01.04.2021 Провадження № 1-кп/331/213/2021
Єдиний унікальний номер 331/3969/20
01 квітня 2021 р. м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
законного представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця смт.Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, ук-
раїнця, громадянина України, освіта базова середня, не працюючого,
не одруженого, який зареєстрований і проживає в
АДРЕСА_1 , раніше судим,
- за ст.186 ч.2 КК України,
У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвину-
вальним актом відносно ОСОБА_9 за ст.186 ч.2 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_9 ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02.02.2021 р. продов-
жений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого встановлений до 02 квітня 2021 р.
У судовому засіданні прокурор вважає за доцільне продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК
України, які існували і під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник та обвинувачений щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечували.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розгля-
нути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня
надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох
місяців.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення вико-
нання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) пе-
реховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, ін-
шого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати криміналь-
ному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім
наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального про-
вадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що
загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчи-
ненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв'язків; 6) репутацію обвинуваченого.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Також, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною під-ставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо вівернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_9 , суд вихо-
дить із того, що він може переховуватись від суду, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попе-реднього ув'язнення, на теперішній час закінчити розгляд справи неможливо, відносно обвинуваченого в іншому суді розглядається кримінальне провадження за ст.187 ч.3 КК України, санкцією статті обвинувачення передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідає особі обвинува-ченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, він може продовжити вчиняти інші злочини, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому обраного запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК
України, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд прихо-
дить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на 2 місяці до 01 червня 2021 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 331 КПК України, суд
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці до 01 червня 2021 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_9 , надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізо-
лятору УДПС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду
протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_10