Провадження № 2/760/9/21
Справа № 760/14578/19
26 січня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Козленко Г.О.,
за участю секретаря - Годуна М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача 34568,85 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 1921 грн судового збору.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначила, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Таким чином, товариство є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині прав і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) ел. мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Так, з ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1 , було укладено договір про користування електричною енергією № 07000817303.
18.02.2017 за адресою відповідача, представниками «КИЇВЕНЕРГО» було виявлено порушення: «Пошкоджена пломба держспоживстандарту. Дії споживача, які призвели до зниження обсягів споживання електричної енергії, шляхом проколювання ввідного живлячого дооблікового кабелю (сіп), пошкоджена ізоляція однієї фази та нульового дроту».
Представник позивача, зазначає, що станом на 01.05.2019 заборгованість не сплачено.
Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання відповідач не виконав, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду призначено справу до розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
30.06.2020 від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що на засіданні комісії був присутній колишній чоловік відповідача, останню на засідання комісії не запрошували. З протоколом та висновками комісії ОСОБА_2 не погодився, оскільки ніяких пошкоджень пломб та проколів кабелів не було. Також представник відповідача зазначив, що Акт про порушення від 18.02.2017 та протокол №572 від 29.03.2017 не є належними та допустимими документами, що визначають вину споживача у вчиненні будь-якого правопорушення передбаченого ПКЕЕН.
14.07.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого остання зазначила, що дії відповідача спрямовані на заниження обсягів споживання, приховування факту вчиненого діяння, доводи відповідача носять формальний характер та спрямовані на ухилення від відповідальності, оскільки не спростовують факт того, що на ізоляції проводу по одній із фаз наявні сліди встановлення проколюючих зажимів, пошкодження ізоляції проводу на нульовому до обліковому дроті та суперечать встановленим обставинам.
Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши сторін, вивчивши письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Товариство є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині прав і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.03.2019 скасовано судовий наказ від 27.12.2018 виданий Солом'янським районним судом м. Києва за заявою ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р.
Відповідно до п.1 Правил користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р дані правила регулюють відносини між громадянами (споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст.642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Наявність відносин між сторонами, отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: стягувач надає електричну енергію надсилає боржнику платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що підтверджується копією будинкової книги, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 54-56).
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.3 ст.13 Конституції України власність зобов'язує.
Частиною 4 ст.319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Зміст положення ч.4 ст.319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 53 ПКЕНН передбачено, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.
Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об'єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.
18.02.2017 року за адресою відповідача: АДРЕСА_1 , представниками енергопостачальника виявлено порушення, п.10, 14, 42 ПКЕЕН - пошкоджені пломби Держспоживстандарту. Дії споживача, які призвли до зниження обсягів споживання електричної енергії шляхом проколювання вводного пітьющего дооблікового живлячого кабеля (сіп), пошкоджена ізоляція однієї фази та нульового дроту.
На підставі виявленого було складено акт про порушення №47210 від 18.02.2017.
З вказаним актом порушення був ознайомлений ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем ПКЕЕН, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача.
Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Таким чином, сама по собі відсутність споживача електричної енергії під час складання акта про порушення та підписання його трьома або більше представниками енергопостачальника, не є безумовною підставою вважати, що акт є недійсним.
Акт підписали три представники енергопостачальника: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Як встановлено вище з актом про порушення був ознайомлений ОСОБА_2 , який засвідчив своїм підписом факт ознайомлення із актом про порушення, факт повідомлення про дату та час проведення засідання комісії по розгляду акту про порушення (зафіксовано в акті про порушення № 47210 від 18.02.2017) та повідомлено актом - повідомлення № 47210 про направлення на експертизу лічильника електроенергії.
Доводи відповідача про її непричетності до виявленого порушення носять формальний характер та спрямовані на ухилення від відповідальності, оскільки не спростовують сам факт виявленого порушення - недоврахування лічильником відсотку електроенергії, оскільки відповідачем не було подано до енергопостачальника будь-яких заяв стосовно виявленого порушення, а рішення комісії - не оскаржувалось.
Виявлене порушення ПКЕЕН у свою чергу представниками енергопостачальника було усунуто наступним шляхом: Електролічильник типу НІК 2301 АП3 заводський номер 0366075 з показами 022594 знятий та відправлений на експертизу. Встановлений лічильник типу НІК 2301 АП3 заводський номер 0941025 з показами 027585. Замінено живлячий кабелю сіп, що підтверджується Актом перевірки усунення порушень ПКЕЕН №47210 від 18.02.2017.
Відповідно до п. 15 ПКЕЕН, пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки із залученням представників Держспоживстандарту. За результатами перевірки складається акт.
Відповідно до акту № 247 проведення експертизи лічильників електроенергії від 02.03.2017, за участю Держповірника ОСОБА_6 , встановлено: за результатами експертизи лічильник №0366075 визнано придатним, візуальних ознак втручання не виявлено. Метрологічні параметри відповідають класу точності.
Згідно Додатку до акта про порушення №47210 від 18.02.2017 вбачається, що в ході рейдової перевірки по АДРЕСА_1 , вході огляду повітряної лінії та вводу до фасадного боксу було виявлено, що на ізоляції проводу на одній із фаз наявні сліди встановлення проколюючих зажимів, ізоляція проводу пошкоджена, також на нульовому дообліковому дроті пошкоджена ізоляція. Споживачу було продемонстровано наявність напруги на дооблікованому фазному проводі, також вході обстеження вузла обліку (технічної перевірки) було виявлено пошкодження корпуса лічильника наявні сліди клея на стінках лічильника і пломби Держспоживстандарту була фальсифікована. За результатами обстеження було складено відповідний акт про порушення, лічильник знятий та відправлений на експертизу. Споживачу також було продемонстровано, що внаслідок пошкодження ізоляції дооблікових проводів, він мав можливість занижувати обсяги споживання електроенергії, шляхом проколювання вводного пітающего дооблікового живлячого кабеля (сіп).
Відповідно до ПКЕЕН, 29.03.2017 року відбулось засідання комісії, оформлене протоколом № 572, по розгляду акта про порушення № 47210 від 18.02.2017.
На комісії був присутній ОСОБА_2 .
Відповідно прийнято рішення: нарахування провести згідно з пунктом 3.3, 3.5 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.
Період нарахування з 19.08.2016 по 18.02.2017.
Нараховано до сплати за недовраховану електроенергію 34568,85 грн.
Споживачу роз'яснено право оскаржити рішення комісії в судовому порядку.
Слід звернути увагу на той факт, що 06.04.2017 року споживачу ОСОБА_1 , адресовано лист-повідомлення № 030/34-842 про результати розгляду комісією акту про порушення № 47210 з додатками: копією протоколу, копією розрахунку та квитанцією.
Відповідно до п.99 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї який проживає разом з ним.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи), вищезгадане поштове відправлення було вручено 13.04.2017 за довіреністю.
Стосовно посилань представника відповідача щодо ОСОБА_2 , як колишнього чоловіка відповідача слід зазначити наступне, оскільки представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 на засідання комісії не запрошували.
Відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 року №3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання», в чинному законодавстві чітких критеріїв щодо особи, як «представника споживача», при застосуванні п. 41 Правил відсутні, а тому, в разі відмови споживача підписати акт (його відсутності) у ньому робиться підпис про відмову, у цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Враховуючи також той факт, що лист-повідомлення № 030/34-2982 від 25.10.2017 року, про результати розгляду комісією акту про порушення, який було адресовано споживачу було також вручено, (порядок вручення такого виду кореспонденції чітко регламентований законодавством), то посилання на не запрошення засідання комісії ОСОБА_1 , не може бути прийнята судом.
З огляду на вищевикладене посилання у відзиві представника відповідача стосовно ОСОБА_1 , як такої особи, що не був уповноваженим представником є недоцільними, оскільки визначення в якому статусі перебував ОСОБА_2 , на момент складання акту про порушення не має значення, адже це не спростовує виявлених обставин.
Таким чином, вказані посилання є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами оскільки відповідач, є споживачем електричної енергії, а чинне законодавство пов'язує настання відповідальності за споживання необлікованої електричної енергії саме у споживача.
Встановлено, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання, внаслідок чого суму заборгованості за необліковану електричну енергію яка складає 34568,85 грн не сплачено.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства і відповідно до п.1 ст.625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання відповідач не виконала, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за не обліковану електричну енергію в сумі 34568,85 грн.
Питання судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути на користь Приватного Акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 34568,85 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та зарахувати на рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.
Стягнути на користь Приватного Акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 1921 грн судового збору та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ №10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - Г.О. Козленко