"01" квітня 2021 р.
Справа № 489/5951/18
Провадження № 2/489/51/21
01 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або Банк) про захист прав споживачів, оману, агресивність, визнання правочинів неукладеними та стягнення збитків в повному обсязі
22 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, визнання правочинів неукладеними та стягнення збитків, для спільного розгляду з первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості у цивільній справі № 489/4135/18, в якому просила: визнати неукладеним кредитний договір б/н від 16 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк»; визнати «Договір про надання банківських послуг» б/н від 16 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» неукладеним; визнати договір SAMDN50OTC002892349 ОСОБА_1 неукладеним; визнати порушеним права ОСОБА_1 як споживача споживчого кредиту на отримання повної інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та захисту права відповідачки, як споживача споживчого кредиту б/н від 16 березня 2010 року; визнати несправедливими деякі умови кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року, а саме: встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору, надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі, надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; встановлення вимоги щодо стати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором; визнати збільшення відсоткової ставки за кредитним договором б/н від 16 березня 2010 року з 30 % до 34,4 % та до 43,2 % незаконним та недійсним, стягнути з ПАТ «ПриватБанк» на користь відповідачки збитків у розмірі 23 163,68 грн. безпідставно сплачених згідно кредитного договору та встановити зобов'язання відповідачки перед ПАТ КБ «Приватбанк» по сплаті тіла кредиту за кредитним договором б/н від 16 березня 2010 року в сумі 7604,98 грн.; визнати агресивною та нечесною підприємницьку практику Банку щодо введення ОСОБА_1 в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення кредитного договору № б/н від 16 березня 2010 року та щодо відмови відповідачці у реструктуризації заборгованості за кредитним договором й стягнути з Банку збитки на користь відповідачки у подвійному розмірі у сумі 46 327,36 грн., та моральної шкоди на суму 20 000 грн. у зв'язку з вчиненням правочину під впливом омани з боку позивача; застосувати строк позовної давності; звільнити відповідача від сплати судового збору; поновити строк звернення до суду з зустрічним позовом по цивільній справі №489/4135/18 провадження №2/489/2056/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 (а.с.1-36).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2019 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, та призначено справу до слухання у підготовчому судовому засіданні на 26 лютого 2019 року о 15 год. 00 хв.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2020 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2020 року о 15 год. 00 хв.
Сторони в судове засідання не з'являються, слухання справи неодноразово відкладалося за їх клопотаннями, в останнє справу призначено до розгляду на 01 квітня 2021 року на 14 год. 00 хв.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
З матеріалів оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 489/5444/18 вбачається (провадження № 2/489/184/20), що у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про:
1) визнання договору про надання банківських послуг б/н від 16.03.2010, укладеного між сторонами, неукладеним та недійсним з моменту укладення;
2) визнання кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року неукладеним з моменту укладення та припинити правовідносин між сторонами;
3) визнання недійсним кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року з моменту його укладання та розірвання договору;
4) визнання несправедливими окремих умов кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року, а саме п.1.1.4, п.1.1.3.2.3, п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 та метод нарахування відсотків кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року, що обмежують права споживача;
5) визнання збільшення відсоткової ставки по кредитному договору б/н від 16 березня 2010 року з 30% до 34,4% та до 43,2% незаконним та недійсним; визнання договору SAMDN50OTC002892349, укладеного між сторонами недійсним з моменту його укладення;
6) застосування реституції та стягнення з Приватбанку збитків в розмірі 23163,68 грн. безпідставно сплачених нею згідно кредитного договору № б/н від 16 березня 2010 року та встановлення зобов'язання ОСОБА_1 перед Банком по сплаті тіла кредиту за кредитним договором б/н від 16 березня 2010 року в сумі 7604,98 грн.;
7) визнання неправомірними дій працівника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 при укладенні між сторонами кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року та стягнення з Приватбанку збитків на її користь у подвійному розмірі на суму 46327,36 грн. і моральної шкоди на суму 20000 грн. у зв'язку із вчиненням правочину під впливом омани з боку Банку;
8) розірвання кредитного договору б/н від 16 березня 2010 року, укладеного між сторонами;
9) визнання неправомірною бездіяльності працівника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Афанасьєва О.С. щодо відмови у реструктуризації заборгованості за кредитним договором б/н від 16 березня 2010 року;
10) розстрочення виконання рішення суду щодо сплати боргу по сплаті тіла кредиту за кредитним договором б/н від 16 березня 2010 року;
11) застосування строку позовної давності.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 жовтня 2020 року у цивільній справі № 489/5444/18 у задоволенні вищевказаних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили 20 листопада 2020 року.
Аналіз позовних вимог, підстав і обставин, зазначених у ньому у справі, що розглядається зі справою № 489/5444/18 дає підстави вважати, що вони є ідентичними, окрім того, що у справі № 489/5444/18 заявлені вимоги про визнання неправомірною бездіяльності працівників АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та про розстрочення виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати тіла кредиту, які не є предметом даного позову. Всім іншим позовним вимогам, підставам та обставинам, зазначеним ОСОБА_1 , що є предметом розгляду у справі № 489/5951/18вже надана оцінка у рішенні від 21 жовтня 2020 року, ухваленому у справі № 489/5444/18.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Враховуючи вищевикладене, той факт, що є рішення суду, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі.
Керуючись п. 3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»про захист прав споживачів, оману, агресивність, визнання правочинів неукладеними та стягнення збитків - закрити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «01» квітня 2021 року.