Справа № 316/617/21
Провадження № 2/316/723/21
"23" березня 2021 р. м. Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Куценко М.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сушко Вадим Сергійович до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зобов'язання зняття арешту з майна,-
ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Сушко В.С. звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка надійшла 22.03.2021 р. поштовою кореспонденцією, в якій просить: зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з усього майна громадянки України ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий РУ ПМУ УМВС України в Полтавській області 03.09.2003 р., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РПОНКПП: НОМЕР_2 ) за обтяженнями №11953921 та №2859184.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що на все майно позивача арешт накладено ухвалою від 06.02.2006 р. Гагарінського районного суду м.Севастополя по справі №2-2275/06, реєстраційний номер обтяження: 2859184 та постановою про арешт майна від 12.12.2011 р. старшого державного виконавця Гагарінського РУЮ м.Севастополя, реєстраційний номер обтяження: 11953921. У зв'язку з окупацією АР Крим, позивач 13.11.2020 р. звернулась з вимогою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з усього майна позивача та, у свою чергу, відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимоги листом від 10.12.2020 р. Вказуючи, що на обґрунтовану вимогу позивача, не знято арешт з майна позивача, такі дії вважає бездіяльністю з боку органу державної влади, у зв'язку з чим, звернулась до суду з даним позовом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу наступного висновку.
Відповідно до ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Подана до суду позовна заява повинна відповідати вимогам визначеним статтею 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч.3, ч.6 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до абзацу 7 пункту 4 розділу І «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерством юстиції України 02.04.2012 р. №512/5 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 02.04.2012 р. №489/20802, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Разом з тим, частинами 1 та 2 статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (ч.1). Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (ч.2).
Відповідно до п.6 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 р. (далі - Постанова №5 від 03.06.2016 р.), позови про зняття арешту з нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Крім того, положеннями абзацу 2 пункту 19 Постанови №5 від 03.06.2016 р. визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати, зокрема, конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт.
Разом з тим, зміст позовної заяви не містить даних, щодо конкретного нерухомого майна позивача та/або його основної частини, арешт з якого позивач просить суд зобов'язати зняти відповідача за виконавчими провадженнями №11953921 та №2859184, що таке майно знаходиться в місті Енергодарі Запорізької області, як і не зазначено на користь кого повинно бути знято арешт з майна та його вартість.
При цьому, в разі, якщо мано позивача складається з об'єктів розташованих у різних містах, необхідним є надання підтверджуючих даних щодо вартості основної частини майна, вартість якої перевищує вартість того майна, яке знаходиться в інших місцевостях.
Відсутність у змісті позовної заяви даних, про місцезнаходження конкретного майна, з якого позивач просить зняти арешт, позбавляє суд можливості вирішити питання про підсудність даної справи у відповідності до вимог частини 2 статті 30 ЦПК України.
При цьому, до матеріалів позовної заяви, позивачем додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, датою формування 23.09.2020 р. номер довідки: 225299778, зі змісту якого зазначено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/9 частка квартири АДРЕСА_2 , однак, зміст позовної заяви не містить будь-яких даних щодо цього майна, як і не зазначено того, що саме це майно є майном з якого позивач просить суд зняти арешт, який накладено у вказаних в позовній заяві обтяженнях №11953921 та №2859184.
Таким чином, позивачу необхідно усунути виявлені недоліки шляхом приведення позовної заяви у відповідність з зазначеними вимогами.
Крім того, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», у 2021 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. в розмірі 2270 гривень.
Таким чином, враховуючи положення п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», судовий збір який підлягає сплаті у даному позові, буде становити суму у 908 гривень.
Позивачем судовий збір сплачено не було та зазначено на положення п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про зняття арешту з майна, вимог позову, які охоплюються п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», позивачем не заявляється, а отже є безпідставними посилання позивача на зазначену норму Закону як на підставу звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
Обставин та/або доказів щодо наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору або звільнення від його сплати визначених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», позивачем не зазначено в позовній заяві, не надано до матеріалів позову.
Відповідно до ч.3 ст.177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Враховуючи зазначене, позивачу треба також сплатити судовий збір у зазначеному розмірі 908 гривень та надати до суду документ який підтверджує сплату вказаного розміру судового збору, або зазначити підстави та/або надати докази, в разі наявності, пільг щодо сплати судового збору або звільнення від його сплати визначених Закону України «Про судовий збір», і в разі необхідності, виконати положення ч.3 ст.177 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сушко Вадим Сергійович до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зобов'язання зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків визначених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі, якщо у визначений судом строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М. О. Куценко