30 березня 2021 року Справа 160/4542/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради. Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району про скасування рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у місті Дніпро ради від 13.02.2020 року, -
25 березня 2021 року позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- поновити строк на оскарження рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради №10/24-VII від 13.02.2020 р. та рішення комісії від 04.12.2019 року №8;
- рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у м.Дніпрі ради №10/24-VII від 13.02.2020 року та рішення комісії від 04.12.2019 року №8 - скасувати.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Перевіривши матеріали позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.160 КАС України, а саме: відсутній ідентифікаційний код позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та відповідача.
Крім того, за приписами частини першої, другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Однак, формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивачем не відповідає вимогам частини першої, другої статті 5 та пункту 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України.
Також позивачем зазначено невірного відповідача - Дніпровську міську раду. Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908 грн., за кожну позовну вимогу. Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік”, станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 270 гривні.
Як видно з матеріалів справи позивачем додано квитанцію від 10.03.2021 року у розмірі 908 грн.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (скасування рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у м.Дніпрі ради №10/24-VII від 13.02.2020 року та рішення комісії від 04.12.2019 року №8), проте сплачено судовий збір лише за одну вимогу у розмірі 908 грн., а отже їй слід доплатити судовий збір у розмірі 908 грн. за іншу вимогу.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, в позовній заяві позивач зазначає, що рішення вона отримала 21.12.2020 року від зам. голови комісії ОСОБА_2 , відповідні докази їй не доступні та знаходяться в матеріалах рішення комісії.
Щодо отримання іншого рішення позивач взагалі не зазначає.
Суд роз'яснює, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути визнана така причина, яка носить ознаки об'єктивності та непереборності, пов'язана з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасно звернутись до суду.
Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Фогарді проти Сполученого Королівства”, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України”, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016 р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Позивач також посилається на медичну довідку від 05.12.2019 року, як на причину пропуску строку. Проте вказана довідка підтверджує знаходження її на амбулаторному лікуванні з 26.11.2019 року по 05.12.2019 року.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позивач звернулася до суду з даним позовом лише 25 березня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради. Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району про скасування рішення сесії сьомого скликання Амур-Нижньодніпровського району у місті Дніпро ради від 13.02.2020 року - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- звернутися до суду із уточненою позовною заявою відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України, вказавши в ній свій ідентифікаційний код, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти свою та відповідача, та вказавши належного відповідача або відповідачів;
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду вказавши в ній інші причини пропуску такого строку;
- надати до суду оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 908 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632 ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма