справа № 489/6175/20 провадження №2/489/807/21
Іменем України
01 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - ТОВ «ФК «Аланд»), треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08.09.2020 за №36455, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
Як на підставу заявлених вимог вказав, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, так як подані банком приватному нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості позивача. Він зазначає, що 04.02.2013 між ним та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») було укладено кредитний договір у вигляді кредитної лінії в сумі 39400,00 грн., строком на 364 дні, шляхом підписання заяви №005-14544-040213. В період з вересня 2014 року по вересень 2015 року позивач вносив періодичні платежі, проте 02.10.2015було прийнято рішення «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк». З метою недопущення утворення заборгованості по кредитному договору, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів з проханням надати розгорнутий розрахунок його заборгованості по договору, підтверджений виписками по особовому рахунку, а також надати актуальні платіжні реквізити для здійснення оплати по кредитним зобов'язанням. Відповіді на зазначений лист позивачем отримано не було. Крім того, з 29.09.2015 (дата останнього платежу) до серпня 2019 року позивачу не надходило жодного листа з вимогою про погашення кредитної заборгованості.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус здійснив стягнення через два роки після спливу строку позовної давності, що свідчить про наявність спору про право, в той час, як здійснення виконавчого напису передбачає безспірність боргових зобов'язань. Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 09.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.01.2021 розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з урахуванням строку, необхідного для надання відповідачем відзиву, та витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких вчинено спірний виконавчий напис.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2021 заяву позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач відзиву та треті особи пояснення на позовну заяву до суду не подали, про розгляд справи по суті повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що 04.02.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено кредитний договір, який складається з заяви №005-14544-040213, Умов надання кредитної картки та тарифів на обслуговування платіжних карток. За умовами пунктів 1.1-1.5 частини третьої кредитного договору позивачу було відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт Кредитної лінії у сумі 39400,00 грн. строком на 364 дні, з часткою щомісячного погашення - 2% від використаних кредитних коштів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,00%.
08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №36455, яким звернуто стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість за вищевказаним кредитним договором за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 у розмірі 50950,48 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 39989,95 грн.;
- заборгованість за комісією - 0,00 грн.;
- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 10960,53 грн.;
- строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн.;
- строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн.;
- строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00грн.;
- строкова заборгованість за штрафами та пенями - 0,00 грн.
У вищевказаному виконавчому написі зазначено, що правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Дельта банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 340/К від 23.03.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 є ТОВ «ФК «Аланд». Проте копію таких договорів ні приватним нотаріусом, ні ТОВ «ФК «Аланд» надано не було.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. від 26.10.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання спірного виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. від 06.11.2020 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні вимоги передбачено пунктом 3.1 глави 16 Порядку.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню правове значення має не лише перевірка додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, а й перевірка доводів боржника в повному обсязі та встановлення обставин, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 та Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), 12.12.2018 у справі № 205/6301/16-ц (провадження 61-30321св18).
Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача виписку з рахунка позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначені у написі є безспірними.
Крім того, позивачем на підтвердження часткового виконання ним умов кредитного договору було надано відповідні копії квитанцій, а саме: №39834028 від 23.09.2014 на суму 2000,00 грн.; №40475046 від 13.10.2014 на суму 2051,00 грн.; №42047515 від 24.11.2014 на суму 2200,00 грн.; №43558143 від 24.12.2014 на суму 2100,00 грн.; №45814659 від 12.02.2015 на суму 4500,00 грн.; №47137623 від 31.03.2015 на суму 500,00 грн.; №57217090 від 11.08.2015 на суму 1000,00 грн. та №60851616 від 29.09.2015 грн.
Також, позивач у позовній заяві зазначає, що жодних повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором він не отримував. В свою чергу, відповідачем не надано суду даних про те, що на адресу позивача було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов'язання та повідомлення ним було отримане.
Вказані обставини свідчать, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин та враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», так як вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 840,80 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №36455, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №005-14544-040213 від 04.02.2013 за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 в загальній сумі 50950,48 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 14, код ЄДРПОУ 42642578;
треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 31.
Повний текст судового рішення складено 01.04.2021.
Суддя І.В.Коваленко