01 квітня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/4679/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Ухвалою суду від 23.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду.
При цьому обгрунтовуючи позицію, суд зазначив, що позовній заяві позивач посилається на норму статті 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", яка вказує, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Разом з тим, слід зазначити, що даний Закон набрав чинності 31.10.2019 р. , в той час, як спірні правовідносини виникли в березні 2018 р.
Отже, застосуванню підлягає закон, який діяв на час вчинення певної дії, відповідно Закон України " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" не підлягає застосуванню до правовідносин у даній справі, адже не має зворотньої дії.
Станом на березень 2018 р. підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності на час прийняття та звільнення відповідача із військової служби, регламентувались Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі , затвердженим постановою ВРУ від 23.06.1995 р. (далі- Положення №243/95-ВР ).
Пунктом 5 даного Положення передбачено, що час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.
Пунктом 23 Положення №243/95-ВР визначено, що командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню.
У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.
При цьому, дане Положення не містить норми щодо притягнення до матеріальної відповідальності протягом трьох років. В свою чергу, стаття 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", як зазначалось вище не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відтак, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду визначенні процесуальним законодавством, тобто три місяці з моменту виникнення підстави для звернення до суду. Такі підстави виникли в березні 2018 р., в той час як із позовом позивач звернувся у вересні 2020 р., тобто із пропуском строку звернення.
В позовній заяві, військова частина НОМЕР_1 вказує на впровадження з 30.03.2020 р. карантину, однак це не є поважною причиною пропуску звернення до суду з березня 2018 р. по 30.03.2020 р. А отже, клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду з цих підстав не підлягає задоволенню.
У зв"язку з чим запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви , надавши заяву про поновлення строку звернення до суду.
30.03.2021 р. надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду мотивоване тим, що згідно бойового розпорядження ОК "Південь" №88 від 04.08.2020 р. співробітники військової частини залучені до Міжрайонного центру миротворчості та безпеки. Після закінчення підготовки у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки представників військової частини було залучено до зони проведення операції об"єднаних сил відповідно до бойового розпорядження ОК "Південь" №100 від 16.10.2020 р.
Оцінюючи вказані аргументи, суд акцентує увагу, що тримісячний строк звернення до суду збіг в червні 2018 р. В той час, як бойові розпорядження, на які посилається військова частина датовані 04.08.2020 р. та 16.10.2020 р.
Більш того, на підтвердження викладених в клопотанні підстав не надано жодних доказів, ані бойових розпоряджень, ані наказів , ані списку співробітників, які залучені до підготовки.
За наведених обставин, суд констатує, що позивачем у поданому клопотанні не наведено причин пропуску строку звернення до суду у період з березня 2018 р. по березень 2020 р., які б можна було вважати поважними.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В свою чергу, відповідно до положень частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом вимог статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду у період з березня 2018 року по березень 2020 рік, наявні правові підстави для залишення позову без розгляду, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 161, 171, 240, 256 КАС України суд, -
в задоволенні клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду - відмовити.
Позов залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна