621/1152/20
1-в/621/63/21
01 квітня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву першого заступника начальника ДУ "Диканівська виправна колонія (№ 12)" про роз'яснення вироку Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021 стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 186 КК України,
30.03.2021 до суду надійшла заява першого заступника начальника ДУ "Диканівська виправна колонія (№ 12)" ОСОБА_5 , в якій просить уточнити резолютивну частину вироку Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021, а саме, яким чином рахувати період відбутого покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2020, який зараховано у вирок Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021, з 29.04.2020 по 14.01.2021.
Прокурор при вирішення клопотання покладалася на розсуд суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 380 КПК України, неявка інших учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення.
Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Наведені положення закону є імперативними й підлягають обов'язковому врахуванню судом, сторонами та іншими учасниками провадження при його здійсненні.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто, коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення.
У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Отже, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття та порядок його виконання.
Так, вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021 ОСОБА_4 визнано винуватим у злочині, передбаченому частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2020, остаточно визначено покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць. Зараховано ОСОБА_4 покарання, відбуте за вироком Зміївського районного сууд Харківської області від 29.04.2020 за період з 29.04.2020 по 14.01.2021, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Оскільки за своєю юридичною природою процесуальні дії або утримання від них виступають засобом реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників правовідносин, то й процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов'язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки.
Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Саме строк реалізації права може бути поновлений у встановленому порядку з відновленням і втраченої у зв'язку із закінченням строку можливості реалізувати право.
Закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків коли виконання обов'язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Пропуск строку виконання обов'язку, на відміну від пропуску строку реалізації права, спричиняє застосування до осіб, що пропустили строк, дисциплінарних стягнень, якщо строк пропущений оперативним підрозділом, слідчим, прокурором, слідчим суддею або суддею, або заходів забезпечення кримінального провадження, якщо строк пропущений учасником кримінального провадження.
Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів - накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник «до»…»
В постанові ВС від 09.06.2020 р. № 419/1965/18. Верховний Суд зазначив, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже, зазначення терміну дії «по 14.01. 2021 року» свідчить, що саме ця дата - 14 січня 2021 року і є останнім днем.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Однак, в резолютивній частині вироку суду помилково зазначено про зарахування ОСОБА_4 покарання, відбутого за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2020 за період з 29.04.2020 по 14.01.2021, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Відповідно до ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
За наведеного, вказана помилка підлягає виправленню.
Керуючись ст. 379, 380 КПК України,
Заяву першого заступника начальника ДУ "Диканівська виправна колонія (№ 12)" ОСОБА_5 про роз'яснення вироку Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021 - задовольнити.
Роз'яснити, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15.01.2021 ОСОБА_4 зараховано покарання, відбуте за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2020 за період з 29.04.2020 по 14.01.2021, включно.
Вважати вірним, що ОСОБА_4 зараховано покарання, відбуте за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2020 за період з 29.04.2020 по 14.01.2021, включно, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: