м. Вінниця
31 березня 2021 р. Справа № 120/8211/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55 а, м. Київ; код ЄДРПОУ 38516849); Комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (вул. О. Гончара, 55 а, м. Київ; код ЄДРПОУ 38516849); Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 08571340) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС, відповідач 1); Комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Комісія ДСНС, відповідач 2).
За змістом позову позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, викладене у протоколі №7 ВПУ засідання Комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 24.06.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій призначити та виплатити ОСОБА_1 , як дружині та спадкоємцю першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника цивільного захисту ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 48-місячного грошового забезпечення у зв'язку з настанням інвалідності першої групи (за п. 2 ст. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивачки зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною нині покійного ОСОБА_2 , який з 14.06.1984 року зарахований до Збройних Сил на строкову службу, де перебував до 30.06.1986 року; в системі ДСНС працював з 01.10.1986 року по день звільнення - 15.07.2019 року. Згідно з свідоцтвом про хворобу №1083 від 08.07.2019 року мав захворювання, пов'язані з проходженням військової служби.
Як зазначає сторона позивачки, 17.07.2019 року ОСОБА_2 був оглянутий медико-соціальною експертною комісією та йому встановлено безтерміново першу групу інвалідності. Відтак, на переконання позивачки, ОСОБА_2 у зв'язку з настанням такого факту, як інвалідність першої групи, набув право на отримання одноразової грошової виплати в розмірі 48- місячного грошового забезпечення.
Однак, 17.07.2019 року, уже після проведення огляду, ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та не мав можливості, подати заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності. Оскільки для подання вищезазначеної заяви ОСОБА_2 необхідно було отримати довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, яка була видана уже позивачці 24.07.2019 року. Така довідка включена до переліку документів, які подаються для виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності особи, що зазначено у п.5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 (далі - Порядок № 908). При цьому, позивачка зазначає, що вступивши у спадщину вона набула всіх прав та обов'язків ОСОБА_2 , в тому числі право на отримання допомоги. Проте, за наслідком розгляду заяви від 12.02.2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом №7 від 24.06.2020 року, яким відмовлено в наданні спірної допомоги.
Позивачка вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Зокрема, встановлено сторонам строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
25.01.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позову у повному обсязі. Зазначає, що позивачка не є суб'єктом, на якого поширюється Порядок № 908, зокрема пункту 2, оскільки, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) виплачується, якщо особа рядового чи начальницького складу загинула (померла) під час виконання службових обов'язків. Виплату ж одноразової грошової допомоги у разі смерті особи рядового чи начальницького складу внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби Порядком № 908 її сім'ї не передбачено, а відтак позовні вимоги у цій справі є необґрунтованими.
Окрім того, відповідач вказує, що згідно із пунктом 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу. Як вбачається із матеріалів цієї справи, у позивачки відсутній висновок щодо можливості виплати грошової допомоги. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 помер не під час виконання службових обов'язків, а також не набув права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за життя, відтак одноразова грошова допомога по інвалідності ОСОБА_2 не може бути призначена членам його сім'ї, як спадщина.
Представник відповідача 1 серед іншого зазначає про те, що питання призначення, нарахування одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу цивільного захисту на умовах та в порядку визначеному Кодексом цивільного захисту України, Порядком № 908 віднесено до компетенції ДСНС в особі Комісії ДСНС, а відтак суд не повинен втручатись у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Стосовно витрат на послуги адвоката сторона відповідача зазначає, що дана справа є нескладною, слухається у спрощеному провадженні, відповідно обсяг виконаних адвокатом робіт є незначним, що не потребувало витрачання значного часу, відтак, розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим та підлягає зменшенню до 0 гривень.
З огляду на зазначене, відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Окрім того, 25.01.2021 року до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.
Ухвалою від 29.01.2021 року вирішено запропонувати ОСОБА_1 подати до суду письмові пояснення щодо наявності підстав для заміни відповідача Державної служби України з надзвичайних ситуацій - на Львівський державний університет безпеки життєдіяльності чи необхідності залучення Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в якості співвідповідача.
05.02.2021 року представницею позивачки подано клопотання, у якому остання просить залучити Львівський державний університет безпеки життєдіяльності в якості співвідповідача.
08.02.2021 року до суду подано відповідь на відзив, у якій сторона позивачки просить відхилити доводи відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Окрім того, у відповіді на відзив зазначається, що п. 7 Порядку № 908 визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; за наявності підстав для здійснення також інших передбачених законами виплат у зв'язку із загибеллю (смертю), травмою або пораненням, захворюванням чи інвалідністю осіб рядового або начальницького складу мають право лише на одну з таких виплат за їх вибором. Станом на час огляду ОСОБА_2 медико-соціальною експертною комісією та встановлення йому першої групи інвалідності (безстроково) зазначені норми закону були чинні. Відтак, ОСОБА_2 мав законне сподівання на отримання активу, а саме грошової допомоги, оскільки у нього було три роки, визначенні, Законом для подачі відповідної заяви.
При цьому у прохальній частині представниця позивачки просить поновити строк на подання відповіді на відзив, у зв'язку з перебуванням адвоката Чернілевської Р.В. на лікуванні, що підтверджується випискою від 15.01.2021 року. За таких обставин представник не міг надати відповідь на відзив в період по 02.02.2021 року.
Визначаючись з приводу клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Враховуючи аргументи, наведені представницею позивачки про поновлення строку подання відповіді на відзив, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін у процесі, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку подання відповіді на відзив та про його поновлення.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року вирішено у задоволенні клопотання представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій про заміну неналежного відповідача відмовити; клопотання представника позивача про залучення співвідповідача задовольнити. Даною ухвалою залучено до участі у справі як співвідповідача Львівський державний університет безпеки життєдіяльності та встановлено останньому 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
26.02.2021 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому представниця відповідача 1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення ДСНС є законним та обґрунтованим. Окрім того, просить визнати поважною причину пропуску строку на подання заперечення та поновити останній, з огляду на те, що представниця ДСНС перебувала з 05.02.2021 року по 19.02.2021 року у відпустці.
Визначаючись з приводу клопотання про поновлення строку на подання заперечення, суд враховує аргументи, наведені представницею відповідача 1 та задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін у процесі, доходить висновку про визнання поважними причин пропуску строку подання заперечення на відповідь на відзив та про його поновлення.
Відповідач 3 своїм правом на подання відзиву не скористався. Копію ухвали від 09.02.2021 року та копію позовної заяви з додатками отримав 01.03.2021 року, що підтверджується наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є дружиною нині покійного ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 19.09.1987 року серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 працював у системі ДСНС - з 01.10.1986 року по 15.07.2019 року.
Згідно з свідоцтвом про хворобу №1083 від 08.07.2019 року мав захворювання, пов'язані з проходженням військової служби. За висновками Центральної лікарського-експертної комісії ДСНС України “Непридатний до військової служби з виключенням з військової частини”.
Відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) від 15.07.2019 року “Про звільнення із служби цивільного захисту ОСОБА_2 (ВПУ ЛДУБЖД (м. Вінниця))” полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , заступника начальника училища з матеріально-технічного забезпечення Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), якого наказом від 15.07.2019 року № 311 “Про звільнення із служби цивільного захисту” звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) з правом носіння форменого одягу, вважати таким, який здав справи і припинив виконання обов'язків за посадою, зняти з усіх видів забезпечення та виключити з кадрів ДСНС з 16.07.2019 року.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 17.07.2019 року №030682 ОСОБА_2 встановлено 100% втрати працездатності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби.
Того ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.07.2019 року серії НОМЕР_3 .
24.07.2019 року позивачці (дружині померлого ОСОБА_2 ) видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №370113. Відповідно до якої при первинному огляді ОСОБА_2 встановлено Першу “А” групу інвалідності безтерміново.
12.02.2020 року позивачка, через свою представницю звернулась до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності із заявою, у якій просила прийняти та направити до належного органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій заяву ОСОБА_1 як спадкоємця померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника цивільного захисту ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги для прийняття рішення по суті такої заяви уповноваженим органом.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви представниці позивачки комісія з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту вирішила відмовити у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги, що підтверджується витягом з протоколу № 7 ВПУ. В обґрунтування прийнятого рішення, відповідач 2 зазначив, що оскільки, ОСОБА_2 помер не під час виконання службових обов'язків, як інвалід І групи, одноразова грошова допомога не може бути виплачена членам його сім'ї як спадщина.
Позивачка не погоджується з такою відмовою Комісії ДСНС, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом Х Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI визначений соціальний та правовий захист осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту.
Так, відповідно до ст. 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ст. 118 вищезазначеного нормативно-правового акту у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.
Якщо особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту або члени її сім'ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановленої іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
З аналізу зазначених норм вбачається, що особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівники органів управління та сил цивільного захисту у разі травми, поранення, інвалідності мають право на отримання одноразова грошова допомога. У свою чергу, члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівники органів управління та сил цивільного захисту мають право на отримання одноразова грошова допомога у разі смерті такої особи під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до п. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 грошова допомога виплачується:
1) особам рядового і начальницького складу у разі травми або поранення, захворювання без настання інвалідності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня втрати працездатності у відсотках трирічного грошового забезпечення;
2) особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі:
48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Відтак, Порядком № 908 передбачені підстави для виплати особам, у разі настання інвалідності одноразової грошової допомоги, при цьому інвалідність повинна бути встановлена в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.07.2019 року ОСОБА_2 звільнений зі служби. За результатами оглядку медико-соціальною комісією 17.07.2019 року йому встановлено І групу інвалідності. У свою чергу, довідка від 24.07.2019 року серії 12 ААБ №370113, що підтверджує встановлення ОСОБА_2 першої “А” групи інвалідності була видана позивачці, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності після звільнення зі служби та визначено, що інвалідність настала в наслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби. Відтак, ОСОБА_2 набув статусу особи з інвалідністю, однак не встиг скористатись своїм правом на одноразову грошову допомогу у разі отримання останньої.
У свою чергу, доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, оскільки відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини, суд вважає необґрунтованими.
Адже до моменту настання смерті ОСОБА_2 не скористався правом на звернення до органів ДСНС з метою отримання одноразової грошової допомоги. Тобто, ним не були виконані умови, визначенні п. 5 Порядку № 908, відповідно до якого для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання;
- постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
- довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Пунктом 6 Порядку № 908 передбачено, що підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Так, суд звертає увагу, що з пакетом документів, визначених п. 5 Порядку № 908 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності у даному випадку повинен був би звернутись саме ОСОБА_2 як особа, яка має інвалідність І групи внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби. І в подальшому відповідач 3 сформувавши висновок щодо можливості виплати грошової допомоги та додавши відповідні документи направив би їх ДСНС.
Однак, з матеріалів справи та наданих пояснень представниці відповідача 1 вбачається, що висновок щодо можливості виплати грошової допомоги відсутній.
Окрім того, суд зазначає, що члени сім'ї загиблих (померлих), а за відсутності сім'ї батьки та утриманці мають право на отримання одноразової допомоги лише в разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків. Водночас, право на отримання одноразової грошової допомоги особами, визначеними статтями 30, 31 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у разі настання інвалідності законодавством не передбачено.
Більш того, в розумінні ст. 1227 Цивільного кодексу України передавалася б позивачці, як дружині померлого ОСОБА_2 у разі отримання позитивного висновку Комісії ДСНС, у зв'язку з розглядом заяви ОСОБА_2 та в подальшому визначення Державною службою України з надзвичайних ситуацій конкретної суми, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 , проте не була виплачена останньому у зв'язку з настанням смерті. У такому випадку, ОСОБА_1 мала б право отримати допомогу , сума якої нарахована, проте не виплачена ОСОБА_2 .
Водночас, у даних спірних правовідносинах рішення про нарахування конкретної суми та виплати допомоги ОСОБА_2 не приймалось, відповідно одноразова грошова допомога не нараховувалась.
Отже, оскільки ОСОБА_2 не реалізував право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за життя, відповідно після його смерті припинились всі правовідносини щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, а відтак така допомога не може бути призначена та виплачена членам його сім'ї, зокрема дружині у зв'зку з прийняттям спадщини померлого.
З огляду на зазначене, рішення Державної служби України з надзвичайних ситуацій, викладене у протоколі №7 ВПУ засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 24.06.2020 року, є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо посилань представниці позивачки на те, що ОСОБА_2 мав законні сподівання на отримання активу, а саме грошової допомоги, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд звертає увагу, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX).
Перш за все слід відмітити, що у цій справі сама суть права ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності І групи не ставиться під сумнів, так останній міг мати "законне сподівання". Водночас у рамках даної справи є спірним саме питання на можливість отримання в спадщину допомоги, яка не була призначена ОСОБА_2 . Відтак, посилання сторони позивачки на "законне сподівання", суд вважає недоцільним, адже заявлені позовні вимоги не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві. Тобто, "законні сподівання" ОСОБА_1 , яка позивачки в рамках даної справи є безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Відповідач 1: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55 а, м. Київ; код ЄДРПОУ 38516849).
Відповідач 2: Комісія Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (вул. О. Гончара, 55 а, м. Київ; код ЄДРПОУ 38516849).
Відповідач 3: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 08571340).
Рішення в повному обсязі сформовано: 31.03.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна