Справа № 568/604/20
Провадження № 6/568/14/21
31 березня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
Суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія "Гефес" про заміну сторони у виконавчому провадженні,
стягувач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
боржник 1 ОСОБА_1
боржник 2 ОСОБА_2
заінтересована особа Радивилівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з відступленням права вимоги.
Ухвалою від 18.02.2021 р. заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 03.03.21 р.
Ухвалою від 03.03.21 р. розгляд заяви у даній справі відкладено на 18.03.21 р.
Ухвалою від 18.03.21 р. розгляд справи у справі відкладено на 31.03.21 р.
В судове засідання від 31.03.21 р. представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судова влада.
Від відділу ДВС надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши обставини справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 25.02.2010 року у справі № 2-34/10 стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/53-05/71344 в сумі 459660,72 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.
На виконання вказаного рішення Радивилівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист №2-34 від 15.03.2010 р. про солідарне стягнення з боржників 459660,72 грн. боргу.
Постановою від 01.02.2016 р. державним виконавцем ВДВС Радивилівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 49975095.
30 травня 2019 року між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК», укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-8, згідно якого відбулося переуступлення прав вимог, зокрема за кредитним договором № 014/53-05/71344.
Разом з тим, 30 травня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», укладено Договір про відступлення права вимоги №30052019.
Відповідно до п. 21 Договору, АТ "Оксі Банк" передав у власність ТОВ "Гефест" права вимоги, які виникли або можуть винукнути у майбутньому, зокрема, право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та інших підставах наведених у Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору, до заявника перейшло право вимоги по кредитному договору № 014/53-05/71344 від 13.05.2008 р. щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
А відтак, ТОВ «Фінансова компанія«Гефест», набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Райфайзен Банк Аваль», в тому числі і за кредитним договором № 014/53-05/71344 від 13.05.2008 р. щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене чинним законодавством України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Для цілей статті 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Оскільки, договори відступлення права вимоги є чинними, в судовому порядку недійсними не визнавались, тому суд дійшов висновку, що ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та може бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 436/7574/12 від 03 листопада 2020 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку з чим заява про заміну сторони стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Фінансова компанія "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити cтягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль"» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" (код 42350033, м. Київ, вул. Брановського Ігоря, б. 3) у виконавчому провадженні ВП № 49975031.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст виготовлений 01.04.2021 р.
Суддя АО. Сільман