Ухвала від 01.04.2021 по справі 910/4671/20

УХВАЛА

01 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4671/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. (доповідач), Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (головуючий - Козир Т. П., судді: Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 (суддя Ярмак О. М.)

у справі №910/4671/20

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Укрпангруп"

про стягнення 3758445,98 грн,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2021 Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/4671/20 і клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2021 підстави наведені у клопотанні КП "Кривбасводоканал" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/4671/20 - визнано неповажними; касаційну скаргу КП "Кривбасводоканал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/4671/20 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали шляхом подання Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку. Роз'яснено наслідки невиконання ухвали Верховного Суду, передбачені абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України.

Ухвалу Верховного Суду від 18.02.2021 КП "Кривбасводоканал" отримано 02.03.2021, останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги є 12.03.2021.

КП "Кривбасводоканал" 12.03.2021 у встановлений судом строк подало до Верховного Суду клопотання від 12.03.2021 №3873 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якому просить продовжити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі № 910/4671/20; визнати поважною причину пропуску позивачем строку, встановленого для подання касаційної скарги.

В якості інших, ніж у першій поданій скаржником заяві про поновлення строку на оскарження судових рішень у цій справі, поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги на касаційне оскарження, скаржником зазначено, що з метою убезпечення поширенню короновірусної хвороби на КП "Кривбасводоканал" запроваджено дистанційну роботу для всіх працівників, у тому числі і працівників юридичного управління, що значною мірою не дає можливості виконувати повноцінно свої функції, в тому числі належним чином опрацьовувати, перевіряти, готувати, підписувати та надсилати адресатам процесуальні документи.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Статтею 288 ГПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Наведена редакція пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, яка діє з моменту виникнення права скаржника на звернення з касаційною скаргою і дотепер, не передбачає автоматичного поновлення/продовження судом процесуальних строків на вчинення процесуальних дій на строк дії карантину, а унормовує обов'язок доведення скаржником об'єктивних причин, зумовлених обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, які спричинили пропуск строку, і які суд може визнати поважними. У зв'язку з наведеним суд не бере до уваги доводи клопотання з посиланням на дію карантину.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

За оцінкою Суду, доводи скаржника, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не підтверджують поважності причин та існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику вчасно звернутися з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, оскільки запровадження дистанційної роботи працівників юридичного управління КП "Кривбасводоканал" не звільняє цих працівників від зобов'язання належно виконувати покладені на них обов'язки, а сторону, відповідно, від обов'язку дотримуватися встановленого для всіх без виключення скаржників загального процесуального порядку подання касаційної скарги, встановленого ГПК України.

Тобто колегія суддів вважає, що посилання на неналежне виконання трудових обов'язків працівниками юридичного відділу, які не можуть не знати про обов'язок учасника справи виконувати процесуальні дії у встановлений законом строк (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України) та про наслідки порушення процесуальних строків на звернення з касаційною скаргою (абзац 2 частини третьої статті 292, пункт 4 частини першої статті 293 ГПК України), не може бути визнане в якості поважної причини пропуску строку звернення із касаційною скаргою.

Крім того, запровадження скаржником дистанційної роботи працівників юридичного управління є його власним рішенням, втім не є обмеженнями, впровадженими державою та органами місцевого самоврядування у зв'язку з карантином.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Алімента-ріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що КП "Кривбасводоканал" не надало належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень, а отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, яких особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні із касаційною скаргою.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою КП "Кривбасводоканал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/4671/20.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 292, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Кривбасводоканал" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/4671/20.

2. Відмовити Комунальному підприємству "Кривбасводоканал" у відкритті касаційного провадження у справі №910/4671/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

3. Копію цієї ухвали, касаційну скаргу від 21.01.2021 №1209 та додані до скарги матеріали на 38 аркушах (в тому числі копію платіжного доручення від 20.01.2021 №5821 про сплату судового збору в сумі 112753,38грн) надіслати скаржникові; копію цієї ухвали - іншим учасникам справи. Копію касаційної скарги залишити у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець

Попередній документ
95940108
Наступний документ
95940110
Інформація про рішення:
№ рішення: 95940109
№ справи: 910/4671/20
Дата рішення: 01.04.2021
Дата публікації: 02.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (01.04.2021)
Дата надходження: 29.01.2021
Предмет позову: про стягнення 3 758 445,98 грн
Розклад засідань:
12.05.2020 12:00 Господарський суд міста Києва
04.06.2020 09:45 Господарський суд міста Києва
05.11.2020 14:00 Північний апеляційний господарський суд