65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/17/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
розглянувши справу № 916/17/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Клокворк” (49000, м.Дніпро, вул. Жуковського, буд.№1, код ЄДРПОУ 38114713)
до відповідача державного підприємства “Одеський авіаційний завод” (65121, м.Одеса, проспект Небесної сотні, буд.32-А, код ЄДРПОУ 07756801)
про стягнення 60 909,34 грн.
04.01.2021р. товариство з обмеженою відповідальністю “Клокворк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства “Одеський авіаційний завод”, в якій просило суд стягнути з відповідача 56 640 грн. - суму основної заборгованості, 533,90 грн. - 3% річних (за період з 26.08.2020р. по 18.12.2020р.), 599,83 грн. - інфляційні збитки (за період з вересня 2020р. по листопад 2020р.) та 2 135,61 грн. - пені (за період з 26.08.2020р. по 18.12.2020р.), а також всі судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №167/МТЗ-20 від 09.06.2020р. в частині своєчасної оплати 80% за отриманий товар, згідно видаткової накладної № РН-0000076 від 16.06.2020р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2021р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Клокворк” залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
18.01.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків(вх.№1282/21) та уточнена позовна заява (вх.№1284/21), згідно яких позивач усунув недоліки позовної заяви та просив суд стягнути з відповідача 60 909,34 грн. заборгованості, у тому числі: 56 640 грн. - суму основної заборгованості, 533,90 грн. - 3% річних, 1 599,83 грн. - інфляційні збитки, 2 135,61 грн. - пеню, а також стягнути з відповідача всі судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/17/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
11.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх.№ 6726/21), відповідно до якої останній просить суд закрити провадження у справі №916/17/21, у зв'язку із сплатою заборгованості, на підтвердження чого останнім надано платіжне доручення №425 від 18.02.2021р.
12.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№6886/21), в якій останній просить суд стягнути з відповідача 5 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
17.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх.№ 7301/21), відповідно до якої останнім вказано, що відповідачем 18.02.2021р. повністю було сплачено суму заборгованості. При цьому, позивач просить суд стягнути з відповідача суму всіх понесених позивачем судових витрат.
24.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№ 8100/21), в яких останнім зазначено, що ДП “Одеський авіаційний завод” згідно платіжного доручення №425 від 18.02.2021р. було сплачено відповідачу 63 269,34 грн., з яких: 59 000 грн. - сума основного боргу, 2 135,61 грн. - пеня, 533,90 грн. - 3% річних та 1 599,83 інфляційні втрати.
Разом з тим, відповідач зазначив, що, у зв'язку із тим, що на бухгалтерському обліку ДП “Одеський авіаційний завод” наявна заборгованість перед позивачем за поставку товару згідно видаткової накладної №РН-0000076 від 16.06.2020р. у розмірі 59 000 грн. без ПДВ, відповідач сплатив саме цю суму, в якості основного боргу.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р. по 26.03.2021р., з метою повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №916/17/21 поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, у розумний строк, достатній, з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, розглянувши заяву ДП “Одеський авіаційний завод” (вх.№6726/21 від 11.03.2021р.), зазначає наступне.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 56 640 грн. - суми основної заборгованості, 533,90 грн. - 3% річних, 599,83 грн. - інфляційних збитків та 2 135,61 грн. - пені, згідно договору №167/МТЗ-20 від 09.06.2020р. за переданий ДП “Одеський авіаційний завод” товар на підставі видаткової накладної № РН-0000076 від 16.06.2020р.
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі №916/17/21 ДП “Одеський авіаційний завод” у добровільному порядку сплатило позивачу 63 269,34 грн., з яких: 59 000 грн. - основний борг, 533,90 грн. - 3% річних, 599,83 грн. - інфляційні збитки та 2 135,61 грн. - пеня, що підтверджується платіжним дорученням №425 від 18.02.2021р.
Також, зазначені суми сплати заборгованості ДП “Одеський авіаційний завод” зараховано позивачем, що підтверджується банківською випискою від 16.03.2021р., наданою ТОВ «Клокворк».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідачем у добровільному порядку було сплачено суму, що є предметом спору у даній справі, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому, суд зазначає, що, зокрема ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно ч.3 ст. 130 ГПК України, зокрема, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Приймаючи до уваги, що відповідачем заборгованість сплачено вже після відкриття провадження у даній справі, з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ДП “Одеський авіаційний завод” на користь позивача 2 102 грн. судового збору.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2020р. між Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери”, в особі керуючого партнера - адвоката Клименко Ігоря Івановича (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2132 від 15.03.2010р.) та товариством з обмеженою відповідальністю “Клокворк” (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 якого, адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги обумовленого ним виду в інтересах останнього, в тому обсязі та на умовах, що передбачені і закріплені за взаємною згодою у цьому договорі, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також усі фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом своїх зобов'язань за даним договором.
Відповідно до п. 1.2.1 договору, під поняттям “надання правової допомоги” слід розуміти всі види правової допомоги, передбачені чинним законодавством України, в тому числі, але не виключно, - представництво та захист інтересів Клієнта, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Договір набуває чинності з дати укладання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання (п.6.1 договору).
18.12.2020р. між сторонами було погоджено розмір гонорару та порядок його оплати, що є Додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 18.12.2020р., відповідно до п. 2 якого сторони визначили вартість послуг, зокрема, підготовки позовної заяви в розмірі 5 000 грн.
Згідно п. 3.1 додатку №1, оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом тридцяти днів з моменту підписання акту або сплачується клієнтом наперед.
02.03.2021р. між Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери”, в особі керуючого партнера - адвоката Клименко Ігоря Івановича (адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю “Клокворк” (клієнт) було складено та підписано акт №33 приймання - передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 18.12.2020р., відповідно до п.1 якого, адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу (послуги) у справі за позовом ТОВ “Клокворк” до ДП “Одеській авіаційний завод” про стягнення заборгованості, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 60 909,34 грн., у кількості - 1 (один) документ, на загальну суму 5 000 грн.
Згідно п.5 акту №33, клієнт зобов'язується оплатити надані послугу в сумі 5 000 грн. на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання даного акту.
Також, 02.03.2021р. Адвокатським об'єднанням “Адвокатська компанія “Клименко і партнери” було виставлено ТОВ “Клокворк” рахунок на оплату №05/03 на загальну суму 5 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19, зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 грн. підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.129, 130, п.2 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №916/17/21 - закрити.
2. Стягнути з державного підприємства “Одеський авіаційний завод” (65121, м. Одеса, проспект Небесної сотні, буд.32-А, код ЄДРПОУ 07756801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Клокворк” (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд.№1, код ЄДРПОУ 38114713) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - витрат по сплаті судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) грн. - витрат на правову допомогу.
Стягувачем за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю “Клокворк” (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, буд.№1, код ЄДРПОУ 38114713);
Боржником за ухвалою є державне підприємство “Одеський авіаційний завод” (65121, м. Одеса, проспект Небесної сотні, буд.32-А, код ЄДРПОУ 07756801);
Ухвала набрала законної сили 30.03.2021р. та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби в строк, встановлений Законом України „Про виконавче провадження”.
Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 09.03.2021 по 26.03.2021р. на лікарняному, ухвалу складено та підписано після виходу судді Господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з лікарняного - 30.03.2021р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко