оскільки нею не надано суду доказів одночасного настання обставин, зазначених у ч. 2 ст. 1259 ЦК України, а саме: а) позивачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець ОСОБА_4 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
З огляду на викладене, вимоги позивачки про зміну черговості права на спадкування після померлого ОСОБА_4 , із наданням права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про зміну черговості одержання права на спадкування, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошено 31.03.2021 року.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів та направлено сторонам.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Суслени Оргіївського району, Молдова, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м.Первомайськ Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .