36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.03.2021 Справа № 917/220/21
м. Полтава
за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі відокремленого підрозділу Карлівської філії АТ "Полтаваобленерго", вул. Радевича, 16, м. Карлівка, Полтавська область, 39500,
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул.Пилипа Орлика, 40-А, м.Полтава, 36020
про стягнення 9360,10 грн. - пені за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з розподілу електричної енергії
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Рожко О.П.
Представники сторін:
від позивача: Шолудько Р.М.
від відповідача: Мирна Р.В.
Обставини справи: Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі відокремленого підрозділу Карлівської філії АТ "Полтаваобленерго" звернулося з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про стягнення 9360,10 грн. - пені за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з розподілу електричної енергії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.
Ухвалою суду від 23.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/220/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В межах встановленого судом строку від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №2766 від 15.03.2021 р). У відзиві відповідач проти позовних вимог не заперечує, але зазначає що, підприємство відповідача є збитковим та має невідшкодовану з боку держави різницю тарифів встановлених НКРЕКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які діяли під час періоду, в якому виникла заборгованість за спожиту електроенергію. Згідно балансу станом на 31.12.2020р. та звіту про фінансові результати за 2020р. КП ПОР "Полтававодоканал" - є збитковим. На даний час підприємство не має можливості вчасно розраховуватися із своїми кредиторами, вносити обов'язкові платежі до бюджету. Проте, КП ПОР "Полтававодоканал" виконує вимоги чинного законодавства в частині відсутності поточної заборгованості за спожиту електроенергію та заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії. Зважаючи на те, що дії КП ПОР "Потававодоканал" щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором о/р №20900167 від 27.12.2018р. не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відповідач просить зменшити розмір пені на 50% від заявленої суми до 4 680,05 грн.
До відзиву відповідач додав копію звіту про фінансові результати за 2020р., копію балансу станом на 31.12.2020р.
Від позивача 22.03.2021 року надійшла відповідь на відзив (вхід. №3049). У відповіді на відзив позивач заперечує щодо зменшення пені та вказує на те, що умови договору повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова, відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, від виконання зобов'язання не допускається. Відтак, пеня нарахована позивачем на підставі умов договору та вимог чинного законодавства.
Позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача пеню в повному розмірі .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (зі змінами) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.
Пунктом 4 зазначеної постанови вказано, що договір розробляється оператором системи розподілу (далі - ОСР) на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2019 р. № 310 та типової форми, становленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР та/або сплати за рахунком, який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднання якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднання терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Абзацом 1 пункту 2.1.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - Правила роздрібного рийку електричної енергії, Правила, ПРРЕЕ) вказано, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Абзацом 2 пункту 2.1.6. ПРРЕЕ визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Тобто, підписавши заяву-приєднання, споживши електроенергію та сплативши рахунки, споживач приєднався до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розмішений на сайті АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».
Так, 27 грудня 2018 року Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (надалі - КП «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ») було підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01 січня 2019 року.
При подачі заяви-приєднання будь-яких заперечень щодо умов договору в цілому чи частково оператору системи розподілу з боку споживача не надходило. Споживачем тим самим визнано умови Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Відповідно до заяви-приєднання Споживачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 . На паперових носіях договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії не надавався.
Рішенням Загальних Зборів акціонерів ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 17 квітня 2019 року було змінено найменування ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
За умовами глави 2 Договору, Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а Споживач оплачує за розподіл електричної енергії, згідно з умовами глави 5 Договору та інші послуги Оператора системи, згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Пунктами 5.2. та 5.3. Договору вказано, що оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в Додатку 4 «Порядок розрахунків».
Підпунктом 8 пункту 6.2. Договору, Споживач зобов'язується у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком 4 до цього Договору.
Так, відповідно до Додатку 4 Договору, обсяги розподіленої (спожитої) електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1(один) календарний місяць.
Покази розрахункових засобів обліку фіксуються на 00.00 год. першого числа кожного місяця (п.2 Додатку).
Пунктом 7 Додатку 4 цього Договору визначено, що розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи.
В пункті 8 вказаного Додатку зазначено, що Споживач, який згідно п.5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснює на поточний рахунок Оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.
Попередня оплата здійснюється Споживачем до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, на підставі отриманого у Оператора систем рахунку, в якому зазначена кінцева дата його оплати.
Очікувані обсяги споживання електричної енергії визначаються Оператором системи, згідно з «наданою відомістю про обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачем (п.18 цього додатку) або згідно п. 2.4.3 ПРРЕЕ. До 20 числа місяця, що передує розрахунковому, Споживач має право скоригувати обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період шляхом направлення Оператору системи письмового повідомлення про це, або на наступні розрахункові періоди до кінця поточного року шляхом направлення з супроводжувальним листом оновленої «Відомісті про обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачем», в якій зазначаються дані лише з наступного розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем на підставі виставленого Оператором системи рахунка відповідно до даних про покази засобів обліку, які фіксуються у терміни та способи, передбачені цим Договором.
Якщо сума передоплати перевищує вартість фактичних послуг з розподілу електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.
За підсумками розрахункового місяця Оператор системи оформляє та направляє (надає) Споживачу Акт про прийняття-передавання наданої послуги з розподілу електричної енергії.
Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії, оформлений рахунком Оператора системи здійснюється:
- протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка непобутовим та колективним побутовим споживачем;
- протягом 10-тиробочих днів з дня отримання рахунка індивідуальним побутовим споживачем,
у разі якщо інше не зазначено у рахунку (пункт 10 Додатку 4 Договору).
Пунктом 14 Додатку 4 цього Договору передбачено, що датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи.
За невчасне виконання грошових зобов'язань передбачених цим Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору систем пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми (п.15 Додатку 4).
За даними позивача, в порушення умов Договору в частині своєчасного здійснення платежу на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії, позивач нарахував пеню на передоплату за несвоєчасне проведення платежів за послугу з розподілу в розмірі 9360,10 грн. за зобов'язаннями березня 2020р.- грудня 2020р.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 9360,10 грн. пені
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору. Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання. Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором.
З метою уникнення розбіжностей між прогнозованими обсягами розподілу та постачання електричної енергії КП ПОР "Полтававодоканал" надало АТ Полтаваобленерго" скориговані об'єктивні обсяги розподілу електричної енергії у відповідності до запланованих обсягів її споживання протягом січня-листопада 2020р.
Відповідно до п.8 Порядку розрахунків (Додаток №4 до Договору), попередня оплата здійснюється Споживачем до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, на підставі отриманого у Оператора систем рахунку, в якому зазначена кінцева дата його оплати.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором в частині своєчасного здійснення платежу на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії не здійснив попередню оплату послуг.
Відповідно до ст.610, ст.611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно пункту 8.5 Договору, за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, Споживач сплачує безпосередньо Оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремими рядками.
Пунктом 15 Додатку № 4 Порядок розрахунків до Договору встановлено, що за невчасне виконання грошових зобов'язань передбачених цим Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору систем пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст.546, ст.549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
За даними позивача заборгованість відповідача по пені, яка нарахована на передплату за послуги з розподілу електричної енергії по Договору за березень 2020 р. ( за період з 26.02.2020 р. по 27.02.2020р., з 28.02.2020р. по 29.02.2020р., з 01.03.2020р. по 12.03.2020р., з 13.03.2020р. по 16.03.2020р. в розмірі 785,05 грн.) , за квітень 2020 р. ( за період з 26.03.2020р. по 31.03.2020р., з 01.04.2020р. по 22.04.2020р. в розмірі 836,01 грн.), за травень 2020 р. ( за період з 28.04.2020р. по 30.04.2020р., з 01.05.2020р. по 31.05.2020р. в розмірі 803,86 грн.), та червень 2020р. ( за період з 26.05.2021р. по 31.05.2020р., з 01.06.2020р. по 08.06.2020р., з 09.06.2020р. по 09.06.2020р., з 10.06.2020р. по 11.06.2020р., з 12.06.2020р. по 30.06.2020р. в розмірі 964,98 грн.), за липень 2020р. (за період з 26.06.2020р. по 30.06.2020р., з 01.07.2020р. по 12.07.2020р., з 13.07.2020р. по 31.07.2020р. в розмірі 881,18 грн.), за серпень 2020р. (за період з 28.07.2020р. по 31.07.2020рп., з 01.08.2020р. по 24.08.2020р. з 25.08.2020р. по 31.08.2020р. в розмірі 1016,93 грн.), за вересень 2020р. (за період з 26.08.2020р. по 31.08.2020р., з 01.09.2020р. по 27.09.2020р., з 28.09.2020р. по 30.09.2020р. в розмірі 1 098,17 грн.), за жовтень 2020 р. (за період з 26.09.2020р. по 27.09.2020р., з 28.09.2020р. по 30.09.2020р., з 01.10.2020р. по 18.10.2020р., з 19.10.2020р. по 31.10.2020р. в розмірі 972,57 грн.), за листопад 2020р. (за період з 27.10.2020р. по 31.10.2020р., з 01.11.2020р. по 16.11.2020р., з 17.11.2020р. по 30.11.2020р. в розмірі 978,37 грн.), за грудень 2020 р. ( за період з 26.11.2020р. по 30.11.2020р., з 01.12.2020р. по 22.12.2020р., з 23.12.2020р. по 31.12.2020р. в розмірі 1 022,98 грн.) становить 9360,10 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені на суму 9360,10 грн., судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору та чинного законодавства України (перевірка правильності розрахунків здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт").
Відповідачем у відзиві на позов заявлено до суду клопотання (вхід. №2766 від 15.03.2021р.) про зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %. Зазначене клопотання вмотивовано, зокрема, тим що відповідач перебуває у досить скрутному фінансовому становищі, адже має невідшкодовану з боку держави різницю тарифів встановлених НКРЕКП на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які діяли під час періоду, в якому виникла заборгованість. Згідно балансу станом на 31.12.2020р. та звіту про фінансові результати за 2020р. КП ПОР "Полтававодоканал" - є збитковим. На даний час підприємство не має можливості вчасно розраховуватися із своїми кредиторами, вносити обов'язкові платежі до бюджету. Проте, КП ПОР "Полтававодоканал" виконує вимоги чинного законодавства в частині відсутності поточної заборгованості за спожиту електроенергію та заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії.
Стаття 233 ГК України встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 18.03.2020р. у справі № 902/417/18, господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи вищенаведене, а також майновий (фінансовий) стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, баланс їх інтересів, беручи до уваги те, що відповідачем вживались заходи щодо виконання зобов'язання за Договором та погашення суми основного боргу і на момент пред'явлення позову сума основного боргу у відповідача відсутня, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем умов Договору, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1ст. 233 ГК України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 25%, тобто до 7020,08 грн., відповідно, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.
При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 7020,08 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, 40-А, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) 7020,08 грн. - пені, 2270 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити в задоволенні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2021р.
Суддя В.В. Паламарчук